Іноді здається, що сварки стали новим способом спілкування. Ви з ним уже не пам’ятаєте, з чого почалося, але все закінчується однаково: образа, тиша, відчуття, що вас не чують, і питання «Навіщо ми взагалі разом?».
Статті психологів і редакції qui.help про емоції, стосунки та психічне здоров'я
Іноді здається, що сварки стали новим способом спілкування. Ви з ним уже не пам’ятаєте, з чого почалося, але все закінчується однаково: образа, тиша, відчуття, що вас не чують, і питання «Навіщо ми взагалі разом?».
Гризти нігті — це не тільки «дитяча витівка», як часто думають. Дуже багато дорослих людей роблять це роками, навіть не помічаючи цього: на нарадах, під час перегляду серіалів, у транспорті.
Якщо ви очікуєте на дитину, але замість радості та легкості відчуваєте сильну пригніченість, постійний смуток, апатію чи страх — ви не самотні в цих переживаннях.
Коучинг стосунків допомагає краще розуміти себе і свої потреби, вибудовувати здорову комунікацію з іншими та створювати гармонійні зв’язки у парі, родині чи колективі.
Є стан, коли ніби все гаразд, але всередині постійно крутиться роздратування. Хочеться або кричати, або тікати, або просто зникнути на кілька днів. А потім приходить провина: «Я знову зірвалася. Чому я така?»
Нас не вчили, що робити, коли тебе накриває хвиля злості, образи, провини чи паніки. Нас учили «взяти себе в руки» і «не нити». Але проблема в тому, що емоції не вимикаються і не реагують на команду «заспокойся».
Ми часто думаємо, що наш фінансовий стан — це результат роботи, освіти чи удачі. Але насправді вирішальну роль відіграють наші глибинні переконання про гроші, сформовані ще в дитинстві.
Підлітковий вік — це час різких змін: тіло росте, потреби змінюються, коло спілкування розширюється. На цьому тлі легко пропустити момент, коли звичайні перепади настрою переростають у депресію.
Буває, що дитина виросла в максимально благодатному середовищі, у дорослої людини було все добре з вірою у себе — аж раптом… віра дала тріщину.
Віра в себе не дається людині з народження, вона не закладена генетично. Віра — це те, що ми створюємо крок за кроком через відносини, через досвід, через те, як світ реагує на нас, через усвідомлення.
Співзалежність — це стан, коли твоє життя обертається навколо іншої людини. Її емоції, потреби й настрої стають важливішими за твої власні. Ти ніби втрачаєш відчуття себе: хто ти, чого хочеш, що тобі потрібно.
Коли віра починає тріщати, ми потроху починаємо включати захист у вигляді знецінення і навіть не помічаємо, як це робимо.