Я — 33-річна жінка без дітей, гештальт-терапевтка. Зараз до мене приходять жінки в терапію з тією ж темою, що колись боліла й мені: «Я ніби винна, що не живу за чужим сценарієм».
Статті психологів і редакції qui.help про емоції, стосунки та психічне здоров'я
Я — 33-річна жінка без дітей, гештальт-терапевтка. Зараз до мене приходять жінки в терапію з тією ж темою, що колись боліла й мені: «Я ніби винна, що не живу за чужим сценарієм».
Іноді у жінки можуть з’явитися думки: «Я йому не цікава», «Він мене не чує», «Йому байдуже, як минув мій день». Ці сумніви болючі. І коли кохання кудись «відпливає», страшно помилитися — як у рішенні залишитися, так і в рішенні піти.
Сучасна робота для багатьох перестала бути лише джерелом доходу — це частина ідентичності, статусу, стабільності. Саме тому страх її втратити може бути таким сильним.
Ви вже не пам’ятаєте, коли востаннє могли нормально говорити — без сварок, образ і напруги. Замість близькості — мовчання, бо втомилися від постійного з’ясовування стосунків. І ви починаєте себе запитувати: йти чи залишитися?
Трансгенераційна травма — це психологічні, поведінкові й навіть фізіологічні наслідки травматичного досвіду, які передаються від одного покоління до іншого.
Чи відчуваєте ви внутрішній тиск? Можливо, вам здається, що всі навколо вже знайшли свою «велику справу», а ви досі не можете собі відповісти на питання: «Чи на своєму я місці?».
Це, мабуть, один із найболючіших моментів, які тільки можуть трапитися у стосунках. І найбільша складність починається тоді, коли партнер не йде. Не вибирає ні тебе, ні іншу людину. І тоді постає найважче запитання: що робити далі?
У цій статті ми розберемося, що таке сексуальна дисгармонія, чому це трапляється, як розпізнати проблему і що можна зробити (в тому числі з підтримкою фахівця), щоб повернути бажання і близькість.
Шукати психотерапевта(ку), коли ви належите до спільноти ЛГБТК+, — це подвійний виклик. Як знайти спеціаліста, на що звертати увагу та які запити можна приносити в безпечний, квір-позитивний простір?
Знаєте це відчуття, коли на носі важлива справа, а ви відчуваєте, ніби перед вами кам’яна стіна, яка заважає зробити перший крок? Так працює паралізуючий страх зробити помилку.
Як підтримати партнера з МРО та себе у таких стосунках? Ця стаття створена, щоб дати вам алгоритм дій, знання та, найголовніше, дозвіл на турботу про себе. Пам'ятайте: ваша втома реальна, і ви не самотні.
Після розставання може здаватися, що життя колишнього партнера продовжується, і він вже навіть не згадує про відносини. А наше життя наче застигло у минулому. Застигло в думках, емоціях та тілі.