Дізнайтеся, як формується адреналінова залежність, чому мозок звикає до небезпеки та як безпечно відновити нервову систему.
Статті психологів і редакції qui.help про емоції, стосунки та психічне здоров'я
Дізнайтеся, як формується адреналінова залежність, чому мозок звикає до небезпеки та як безпечно відновити нервову систему.
Пояснюємо, як виглядають зміни на різних етапах терапії, чому швидкість не є показником якості і які внутрішні маркери можуть підказати, що ви рухаєтеся в правильному напрямку.
Коли втрата трапляється під час вагітності, «життя і смерть ідуть поруч», і саме цей парадокс викликає глибокий розпач. Перше, чого боїться жінка після перинатальної втрати, — що дитина знову може загинути.
Вибір та пошук психотерапевта — дуже відповідальний процес. І від того, ким є людина «по той бік», залежить, чи ви почуватиметесь у безпеці, чи зможете працювати глибоко, чи матимете опір, коли складно.
Багато дорослих помічають, що певні дії їх сильно «затягують»: нескінченний скролінг стрічки, імпульсивні покупки, переїдання або навіть постійна робота без відпочинку. Це просто звичка чи вже залежність?
Останнім часом кількість людей, які приходять в терапію зі скаргою на тривогу, постійно збільшується, в тому числі коли причину тривоги визначити важко.
Ви постійно думаєте про когось, навіть коли намагаєтесь відволіктись. Перевіряєте сторінки в соцмережах, шукаєте натяки, аналізуєте кожну фразу. Здається, що життя обертається навколо цієї однієї людини, і без неї все втрачає сенс.
Уявіть: ви щось сказали не так — може, занадто різко, може, занадто чесно. І раптом тиша. Ваш партнер мовчить. Години тягнуться, як вічність. І, можливо, вперше ловите себе на думці: «Чому тиша гірше, ніж сварка?»
Ви вже зробили важливий крок — вирішили подбати про своє психічне (ментальне) здоров’я. Однак одне з перших питань, яке викликає тривогу — частота зустрічей.
Роль жертви — не про слабкість і не про відсутність сили волі. Це скоріше про відчуття безсилля, яке стало занадто звичним.
Іноді це не видно з першого погляду. Дитина слухняна, не сперечається, не плаче. Але її плечі напружені, погляд насторожений. Вона ніби постійно перевіряє: «Чи зараз безпечно?»
Поміркуємо про те, що саме відбувається з хлопцями у перехідному віці, які зміни варто очікувати, як реагувати та коли варто звернутися до психолога.