Адреналінова залежність під час війни

Війна змінює наше тіло й психіку. Вона не лише забирає звичне відчуття безпеки, а й запускає механізми, які ми інколи навіть не помічаємо.

Одним із таких є адреналінова залежність — стан, коли організм настільки звикає до підвищеної напруги та екстремальних ситуацій, що починає шукати їх знову і знову.

Багато українців, як цивільних, так і військових, помічають, що під час повітряної тривоги або вибухів відчувають піднесення, прилив сил, навіть радість.

Це лякає, викликає сором або провину: «Як я можу радіти тому, що інші бояться?» Але насправді це не свідомий вибір — це нейробіологічна адаптація до стресу.

Про що моя стаття? Вона допоможе зрозуміти, як формується адреналінова залежність, чому під час війни ми можемо прагнути небезпеки, як помітити ознаки залежності та як подбати про себе без самознищення.

Що таке адреналінова залежність і як вона формується?

Адреналін — це гормон стресу, який виділяється наднирниками в моменти небезпеки. Він активує реакцію «бий або біжи»: серцебиття пришвидшується, м’язи напружуються, мозок фокусується тільки на головному — вижити.

Адреналін працює разом із дофаміном — гормоном мотивації та «нагороди». У людей може формуватися залежність не від події, а від почуття, яке вона викликає: різке підвищення енергії, ясність думок, відчуття сили та контролю.

Коли людина часто переживає адреналінові піки:

організм запам’ятовує це як приємний стан;
звичайні ситуації здаються «нудними»;
виникає потреба повторювати досвід, який запускає гормональний «коктейль».

Цей механізм схожий на формування залежності від азарту чи ризикованої поведінки.

Дослідження американської асоціації психологів показують, що регулярний стрес змінює хімію мозку, роблячи людину менш чутливою до «звичайного» життя.

Чому в умовах війни ми можемо відчувати потяг до небезпеки?

Психіка не розрізняє «добрий» чи «поганий» стимул — вона реагує на інтенсивність. Якщо кожного дня ми живемо в режимі «виживання», організм перебудовується.

На війні:

стрес стає звичним фоном;
мозок «налаштовується» на високий рівень адреналіну;
заспокоєння починає сприйматися як загроза.

Це називається гіперактивація нервової системи (hyperarousal) — одна з ключових ознак ПТСР.

Ось що відбувається з мозком:

Мигдалина (центр страху) стає надчутливою.
Префронтальна кора (логіка, планування) знижується в активності.
Дофаміновий центр винагороди починає пов’язувати стрес з полегшенням і «ударом енергії».

Тому люди можуть звикати до війни більше, ніж до мирного життя. Це не про патологію — це про адаптацію.

Ознаки адреналінової залежності під час війни

Залежність проявляється не тільки у військових. У цивільних вона також може бути. Можливі ознаки:

*Ознака*	*Як проявляється*
Піднесення, ейфорія під час небезпеки	«Мені стало весело, коли почулися вибухи»
Відчуття «порожнечі», коли все спокійно	«Коли тихо — я не можу знайти сенс»
Пошуки ризику	Невиправдані поїздки під час тривоги, вихід на вулицю «подивитися»
Залежність від новин і телеграм-каналів	«Потрібно знати все, постійно оновлюю стрічку»
Нездатність розслабитися	Сон поверхневий, постійне очікування небезпеки
Агресія або роздратування в спокої	«Коли тихо — мене дратує будь-що»

У військових це може проявлятися як потреба повертатися на передову, навіть якщо тіло і психіка виснажені. Це не означає, що людина «хоче війни». Це означає, що її психіка не вміє бути в спокої.

Наслідки для психічного здоров’я

Хронічний адреналін виснажує нервову систему. Він може призвести до:

емоційного вигорання;
тривожних розладів;
ПТСР (посттравматичний стресовий розлад);
порушень сну і пам’яті;
суїцидальних думок (через внутрішню порожнечу після «піку»).

Встановлено, що висока інтенсивність стресу протягом тривалого часу збільшує ризик ПТСР у 3 рази. Висновок: адреналінова залежність — це не про силу, а про виснаження.

Що робити, якщо впізнаєте у себе адреналінову залежність?

Назвіть цей досвід

Скажіть собі: «Моє тіло звикло до адреналіну. Це не соромно, не дивно». Уже це знижує напругу.

Переключіть «пошук адреналіну» на безпечні форми

Організму потрібен рух — дайте його, але без самознищення:

інтенсивні тренування (біг);
холодові процедури (контрастний душ);
походи, катання на велосипеді;
танці, бойові мистецтва.

Фізична активність дозволяє вивести гормони стресу з тіла.

Вводьте «ритуали заспокоєння»

Це можуть бути:

дихальні техніки (через подовжений видих);
теплі відчуття (плед, чай, масаж);
повільні тілесні практики (йога).

Обмежуйте «інфошум»

Одна з форм адреналінової залежності — постійне гортання новин. Спробуйте перевіряти новини лише 2 рази на день, в конкретні години.

Турбота про тіло

Хронічний стрес виснажує наднирники, тому важливо:

регулярно їсти (не менше 3 разів на добу),
спати 7–9 годин,
пити воду і підтримувати рівень магнію.

Пошук сенсів

Чим більше в житті сенсу і стосунків, тим менше потреби в «піках».

Як може допомогти психотерапія

Психотерапія допомагає:

Відновити чутливість нервової системи;
Навчитися перемикатися зі стресу в спокій;
Повернути здатність проживати емоції без «піків».

У роботі з адреналіновою залежністю ефективні:

Психоаналітична та психодинамічна терапія: досліджує причини та внутрішні сценарії;
Тілесно-орієнтована терапія / соматичний досвід (Somatic Experiencing): допомагає тілу завершити реакції «бий/біжи».

Психотерапія не «прибирає» війну, але допомагає відновити внутрішній баланс та сенси життя.

Запрошую на консультацію

«Якщо цей стан вам знайомий — з вами все нормально. Ваше тіло навчилося виживати у війні.

Ми не можемо вплинути на зовнішні обставини, але можемо навчитися відчувати себе, відновлювати нервову систему, повертати контроль над своїм життям», — Лариса Завгородня, психотерапевтка та психологиня.

Я працюю з:

військовими, що повернулися з передової;
цивільними, які пережили обстріли;
людьми з ПТСР, тривожними розладами та адреналіновою залежністю.

Моя робота — не в тому щоб «прибрати симптоми», а допомогти вам повернути внутрішню опору, навчитися відчувати себе навіть у нестабільності.

Якщо вам відгукнулася ця тема — запрошую на консультацію. Разом ми зможемо знайти шлях до спокою, який не залежить від зовнішніх обставин.

Джерела :

Дофамін і реакція на стрес. Стаття про роль дофаміну у формуванні потягу до ризику та залежної поведінки в умовах стресу. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2352289515000109
Нейробіологія стресу та залежності. Дослідження Університету Вісконсина про формування залежності від дофаміну. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3076314/
Діагностичні критерії ПТСР. Опис гіперактивації нервової системи (hyperarousal) як симптом ПТСР. https://www.psychiatry.org/psychiatrists/practice/dsm
Хронічний стрес та ризик розвитку ПТСР. Наукове дослідження про тривалий вплив стресу на психічне здоров’я. https://www.thelancet.com/journals/lan

Що в статті