Постійний страх звільнення з роботи. Як з ним впоратися?

Сучасна робота для багатьох перестала бути лише джерелом доходу — це частина ідентичності, статусу, стабільності. Саме тому страх її втратити може бути таким сильним.

У часи економічної турбулентності, воєнної нестабільності, автоматизації та розвитку штучного інтелекту, все більше працівників живуть у постійній тривозі: «Начальник був похмурий — мабуть, мною незадоволений», «Я не можу дозволити собі помилку».

Ця тривога виснажує. Людина починає працювати на межі, перевіряти кожне слово, напружуватися навіть у вихідні. І хоча здається, що страх «тримає в тонусі», насправді він поступово виснажує, підриває впевненість і забирає відчуття опори.

Як гештальт-терапевт, організаційний консультант (GPO у навчанні) і тілесний терапевт, я часто працюю з цією темою. У цій статті я поясню, як страх звільнення впливає на психіку, тіло й систему організації та що допоможе зменшити тривогу і повернути впевненість.

Ознаки, що тривога за робоче місце стала надмірною

• Постійна напруга і гіперконтроль. Ви відстежуєте кожен погляд керівника, аналізуєте повідомлення, шукаєте «прихований сенс» у будь-якому коментарі.
• Перевтома і перфекціонізм. Працюєте більше, ніж потрібно, бо здається: якщо розслабитеся — вас звільнять.
• Фізичні прояви: поганий сон, м’язова напруга, головні болі, дратівливість, зниження концентрації, почуття виснаження навіть після вихідних, погіршення психічного і загального здоров’я.
• Втрата радості від роботи. Замість інтересу — страх зробити помилку.
• Невпевненість у власній цінності. Здається, що будь-хто може замінити вас, і це посилює тривогу.
• Плітки про скорочення, неясна комунікація керівництва, «культура страху» — усе це підживлює тривогу.

Як впоратися зі страхом звільнення

Усвідомлення і називання страху

• Дайте собі час зупинитися й усвідомити: «Я відчуваю страх бути звільненим». Прийняття — це перший крок.
• Запишіть: коли та що саме викликає цей страх (наприклад, коментар керівника, зустріч, перегляд KPI).

Страх — це сигнал. Його завдання — попередити про можливу небезпеку, щоб ви могли діяти.

Проблема в тому, що тривожний мозок часто плутає «може статися» із «точно станеться».

У цей момент варто згадати про когнітивні викривлення — типові пастки мислення:

• Катастрофізація: «Мене не покликали на нараду — мене звільнять — я нікому не потрібен».
• Читання думок: «Керівник був похмурий, напевно, незадоволений мною».

Коли ми починаємо помічати, як мозок драматизує — це вже перший крок до того, щоб не зливатися зі страхом.

Переформулювання страху

У гештальт-підході страх розглядається як повідомлення про потребу, а не як ворог. Запитайте себе: «Про що мені говорить мій страх?»

Іноді за страхом стоїть потреба у стабільності, безпеці, визнанні. А іноді — приховане бажання бути звільненим. Так, звучить парадоксально, але це трапляється часто.

Усередині може визрівати втома, розчарування, конфлікт цінностей із компанією. Людина наче вже не «вдома» в цій організації, але страх змін і пошуку нового місця не дозволяє зробити крок.

У терапії ми досліджуємо: що справді страшніше — бути звільненим чи залишатися там, де вже давно не хочеться бути?

Перевірка реальності

Коли страх звучить надто голосно, важливо перевірити: це факт чи фантазія?

Запишіть тривожну думку і запитайте себе:

• Це факт чи припущення?
• Які докази «за» і «проти»?
• Що б я сказав другу у схожій ситуації?

Збір ресурсів і зон впливу

Коли страх сильний, мозок малює лише катастрофу. Щоб повернути відчуття контролю, важливо побачити свої ресурси.

• Згадайте перемоги, вдалі кейси, те, що вже вийшло.
• Проаналізуйте помилки. Спокійно, без самозвинувачення: що можна врахувати далі?
• Визначте резервний план. Страх часто живиться відчуттям «немає вибору». Підготуйте себе: можливо, оновіть резюме, підсильте професійні навички, подивіться ринок. Коли ми маємо план Б, страх зменшується.
• Визначте зони впливу: на що ви реально можете вплинути (якість своєї роботи, комунікацію, навчання), а що є не під вашим контролем (економіка, рішення керівництва).

Залишаючись у своєму полі впливу, ми відновлюємо почуття сили.

Після цього — запросіть зустріч 1 на 1 із керівником. Попросіть чесний зворотний зв’язок: як оцінюють вашу роботу, які зони розвитку бачать.

Часто ми боїмося почути «погане», а насправді отримуємо підтримку і ясність. А ясність завжди знижує тривогу.

Робота з тілом: повернення до «тут і тепер»

Тіло — перше, що реагує на страх. Замість боротися, дайте йому можливість допомогти вам стабілізуватися.

• Помітьте, де страх живе у тілі. Це може бути тиск у грудях, важкість у животі, напруга у плечах.
• Дихайте. Повільно, усвідомлено, використовуйте техніку дихання «по квадрату».

Поверніть відчуття опори

Сядьте зручно, поставте стопи на підлогу. Відчуйте, як ноги торкаються землі, наче трохи занурюються в теплий пісок.

Зробіть кілька глибоких вдихів через відкритий рот, направляючи повітря у живіт. Відчуйте, як ваш таз опирається на стілець, як тіло поступово розслабляється і стає важчим.

Усього дві хвилини такої присутності можуть допомогти повернути спокій і силу.

Системний організаційний підхід

Страх звільнення — це не лише індивідуальна проблема: він може бути сигналом про стан організації в цілому.

Якщо багато працівників відчувають нестабільність — це може свідчити про слабку комунікацію з боку керівництва чи про недостатню прозорість процесів.

Організаційна культура, яка підтримує «страх помилитися», а не «вчитися на помилках», підсилює тривожність.

Як вам може допомогти психотерапія

«Психотерапія — це простір, де можна безпечно зупинитися й розібратися, що насправді стоїть за страхом звільнення.

На сесіях ми досліджуємо, що саме викликає напругу, як вона проявляється у думках, поведінці, тілі. Коли людина починає помічати ці сигнали, з’являється вибір — не реагувати автоматично, а діяти усвідомлено. Ми вчимося розрізняти реальну небезпеку від фантазії, повертати ясність і внутрішню опору». — Ксенія Шевченко, психологиня

Психотерапія допомагає також налагодити контакт із тілом: воно першим «знає», коли ми виснажені або перебуваємо у хронічному стресі. Через прості тілесні практики ми знижуємо рівень тривоги, повертаємо дихання, відчуття ґрунту під ногами.

Зрештою, робота з психотерапевтом — це не лише про подолання страху, а й про відновлення себе та здатність проживати невизначеність, спираючись на власні ресурси, кордони, гідність і силу діяти, навіть коли світ навколо нестабільний.

Запрошую на консультацію

Я працюю як гештальт-терапевт, тілесний терапевт і організаційний консультант. Допомагаю людям, які відчувають, що «застрягли» у роботі, тривозі, невизначеності, відновити контакт із собою, з тілом та потребами.

Запрошую вас на сесію: ми разом подивимося, чого насправді хоче ваш страх і що він намагається вам сказати, також відновимо внутрішню опору та знайдемо більш ефективні способи задоволення ваших потреб.

Пам’ятайте: робота — це лише частина життя. Ви цінні не тому, що вас не звільнили, а тому, що ви — живі, відчуваєте, розвиваєтесь і можете вибирати свій шлях.