Усі категорії

  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати

Категорії статей

  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
Депресія Підліткова психологія

Як батькам вивести підлітка з депресії?

Депресія
  • 20 Жовтня, 2025
  • 5 хв
  • 6

Підлітковий вік — це час різких змін: тіло росте, потреби змінюються, коло спілкування розширюється. На цьому тлі легко пропустити момент, коли звичайні перепади настрою переростають у депресію.

Як психолог, я часто чую: «Боюся зробити гірше. Чи справді це депресія, а не “переросте”?»

У цій статті я поясню, як відрізнити депресію від типової «бурі гормонів», як розмовляти з підлітком, що робити на практиці, коли та до кого звертатися за допомогою, та чим саме може бути корисна психотерапія. Наведу перевірені сигнали ризику і короткі інструменти першої підтримки.

Як зрозуміти, що це справді депресія, а не «підлітковий вік»

Нормальні ознаки: епізодична дратівливість, потреба в самоті, більше сну, мінливі захоплення.

Тривожні ознаки підліткової депресії:

  • пригнічений або дратівливий настрій майже щодня протягом понад 2 тижнів;
  • втрата інтересу до того, що раніше тішило;
  • помітні зміни сну й апетиту;
  • втома;
  • труднощі з концентрацією;
  • зниження успішності;
  • самозвинувачення чи відчуття безнадії;
  • думки про смерть або самопошкодження.
Якщо ви бачите стійкий «монотонно поганий» фон без «просвітів» радості — це вагомий аргумент на користь професійної оцінки. Такі орієнтири дає Американська академія дитячої та підліткової психіатрії.

Варто пам’ятати й про масштаб проблеми: ВООЗ оцінює, що депресія, тривога та поведінкові порушення знаходяться серед головних причин непрацездатності в підлітків у світі.

Як правильно говорити з підлітком у депресії

  1. Починайте з визнання почуттів, а не з «раціональних» порад. Замість «Не перебільшуй, усе мине» — «Я бачу, що тобі дуже важко. Я поруч».
  2. Ставте відкриті питання: «Що найважче саме зараз? Коли стає бодай трохи легше? Хто/що допомагає тобі?»
  3. Уникайте «допиту». Краще короткі розмови по 10–15 хвилин, але регулярно.
  4. Домовтеся про канали зв’язку, якщо говорити віч-на-віч важко: повідомлення, нотатка, спільний щоденник.
  5. Не знецінюйте переживань. Для дорослого «драма з друзями» може здаватися дрібницею, але для мозку підлітка — це подія великого масштабу.

Що батьки можуть зробити практично, щоб підтримати дитину

  • Створити «контейнер» безпеки. Регулярність сну (один і той самий час відбою/підйому), теплий побутовий ритуал (спільна вечеря без гаджетів), спокійні фізичні навантаження (прогулянки, велосипед).
  • Зменшити перевантаження. Узгодьте з підлітком пріоритети на 2–3 тижні: що точно робимо, а що тимчасово «заморожуємо».
  • Допомогти з навчанням. Попросіть школу про гнучкі дедлайни, зменшення навантаження на період відновлення. Це не «потурання», а адаптація.
  • Повернути відчуття впливу. Маленькі досяжні кроки щодня: «душ і сніданок до 10:00», «5 хвилин на свіжому повітрі», «один дзвінок другу». Завдання мають бути крихітними, але виконуваними. Це формує досвід «у мене виходить».
  • Соціальна підтримка. Заохочуйте контакт з «ресурсними» дорослими (класний керівник, тренер, родич) і однолітками.
  • Обмежте шкідливі «анестетики». Енергетики чи снодійні — категорично «ні». За потреби обговоріть із психіатром безпечні стратегії сну.

Чого НЕ можна робити

  • Казати «візьми себе в руки», «іншим гірше». Це лише посилює провину і віддаляє від контакту.
  • Шантажувати заборонами.
  • Призначати «щось заспокійливе» самостійно. Частина препаратів протипоказана підліткам або потребує ретельного моніторингу (ризик побічних ефектів і суїцидальних думок на початку лікування). Призначення медикаментівце компетенція виключно лікаря. 

Суїцидальні ознаки, до яких має бути максимальна увага

Ознаки високого ризику:

  • розмови про безнадію або смерть;
  • прямі/непрямі висловлювання «краще б я не народжувалася», «було б легше, якби мене не було»;
  • пошук способів нашкодити собі;
  • прощальні листи;
  • самопошкодження;
  • зловживання психоактивними речовинами.

Якщо ви бачите подібні ознаки — це не «драматизм», а привід діяти негайно: залишайтеся поруч, приберіть потенційно небезпечні предмети/ліки, телефонуйте у служби допомоги чи до лікаря.

Якщо ви в Україні — тримайте під рукою контакти місцевих кризових ліній і дитячих служб підтримки (зазвичай їх надають школи, місцеві департаменти охорони здоров’я, громадські організації).

Для інших країн існує мережа 988 Lifeline та аналогічні сервіси.

Коли варто звертатися до спеціаліста і як це пояснити дитині

Звертайтеся до психолога або психіатра негайно, якщо симптоми тривають понад 2 тижні, різко погіршується функціонування (школа, сон, харчування, гігієна), є самопошкодження, думки/плани самогубства, вжиті спроби, психотичні симптоми, небезпечні для себе чи інших.

«Навіть без “червоних прапорців” консультація психолога/психіатра корисна, якщо ви розгублені й не знаєте, як підтримувати підлітка щодня. Це не “ярлик” і не “вирок”, а частина турботи про здоров’я, як візит до кардіолога при болю в грудях». — Наталя Макарчук, психологиня

Перед сеансом ви можете сказати підлітку: «Я бачу, як тобі важко. Ми не зобов’язані справлятися самі. Є спеціалісти, які допомагають саме підліткам у таких станах. Я піду з тобою й підтримаю. Разом розберемося, що відбувається, і підберемо план допомоги».

Як може допомогти психотерапія

Найбільшу доказову підтримку для підліткової депресії мають когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) та міжособистісна терапія підлітків.

КПТ навчає, як розпізнавати «пастки» мислення, повертати активність маленькими кроками та поступово відновлювати інтерес до життя. Залучення батьків підсилює ефект.

Міжособистісна терапія фокусується на стосунках, ролях і втратах, що часто запускають депресію у підлітковому віці.

Часом поєднання психотерапії та медикаментів необхідне при середньо-тяжких і тяжких формах депресії, але рішення про призначення антидепресантів приймає лікар-психіатр з огляду на показання, супутні стани та ризики. На старті обов’язкові інформована згода та регулярний моніторинг суїцидального ризику.

Короткий алгоритм для батьків

  1. Помітили стійкі симптоми, що тривають протягом понад 2 тижнів або суїцидальні висловлювання — не відкладайте звернення до спеціаліста.
  2. Підтримка вдома: режим сну, активності, малі кроки, теплий контакт без повчань.
  3. Школа: погодьте тимчасові полегшення.
  4. Допомога спеціаліста: психолог, за потреби — психіатр; при медикаментозному лікуванні — чітко дотримуватися рекомендацій і графіка контролю.
  5. Безпека: при високому ризику — не залишати дитину саму, прибрати небезпечні предмети/ліки, діяти за локальними інструкціями.

Запрошую на консультацію

Я, Наталя Макарчук, практичний психолог. Працюю з підлітками й батьками у форматі індивідуальної терапії та сімейних консультацій.

У роботі використовую доказові методи, тісно співпрацюю з психіатрами й педіатрами, коли це потрібно. Допомагаю батькам налаштувати щоденну підтримку, знизити симптоми депресії у підлітка та повернути в життя навчання, друзів і інтереси.

Кого запрошую: батьків, які бачать стійку апатію, самоізоляцію, різке падіння успішності, проблеми зі сном/апетитом, самопошкодження або суїцидальні висловлювання у дитини.

Ваші дії сьогодні можуть запобігти кризі завтра. Якщо ви сумніваєтеся, чи це «просто підлітковий вік» — краще перевірити. Це завжди безпечніший вибір для вашої дитини.

Сподобалась стаття?

Автор:

Наталя Макарчук,

психолог

Ціна: від 600 грн

Стаж: 12 років

Мене звати Наталя Макарчук. Я психолог, щаслива дружина й мама, Happy CEO of my life. За моїми плечима - бізнес, крахи, еміграція, доросле життя з перехрестями, де не було навігатора. Маю дві вищі освіти - юридичну та психологічну, безліч курсів підвищення кваліфікації, досвід у маркетингу, менедж...

Більше про психолога

Відгуки клієнтів про психолога

Андрій

Тетяна Діброва

Сьогодні у мене була перша зустріч із Наталією і мені вдалося знайти відповідь на своє запитання. Дуже дякую! Рада що звернулася саме до вас.

Андрій

Марина Козловська

Дуже вдячна Наталі за допомогу у кризовій ситуації!

Усі статті

2025/10/21

  • 5 хв
  • 5

Як керувати своїми емоціями?

Нас не вчили, що робити, коли тебе накриває хвиля злості, образи, провини чи паніки. Нас учили «взяти себе в руки» і «не нити». Але проблема в тому, що емоції не вимикаються і не реагують на команду «заспокойся».
Емоції та почуття

2025/10/21

  • 6 хв
  • 5

Негативні та позитивні установки про гроші, що впливають на наші фінанси

Ми часто думаємо, що наш фінансовий стан — це результат роботи, освіти чи удачі. Але насправді вирішальну роль відіграють наші глибинні переконання про гроші, сформовані ще в дитинстві.
Ставлення до грошей

2025/10/20

  • 5 хв
  • 6

Як батькам вивести підлітка з депресії?

Підлітковий вік — це час різких змін: тіло росте, потреби змінюються, коло спілкування розширюється. На цьому тлі легко пропустити момент, коли звичайні перепади настрою переростають у депресію.
Депресія Підліткова психологія
-50% на першу сесію
Скопіюйте код та запишіться до психолога вже зараз
QHELP50
Обрати психолога