Нікчемне життя, апатія і небажання розвиватися
Мені 20 років. У мене немає ніякої опори: ні фінансової, ні моральної. З дитинства у мене багато травм, тому що я якась надто чутлива до людей, ніби ніколи не думала, що вони так поступлять, але в результаті я залишалася ні з чим. І зараз я себе відчуваю пустим місцем. Не знаю, чи це депресія, але мені важко слідкувати за гігієною, прибирати вдома, виходити кудись, із зони комфорту також. Допоможіть розібратися з цим станом, як жити щасливе відкрите життя без зажимів?
Відповіді
7Здравствуйте! Все люди свободны в своём выборе, и, если они не нарушают юридических законов - имеют право так поступать. У каждого свои причины и мотивы, и все люди очень разные. Потому, основывать уверенность в себе и самооценку на мнениях или поступках других - не очень хорошая идея.
Но, то, что происходило с Вами - может быть полезным жизненным опытом! Если проанализировать, сделать выводи и изменить себя, чтобы не наступать на те же грабли снова.
А вот умение делать выводы и менять себя - это очень полезные достижения, которые повышают уверенность и самооценку!
Потому, нужно начинать с себя и ориентироваться на рост "над собой", а не на поступки других.
У меня на этом сайте есть статья, думаю, будет полезна - https://www.qui.help/blog/stres-pislia-rozstavannia/
Можно вообще изменить философию жизни, опираясь на моё направление терапии - https://youtu.be/T8hD4gFth7k
Надеюсь, будет полезно!
Успехов Вам.
Доброго дня! Запрошую до співпраці!
Добрий вечір. Мене звати Оксана, я практикуючий психолог.
20 років і відчуття порожнечі — це дуже важко. Коли немає опори, багато травм з дитинства, а сил навіть на базові речі не вистачає — це не «нікчемність». Це виснаження і біль, з якими ви довго залишались наодинці.
З цим можна працювати. Обережно, глибоко, крок за кроком — повертаючи відчуття внутрішньої опори, енергію та живий інтерес до життя.
Якщо відгукується — буду рада пройти цей шлях разом з турботою та професійною підтримкою
Вітаю!
Допомагаю розібратись
Запрошую на консультацію та подальшу тривалу роботу до результату
Доброго дня. Дуже співчуваю вам, це дуже важкі болючі відчуття. Ви - молодець. що встояли та шукаєте помічь. підтримку. То, як ви описуєте, дуже схоже на депресію, причому важка стадія. Коли немає ніяких опор та з травматичним досвідом, то депресія - це обв"язковий єтап перед змінами до гарного життя. Приходьте на терапію ))
Вітаю, розумію Ваш стан і Ваш розпач. Запрошую на консультацію.На ній і вирішимо і подосліджуємо Ваші подальші подальші кроки зцілення.
Добрий день. Ваш стан дуже схожий на депресивний. Я б рекомендувала звернутися на консультацію до психіатра, щоб точніше оцінити стан: підтвердити або спростувати наявність депресії й уже від цього відштовхуватися далі.
І, будь ласка, не забувайте: ви не «порожнє місце». Ви жива людина, дівчина, у якої є почуття, переживання та свої очікування від життя. Не списуйте себе завчасно — зараз вам просто важко, але це стан, з яким можна працювати і який можна полегшити.