Багатьом із нас знайоме відчуття — я гірший за інших: менш гарний, менш розумний, менш успішний. Це не просто невпевненість — це установка, яка впливає на те, як людина сприймає себе, взаємодіє з людьми та приймає (чи відхиляє) життєві виклики.
Статті психологів і редакції qui.help про емоції, стосунки та психічне здоров'я
Багатьом із нас знайоме відчуття — я гірший за інших: менш гарний, менш розумний, менш успішний. Це не просто невпевненість — це установка, яка впливає на те, як людина сприймає себе, взаємодіє з людьми та приймає (чи відхиляє) життєві виклики.
У терапії часто з’ясовується, що труднощі з побудовою стосунків, тривожність чи постійне відчуття провини мають спільне коріння — емоційну залежність від батьків. Розберімося, що це таке і як це впливає на доросле життя.
Дізнайтеся, що може викликати КПТСР, які його основні симптоми, як відбувається діагностика та як може допомогти психотерапевт.
Іноді батьки тривожаться: дитина не спілкується з однолітками, самотня, не кличе друзів додому: «Може, з моєю дитиною щось відбувається?» Але перш ніж робити висновки, важливо зрозуміти, хто скаржиться: батьки чи саме дитина?
Сьогодні виключно про нас, дівчат та жінок, і наші можливі кризи. Як змінюються наші ролі і як проживати ці переходи з любов’ю до себе.
Ви нарешті зважилися: час звернутися до психолога. Але вже на наступному кроці знову виникає розгубленість: так а де шукати? Де знайти дипломованого фахівця, та ще й саме під мій запит? Ця стаття допоможе вам зорієнтуватися.
Війна змінила життя мільйонів українських жінок. Коли партнер долучається до війська, життя ніби ділиться на «до» та «після». Це суміш емоцій та станів, які можуть накривати одночасно і забирати ресурс.
Майже кожна вагітна чогось боїться, що може бути «не так» у майбутньому. Але ці страхи бувають настільки різні, що можна було б здивуватися.
Майже кожен з нас ловив себе на тому, що після важкого дня рука сама тягнеться до чогось смачненького. На перший погляд, це нешкідлива звичка, але насправді заїдання стресу — це спосіб справлятися з емоціями, а не з голодом.
Іноді ми відчуваємо, що більше не впізнаємо себе. Те, що колись було зрозумілим — робота, стосунки, уявлення про «правильно» і «неправильно» — раптом втрачає сенс. Ви дивитесь у дзеркало й питаєте: «Хто я тепер?»
Війна змінює не тільки тих, хто перебуває на передовій, але й тих, хто чекає вдома. Це величезне випробування для психіки, під час якого люди часто себе питають: «Як витримати цей час?», «Як зберегти себе і стосунки?».
Це не «просто зміни настрою» чи «особливість характеру». Це розлад біполярного спектра, при якому настрій циклічно коливається між підйомами та спадами.