Вороги людини. Що нас руйнує.
Як перетворюється людське обличчя. Які почуття так сильно змінюють його?
Ви бігаєте вранці? Я – ні, я просто ходжу, одна чи з чоловіком. Виходжу рано-вранці, коли люди поспішають на роботу чи на навчання. Я йду назустріч їм і вдивляюсь у обличчя. Як правило, вони напружені, стурбовані, що не виспалися. Рідко зустрінеш усміхнених, а шкода. Зустрічаються мені й ті, що знайомі з дитинства. Як перетворюється людське обличчя. Які почуття так сильно змінюють його?
Гнів – знайоме кожному з нас почуття. Воно виникає у нашому серці, як почуття справедливості чи несправедливості стосовно нас. Місця для гніву більші там, де велика різниця між нашим уявленням про ідеальний образ себе і тим, яким я є насправді. Там, де немає права на помилку, і ніяких поблажок, де тільки «світити завжди, світити скрізь, до останніх днів денця, світити – і ніяких цвяхів!» І коли нам дають зрозуміти прямо чи опосередковано, що до «Сонця» ми ніяк не дотягуємо, ось тут і з'являється ця демонічна сила, здатна трощити, що несе розбрат у серці та стосунках. У цей момент ми забуваємо все добре, що пов'язує нас із кривдником, гнів руйнує пам'ять про хороше. Якщо гніваєшся на роботі – це скорочує твої можливості та перспективи бути успішним там. Якщо в сім'ї самі розумієте, що це шлях до розриву. Буває так, що ненароком сказане слово викликає такі сильні емоції, як і не хотів навмисно образити, а вийшло так. У такому разі, краще відразу вибачитись. Піти убік, якщо людина не заспокоюється, не «підкидати полін». Якщо ж ставати в позицію, йти на принцип, як кажуть, ситуація лише посилюється. З'являється злість і це вже небезпечніше за гнів. Гнів, це як спалах, злість – вже як потужний вогонь, який загасити важче.
Бажання – сильне почуття, яке здійснює людську мрію. Мрію про щастя. Це така ілюзія, що нарешті здійснилося те, на що довго чекав. Ілюзія – тому що затуманює всі стосунки та розум, манить як метелика – тягне світло лампи. Підлетиш і загинеш. Людина стає ніби одержимою. Всім очевидно, що йде в прірву, а він упевнений, що йде на щастя. Руйнує всі зв'язки – з друзями, дружиною, дітьми. Стає брехливим та безсовісним, робить серце холодним, як у Кая у казці «Снігова королева». Бажання схоже на інфекцію, так само лихоманить, звужує мислення, зациклює на одному. Бажання, як отрута, має солодкий смак і правильно вбиває, напевно. Важко людині захиститися від бажання, протистояти йому. Доводилося спостерігати і в чоловіків, і в жінок як молодих, так і не дуже. Людина, немов у шоломі, не чує тебе, не вірить тобі. Так руйнується його доля та доля його близьких. Буває, що і «вискакуєш» з такої спокуси, і зовнішнє життя таке ж і стосунки збережені, а «осад» залишився. Такий липкий бруд у душі залишається і каяття.
Жадібність – теж знайоме всім почуття. Одного разу, під час навчання в університеті, одна професорка стала свідком як група збирала гроші на щось. Як завжди, трапляється в таких ситуаціях, одна однокурсниця відмовилася здавати, інші почали «шипіти» – жадібна, затиснула тощо. І ця викладач сказала нам: «жадібність – це коли претендуєш на чуже, а не обстоюєш своє». Є й інша думка, що жадібність – це бажання здобути «щастя» раніше, ніж можливо. Наприклад – іпотека, доки не виплатиш, щастя неможливе і радість з'їдається тривогами про заробіток та інші перешкоди на шляху погашення боргу. Розтягується це на роки чи десятиліття і так само руйнує наше життя. Жадібність напружує людину, позбавляє її вільного часу, здоров'я, відносин. Він стає напруженим, закатованим, скутим.
Ілюзія – поглиблена форма жадібності. Людина чогось прагне в житті, але не розуміє, чого і що з цим робити. Ілюзія штовхає людину в казино, наприклад, або інші форми швидкого збагачення – біткоїни, форекс-клуби.
Заздрість і злість – ці почуття не дають спокою ні вдень, ні вночі. Думки, як заїжджена платівка, тільки довкола предмета заздрості. Очі прямо горять вогнем та розмови тільки про це. Сьогодні, завтра та після завтра. Починаєш обходити людину, охоплену заздрістю чи злістю, стороною. Уникаєш будь-яких перетинів. Кажуть, коли людина не любить іншу людину – вона проклинає свою долю, руйнує її. Коли людина не любить віру іншої людини – вона і свою не любить і руйнує.
До нижчих якостей відносять ще гордість, зарозумілість, марнославство, лицемірство, почуття хибного престижу. У чомусь вони схожі, або породжують одне – інше. А також – грубість та невігластво.
Ми всі тією чи іншою мірою стикаємося з цими почуттями, що робити? Можна скористатися Духовними вправами Лойоли, спростивши їх під себе. Наприклад, двічі на день - в обід і ввечері, виділити собі кілька хвилин, щоб зупинитися і згадати якісь із почуттів і скільки разів ви випробували за минулий годинник. Визначити це почуття, назвати його. Для цього потрібна хоробрість та чесність. Потім знайти те почуття, з вищих, яким хотів би замінити це, руйнівне. А після цього – зробити вчинок. Зізнатися, вибачитися, поділитися – зробити те, що зблизить вас із собою та з іншим.