Два ефективні методи психотерапії при депресії

Методів психотерапії більше, ніж ми собі зазвичай думаємо.

У 1959 році Р. Гарпер визначив 36 окремих систем психотерапії, а до 1976 року їх кількість зросла аж до 130. За останніми оцінками, ця цифра перевищує 500 і продовжує зростати.

Для людини складно вибирати, навіть коли є не сотня, а просто 10 варіантів. Але ми зосередимось лише на 2 методах, і від цього спрощення якість аналізу не постраждає.

Отже, в Україні зараз затверджено 24 методи психотерапії з доведеною ефективністю (Наказ МОЗ, 2023).

Я опишу два методи: психодинамічний та когнітивно-поведінковий. Обидва методи застосовують для лікування депресії, яка кодується в МКХ-10 — F32.Х, F33.Х.

Депресія

Депресія характеризується спадом сил, відсутністю ініціативи, поганою концентрацією уваги та труднощами у прийнятті рішень.

Також депресія часто має симптоми низької самооцінки, почуття безнадії, провини та докорів сумління.

При хронічній або клінічній депресії можуть зʼявитись симптоми порушення сну, апетиту та головні болі.

Розвиток методів психотерапії

Методи психотерапії базуються на теорії особистості, теорії виникнення захворювання та теорії лікування. Це має бути єдина система, що працює злагоджено та має докази ефективності.

З. Фройд неодноразово удосконалював власні теорії та методи й залишив неодностайні погляди на психоаналіз. Це призвело до розвитку інших методів на фоні заперечення чи удосконалення психоаналізу.

Існують дослідження, що визначають КПТ як ефективний доказовий метод у лікуванні. Так само, психодинамічний метод має аналогічні дослідження ефективності в лікуванні депресії.

Слід нагадати, що майже вся психіатрія була раніше побудована на психоаналітичному підході, і тому КПТ та інші методи виникли як протест на панівну точку зору психоаналітиків.

Психодинамічна психотерапія

Як саме працює цей метод

В основі методу лежить ідея про несвідоме та його вплив на психічне життя людини. Психоаналітик досліджує разом із пацієнтом дію несвідомого.

У фокусі уваги:

• почуття,
• думки,
• мова,
• мислення,
• минуле, майбутнє,
• фантазії,
• реальне та уявне,
• ідентичність,
• захисти від почуттів,
• повторення минулого у теперішньому (перенос),
• власні почуття аналітика (контрперенос),
• сценарний аналіз та інше.

Елементів, які впливають на психічне життя людини, існує багато, і мислити про них можна у різний спосіб. Що, власне, і робить окрема школа або психоаналітик, йдучи поруч з пацієнтом.

Що відрізняє психоаналітичний підхід від інших методів, так це робота з «переносом».

Будь-яка людина завжди ставиться до інших з якимись припущеннями, вимогами, побажаннями, тобто має інтенцію.

У психоаналізі стосунки між людьми — це засіб розуміння та зміни психіки:

• Як пацієнт ставиться до аналітика?
• Що при цьому почуває, що думає, що приховує?
• Чого боїться?
• Чому заздрить чи на що гнівається, а не каже?

Через аналіз цього змінюється ставлення пацієнта до аналітика, а згодом змінюється ставлення до інших людей і до себе.

Ми памʼятаємо, що людина із депресією вкрай чутлива до інших (сором, невисловлені бажання тощо) і критична до себе (провина, низька самооцінка тощо).

Робота в психоаналітичному методі зорієнтована великою мірою на відчуття та думки у контакті з психотерапевтом.

Іншим фокусом уваги в роботі з депресією є конфлікти:

• сепарація-індивідуація,
• привʼязаність-залежність,
• едипальні конфлікти,
• конфлікти структурного рівня: уявне-реальне, бажання-закон.

Лікування тяжких депресій розглядається як процес відновлення досвіду ранніх стосунків та безпечної прив’язаності, коли людина отримує травму ще до моменту розвитку мови (довербальна травма).

Тоді лікування матиме інший характер, менш інтерпретативний, менш конфліктний, та зорієнтований на перебування у безпечному, надійному середовищі до відновлення надійного звʼязку та визнання.

Основні техніки та інструменти

До основних технік психоаналітичної терапії належить інтерпретація — пояснення несвідомого пацієнта, що і чому з ним відбувається, пропозиція нових значень, які були неочевидними у розповіді — а також запитання, що сприяють розмірковуванню.

Коли пацієнт розповідає, психоаналітик уважно слухає, намагається зрозуміти, що відбувається з пацієнтом: що пацієнт не визнає, не розуміє, не усвідомлює?

Також психоаналітик звертається до власних почуттів, щоб краще зрозуміти пацієнта. Створюється унікальний підхід до кожного пацієнта.

Для аналітичного процесу з будь-якою психологічною проблемою потрібне стабільне, надійне, безпечне середовище, яке витримає будь-які афекти, забезпечить сталість сетінгу, дозволить занурюватись у спогади без руйнування, створить простір для мислення та повторить ранній досвід «утримування».

Які зміни зазвичай помічають клієнти

Безпечні та надійні умови терапії зменшують внутрішню напругу та конфліктність пацієнтів.

Зʼявляється більше уваги до власних станів, збільшується розуміння та довіра до психотерапевта.

З одного боку, це призводить до поступового заглиблення у власний травматичний досвід та його розуміння, а з іншого — змінюється характер зовнішніх конфліктів та взаємодій.

Зростає потреба та здатність розмірковування про себе, про життя. Разом з цим поступово зростає впевненість, нормалізується самооцінка і задоволення від життя.

Кому підходить найкраще

Зазвичай, на ґрунтовну психотерапію орієнтуються люди середнього віку, які мають ресурси та орієнтовані на розвиток особистості.

Така психотерапія лікує не тільки депресію, але й змінює сприйняття себе, змінює мислення, ставлення до себе, до інших, до життя.

Когнітивно-поведінкова терапія

Як саме працює цей підхід

В основі КПТ є три елементи: емоція, поведінка, мислення.

По суті, це спосіб мислення про власні психологічні проблеми та їх функціонування.

Аналізуються:

• автоматичні думки,
• негативні переконання,
• дії,
• наміри,
• цілі,
• реакції тощо.

Варто сказати, що КПТ директивна у порівнянні з психодинамічним напрямом і повʼязана із виконанням завдань та активністю терапевта.

Терапія добре структурована, означена в часі. Базується на спільному емпіричному пошуку досягнення цілей. Для цього КПТ має набір інструментів, розроблених для типових ситуацій, а також розробляє нові інструменти.

З кожним роком все більше і більше значення надається стосункам, що відображає загальний тренд в усіх терапіях.

Основні техніки та інструменти

Як виглядає типова сесія?

Активне слухання, встановлення завдань сесії, аналіз минулих завдань, думок, вчинків та емоцій. Пояснення терапевтом певних аспектів роботи психіки, пропозиція завдань, обговорення. Загалом активна взаємодія.

Існує багато технік та вправ у КПТ, наприклад:

• психоедукація,
• дистанціювання,
• поведінкова активація,
• робота зі спотвореннями у сприйнятті (себе, інших людей, думок, сенсів тощо),
• робота з автоматичними думками,
• робота з особистісними та негативними переконаннями та інші.

Які зміни зазвичай помічають клієнти

Збільшення самоспостереження, усвідомлення різниці між дією, наміром, ціллю, цінностями, несвідомими звичками.

Відчуття власної спроможності у лікуванні збільшується від практики та сесії з терапевтом.

Формується відчуття контролю, вибору активних засобів досягнення цілей, зменшується кількість та вплив негативних думок, установок.

Проблеми, які раніше здавались тяжкими, перестають сприйматись такими важкими, зʼявляється план дій, формуються очікування та осмислюються ефекти від досягнення цілі.

Кому підходить найкраще

Тим, хто вперше стикається з депресією, має здатність критично мислити та діяти, орієнтується на результат.

Тим, хто має підтримку у друзях та родичах.

Особливості лікування депресії

За даними досліджень, у 20–60% пацієнтів депресія діагностується разом з іншими загальними захворюваннями.

Також, відомо, що певні захворювання можуть спричинити депресію: рак, інсульт, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, гіпотиреоз.

Причинами депресії вважають спадковість, горе, втрату, травму, хронічні хвороби, стрес, розлуки, та інші невиявлені причини.

Побутове розуміння депресії як поганого настрою, який просто треба прибрати, є помилковим, а також шкодить лікуванню через різке припинення психотерапії.

Лікування депресії часто має повторні звернення та опір до лікування. На жаль, ймовірність повторення після гострого епізоду становить 20–30% (Г. Шауенбурґ, 2025).

За інформацією з різних джерел від 40% до 60% пацієнтів не виліковують депресію і мають повторне звернення за лікуванням.

Від 10% до 30% пацієнтів з депресивними розладами не дають позитивної відповіді на лікування антидепресантами навіть із застосуванням складних протоколів. Лише 30% пацієнтів повністю одужують (О. Чабан, 2020).

Ставлення людей до захворювання на депресію

Хоча ситуація покращується у ставлені до психічного здоровʼя, все ж таки приблизно 60% українців вважають, що звернення по психіатричну допомогу свідчить про слабкість або може зашкодити репутації (Gaschet et al., 2025).

Чим менший дохід має людина, тим сильніше виражена така стигма. Але найбільш виражена стигма — серед чоловіків, військових та людей літнього віку.

Ситуація почала суттєво змінюватись із 2022 року, але все ж таки недовіра до психотерапії та психіатрії все ще мають місце у суспільстві.

Запрошую на консультацію

Найкращий метод той, який підходить конкретній людині та в який вона вірить, адже дослідження показують, що терапевтичний альянс (стосунки) часто важливіший за конкретну модальність.

Запрошую до психоаналітичної терапії депресії та тривожних станів.