Усі категорії

  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати

Категорії статей

  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
Психотерапія

17 міфів про психотерапію, які розбиваємо вщент

Психотерапія
  • 11 Листопада, 2025
  • 10 хв
  • 24
Що в статті

Психотерапія — вже не тема-новинка. Якщо ви тут, то ви теж у темі певною мірою! Можливо, ви читаєте про неї у тредсах, бачите у рекламах блогерів, впізнаєте у мемах. Можливо, самі у психотерапії.

Але можете бачити, що разом із цією популярністю прийшли спотворення: фрази, вирвані з контексту, поради без досвіду, псевдоекспертні узагальнення. Те, що мало стати шляхом до глибшого розуміння себе, часто перетворюється на поверхневі та шкідливі кліше.

Тому даємо факт на кожний міф! Зібрали 17 найпоширеніших міфів, про які ви могли чути, і які можуть лякати та віддаляти вас від звернення по якісну допомогу.

Міф 1: Психотерапія тільки для людей з тяжкими психічними розладами

Факт:

Психотерапія, безумовно, важливий інструмент допомоги для людей із психічними розладами. І якщо говорити про тяжкі психічні розлади, то тут завжди робота не лише психотерапевта, але й психіатра (а в деяких випадках лише психіатра).

Але психотерапія не обмежується лише клінічними діагнозами. Вона допомагає тим, хто переживає втрату, кризу, вигорання, складнощі у стосунках чи втратив контакт із собою.

Іноді люди приходять у терапію не через «щось нестерпне», а щоб краще розуміти свої реакції, навчитися будувати здорові межі, не застрягати у стресі, не повторювати болючі сценарії.

Це не крайній захід, а інструмент, який допомагає жити усвідомленіше й вільніше, навіть коли все загалом гаразд.

Міф 2: Психотерапія — це лише балачки

Факт:

Психотерапія — це набагато-набагато більше, ніж просто розмови.

Корисно розуміти, що розмова сама по собі може бути надзвичайно дієвою і трансформаційною. Тут це інструмент важливих змін у житті. І сама така розмова з психотерапевтом чи психологом відрізняється від розмови з другом.

Ну і також психотерапія — це буквально не завжди лише говоріння. Кожен психотерапевт використовує свої техніки (перевірені роками досліджень). І, залежно від методик, підходи до терапевтичної роботи дуже відрізняються.

Міф 3: Тільки слабкі люди звертаються до психотерапевтів. Сильним людям те не треба

Факт:

Звернення за допомогою — це ознака сили, відповідальності, усвідомлення своїх потреб, готовність до змін та інвестицій у себе.

Звернення до психотерапевта — розумний і дорослий крок. А поділ людей на сильних і слабких — шкідливо;)

Одне діло — скаржитися друзям на життєві труднощі. Це зазвичай відносно безпечно й ні до чого не зобов’язує. А от піти до незнайомця й говорити про свою вразливість, бути готовим почути потенційно не надто приємний зворотний зв’язок (але чесний, корисний та не жорстокий) — це справді потребує сміливості. — Катя Скурат, психотерапевтка

Міф 4: Психотерапевти лише слухають і щось записують у блокнот

Факт:

Уважне й емпатійне слухання — справді важлива навичка психотерапевта, проте це лише невелика частинка їх роботи.

Під час сесій спеціаліст не просто пасивно слухає, а активно залучається у процес. Вони ставлять відкриті запитання, перефразовують, допомагають клієнтові поглибити самоусвідомлення та зрозуміти приховані мотиви і патерни.

Психотерапевти також використовують різноманітні науково обґрунтовані методики та техніки. І надають безпечний простір для самодослідження. Це активний, інтерактивний процес, де обидві сторони докладають зусиль для досягнення позитивних змін.

Міф 5: Психотерапія — то назавжди. Мене затягнуть, і я стану залежним від цієї секти

Факт:

Мета психотерапії — надати клієнтові навички для самостійного подолання труднощів. Психотерапевти працюють над тим, щоб клієнти могли використовувати отримані знання та навички самостійно.

А тривалість процесу дуже індивідуальна.

НЕ/Залежність від психотерапії. Ціль психолога/психотерапевта стати непотрібним своєму клієнту. От зовсім. Щоб клієнт знав про себе «базові налаштування», знав до себе інструкцію як з ним можна і ніззя. Довіряв собі і міг бути собі підтримкою, опорою і порадником. Міг створити життя, якого хоче і знав що робити раптом що. Те ж саме про фармакологію. Є психічні розлади, які потребують пожиттєвого нагляду психіатра. А є хвороби, які стабілізуються і людина йде собі жити своє життя.

Міф 6: Психотерапія — лише для жінок

Факт:

Психотерапія може бути корисною, незалежно від статі та гендеру.

Це, до речі, про наших психологів писали чоловіки 👇
Відгуки про психотерапевток від клієнтів-чоловіків

Міф 7: Психотерапевти дають поради, як жити

Факт:

Психотерапевти не дають поради. Вони допомагають клієнтам знайти власні відповіді, власну силу, що властиві саме вам. А також розвинути навички для самостійного подолання проблем.

Мета психотерапії- вчитися спостерігати та розмірковувати про себе. А не місце, де вам казатимуть , що робити. Це як звичка, яка після закріплення стане автоматичною.

Міф 8: Психотерапевт знає всі відповіді, а терапія розвʼяже всі мої проблеми

Факт: 

Ніхто не знає всіх відповідей:)

Психотерапія не дає готових рішень, але дає процес, у якому двоє людей досліджують те, що відбувається з одним із них (із вами).

Психотерапевт не дає правильних відповідей, а допомагає ставити точні запитання, бачити зв’язки, чути себе й помічати те, що раніше залишалося непоміченим. І це складніше, ніж отримати пораду! Але саме через цю роботу народжується власне розуміння, яке змінює життя надовго.

Психотерапевт може бути поруч, підтримувати, спрямовувати, але вирішувати завжди вам.

Міф 9: Психотерапія не працює, і все це шарлатанство

Факт:

Психотерапія не обіцяє миттєвих результатів, але вона працює. Це підтверджують сотні досліджень, які тривають вже десятки років із різними країнами, різними популяціями та різними запитами.

  • Наприклад, дослідження 2024 року (Frontiers in Psychiatry) показало, що люди, які проходили терапію, мали нижчий ризик повернення депресії, ніж ті, хто лікувався лише пігулками.
  • Інше велике дослідження (ScienceDirect, 2024) підтвердило, що психотерапія добре працює і при тривожних розладах: допомагає людям краще справлятися зі страхами й напругою.
Багато людей, які проходять терапію, помічають реальні зміни — у самопочутті, у стосунках, у здатності справлятися зі стресом. І нам у qui.help за честь бути причетними до цього!

А ще практика і дослідження показують, що результат тримається довше, якщо людина справді включена в процес, а не просто чекає, що її «вилікують».

Тож психотерапія — не чарівна пігулка, а робочий інструмент. І те, наскільки вона допоможе, залежить від двох людей: психотерапевта й вас, клієнта.

Міф 10: Психотерапія потрібна всім і кожному

Факт:

Психотерапія може бути дуже ефективним інструментом для позитивних змін у житті, але вона не є обов’язковою для кожного.

Важливо, щоб у вас була своя індивідуальна потреба в ній та готовність до неї, а не примусовий підхід для всіх чи поради на кшталт: «Мені допомогло, то тобі точно теж туди треба!»

Міф 11: У психотерапевта не буває проблем

Факт:

Психотерапевти — звичайні люди. У них теж бувають сумніви, страхи, втрати, конфлікти, дні, коли нічого не хочеться.

Але вони мають не переносити свої історії у роботу з клієнтами.

Професійна етика передбачає, що психотерапевт проходить власну терапію та супервізію, щоб помічати свої реакції, не змішувати особисте і робоче і залишатися стабільною опорою для клієнта.

Тому ні, психотерапевти не святі суперлюди. Вони просто знають, як дбати про себе, щоб мати ресурс дбати про інших.

Міф 12: Психотерапія — це викачування грошей

Факт:

Звичайно, якісна психотерапія — це кваліфікована робота, за яку психотерапевт отримує гідну оплату. Проте хороший, етичний фахівець ніколи навмисно не затягуватиме процес і не обманюватиме клієнта заради отримання більшого прибутку.

Етичні принципи та турбота про добробут клієнтів завжди мають бути пріоритетом. У професійних психотерапевтів аж ніяк не стоїть у цілях підсадити клієнта на голку, щоб максимально видерти з нього грошей.

У клієнта може виникнути іноді відчуття, ніби «тягнуть кота за хвіст», але це не завжди означає, що процес справді затягнутий. У таких випадках варто обговорити свої враження з терапевтом. І вже реакція спеціаліста покаже: це частина терапевтичного процесу (можливо, не надто динамічна, на перший погляд), чи перед вами справді недобросовісний спеціаліст. — Катя Скурат, психотерапевтка

Міф 13: Ми будемо говорити лише про моє дитинство

Факт:

Ви будете говорити про те, що для вас актуально. Хоча дитячий досвід може бути важливим, він не обов’язково є центральним у процесі.

Також психотерапевти використовують різні підходи, які направлені на різне.

  • Наприклад, когнітивно-поведінкова терапія зосереджуються переважно на теперішніх проблемах клієнта.
  • Гештальт-терапія — це часто про присутність у поточному моменті, контакт з актуальним досвідом почуттів, думок, тілесних відчуттів у даний конкретний момент часу.
  • А от, наприклад, у психоаналітичній терапії та терапії, заснованій на принципах психоаналізу, значна увага приділяється дослідженню дитячого досвіду клієнта, стосунків з батьками, ранніх травм та несвідомих конфліктів і моделей, які формувалися в дитинстві. Вважається, що це допомагає краще зрозуміти коріння актуальних проблем дорослої людини.

Огляд минулого може бути важливим для досягнення цілісного розуміння. Але це дуже рідко лише копання у дитячих травмах.

Міф 14: Мені не потрібна терапія. Я поговорю з друзями і котом — от і вся терапія

Факт:

Друзі, родина чи кіт справді можуть підтримати, вислухати, заспокоїти, розсмішити, нагадати, що життя триває. І це цінно.

Але психотерапевт працює інакше. Суть психотерапії взагалі в іншому. Спеціаліст не оцінює, не радить забути чи взяти себе в руки, а допомагає зрозуміти, що саме відбувається всередині, і як з цим бути.

І ще фахівець може допомогти вам опрацювати важкий досвід, а от друзі цьому не навчені. Психотерапевти мають спеціальні знання, досвід і навички саме для роботи з психоемоційними проблемами.

Тому ні, коти — прекрасні, але терапевт усе ж краще допомагає розплутати клубок у голові.

По-перше, у процесі навчання і роботи витрачається багато часу, сил і грошей на формування відносної неупередженості, що вже відрізняє від друга.

По-друге, робочий договір, межі та наявність оплати, по-хорошому, забезпечують таку ж відносну, але +/- незацікавленість у певних особливих результатах, типу звільнень, розлучень чи переїздів. На відміну від друзів, які можуть мати найкращі наміри, але все ж власну субʼєктивну думку.

Друзі мають свій інтерес у другові та його/її житті, а терапевту все одно. Аби клієнт досягав поставлених у терапії цілей: у шлюбі чи після розлучення, у штаті чи на фрилансі. — Катя Скурат, психотерапевтка

Міф 15: Ліки завжди ефективніші за терапію

Факт:

Ліки можуть бути частиною лікування, але психотерапія допомагає знайти і регулювати кореневі причини проблем.

І ліки потрібні далеко не всім. А декому може бути потрібен комбінований підхід, де ліки доповнюють психотерапію.

Міф 16: Ми з психотерапевтом будемо найкращими друзями!

Факт:

Психотерапевт може бути уважним, співчутливим і навіть дуже приємним у спілкуванні, але за межами сесій це не ваш друг. І саме завдяки цьому може бути ефективним.

Професійні кордони допомагають зберегти об’єктивність і безпечний простір, де все крутиться довкола вашого досвіду, а не життя психотерапевта.

Якби це були дружні стосунки, з’явилися б очікування, образи, потреба «не засмутити», фокус на психотерапевті як другові, і тоді терапія перестала б працювати.

Психотерапевт — це не «друг за гроші», а людина, яка вміє бути поруч так, щоб ви могли бути собою, експериментувати і вільно змінюватися без страху бути оціненими.

Міф 17: Після 1-ї сесії я вже розвʼяжу свої проблеми

Факт:

Так буває, але! Одна сесія – це не психотерапія, і навіть не консультування, а 1 консультація. І дійсно комусь може вистачити 1 зустрічі, щоб прояснити для себе ситуацію, взяти для себе щось важливе, отримати підтримку, спокій, нову перспективу.

Психотерапія ж, вона про тривалий процес і поступові зміни в особливих, терапевтичних стосунках. Щось усвідомлюється, щось змінюється в поведінці, щось починає боліти, щоб потім загоїтись. Іноді здається, що нічого не відбувається, але саме в цей момент усередині вибудовується новий спосіб бачити, реагувати, відчувати.

Перша сесія — це радше знайомство: ви розповідаєте, що вас привело, ставите свої запитання. Спеціаліст слухає, уточнює, допомагає сформулювати запит. І тільки після неї поступово починається справжня робота.

Кількість сесій залежить від теми, темпу, стану психічного здоровʼя, готовності, наявності ресурсів й життєвих обставин.

Психотерапія працює тоді, коли в ній є час, регулярність і бажання рухатися на зустріч змінам.

Приходьте у психотерапію дізнатися, як це працює насправді

Міфи про психотерапію можна читати, обговорювати, обурюватися чи жартувати з них. Але зрозуміти, як це насправді для мене, можна лише тоді, коли приходиш сам.

Якщо ви думаєте почати або навпаки думаєте, що терапія не для вас, все це гарні сигнали спробувати!

А знайти свого психотерапевта легко можна у нас на qui.help. На одному сайті зібрали 1,000+ перевірених фахівців з відповідною освітою та досвідом.

  • Очно та онлайн
  • Під різні бюджети
  • Для себе, пари, підлітка, дитини, сімʼї
  • Запис до психотерапевта напряму
Що в статті
Свого психотерапевта можна знайти тут
Знайти фахівця

Сподобалась стаття?

Автор:

Команда qui.help,

Психологи та редактори

Тут зібралися психолог і редактор: один ділиться знанням, інший фактчекає і додає трохи магії для легкого читання. Разом ми шукаємо прості слова для складних тем, щоб ви знайшли підтримку і тих, хто допоможе.

Більше про автора
-50% на першу сесію
Скопіюйте код та запишіться до психолога сьогодні 🤗
QHELP50
Обрати психолога