Спросить психолога 🙋‍♀️

Рік тому на війні загинув мій брат. Я не можу це прийняти і пережити. Для мене це мега велика втрата, адже я його любила більше за життя. Я розумію що якби я знала що він іде на війну я могла б його зупинити, але я не змогла...

допоможіть будь ласка

Ситуація така, що мого чоловіка затримали, хоча в нього законні підстави, щоб не бути затриманим. В той день я попросила поїхати його, щоб забрати речі з іншого місця, по дорозі його затримали та відвезли у ТЦК. Тепер відчуваю провину, окрім того, що сумую за ним, він без звʼязку. Він дуже любить мене і я його теж. Ми чудово жили, в нас усе було, а тепер відчуття нібито відібрали в мене людину і щастя, до того ж я відчуваю таку сильну провину, що не знаю як з цим впоратись. Вже накручую себе. Будь ласка, дайте пораду, що робити якщо зовсім нічого не хочеться, окрім заснути і не прокидатись.

Дитині 13 років, хлопчик. Боїться і не хоче ходити до школу через погане ментальне самопочуття. Говорить, що одноклассники неадекватні і йому некомфортно поряд знаходитись. Хоча є два друга з котрими він там спілкується. Але переносити це спілкування за межі школи він не хоче, тільки перепискою в месенджер. Навчання його теж не цікавить, йому нудно, тому похід до школи стає катаргою,( іноді він ридає в ніч, чи беспосередньо перед школою). Він завжди був емпатом, і біль та погане самопочуття інших погано впливали в на нього самого. Також він дуже тяжко переносить навіть незначні зауваження.І дуже негативно сприймає крик. Через це скаржиться на головний біль після школи чи шумного оточення, погано переносить виховний тон вчителів, навіть, якщо вони звертаються не до нього. Як мені допомогти йому справитися з цим? Дякую.

Із появою другої дитини я думаю, що незправляюся із старшою. З чоловіком першої дитини не живемо разом. Для старшої лишилося мало часу щоб побути разом, я постійно відкладаю її та її потреби на другий план. Що робити?

Емоційне вигоряння, депресія ,як з цим боротися

Потрібна допомога

Сама несправлюся

Мені комфортно з другом, але іноді ми жартуємо про стосунки. Я не впевнена, чи є між нами симпатія, і зараз навіть не можу це перевірити через відстань. Мене турбує, що такі стосунки довго не триватимуть, а мені хочеться, щоб людина була поряд.

Я намагаюся зрозуміти, як я справді уявляю собі стосунки та майбутнього партнера, але відчуваю, що ще не готова до серйозних стосунків. Через це мені складно серйозно ставитися до цієї людини, але одночасно я хочу відчувати його поруч.

Я не знаю, чи можна перевірити свої почуття, чи просто пережити цей момент. Бо парою ми точно не будемо, і я не впевнена, чи варто говорити про симпатію.

ще давно помітила проблеми з висловлюванням своїх думок вголос. Тепер поясню ... ще давно почала за собою помічати те, що мені важко розмовляти і формувати думки. у мене багатий словниковий запас як я думаю, але ніби у мене весь час каша в голові, я весь час стопорю під час розмови і ніби у мене відключається мозок. дуже важко формулювати думки вголос, багато запинаюсь або просто різко зупиняюся йдучи повністю у свої думки. у дитинстві не було так, почалося лише у підлітковому віці. на папері інша ситуація. багато роблю помилок у диктантах, я знаю правила правопису і таке інше, але при перечитуванні тексту не знаходжу помилок навіть якщо вони є (а перевіряю я дуже уважно). випадково переставляю літери чи слова місцями, випадково дублюю склади (наприклад, написала одного разу "собабаки" і не помітила цього, коли перечитувала текст дуже багато разів). також дуже важко рахую будь-які приклади в голові, не знаю правда чи це пов'язано з моєю основною проблемою. коли я шукала інформацію про це в інтернеті, мені видало, що це може бути легка форма дислексії або схильність до неї. скажіть, будь ласка, чи варто мені перевіриться? це дуже заважає особливо коли я розмовляю. дуже соромлюся розмовляти

Останім часом я себе дуже погано відчуваю вже тиждень день без перестанку я плачу кожен день думаю про самогубство але боюсь маю з емоцій тільки злісьь і сум що робити в такій ситуації? Близькі мене не розуміють

Підскажіть що робити якщо не справляєшся зі своїм станом емоційним