Втрата себе
Від коли я почала зустрічатися з хлопцем я почала жити тільки ним і все було добре поки він не почав щей жити своє життя, я зрозуміла що він ще має інші справи і почались нав'язливі думки що йому на мене все одно, що він мене не любить і це переросло в параною, постійно сльози і я зрозуміла що якось стала залежна від нього якщо він напише то все добре а якщо ні то в мене все погано. Він дуже хороший хлопець я не хочу його втрачати але я розумію що так більше не можна, я справді сама все псуюю своїми істериками і параноями, в мене є бажання щоб він завжди був біля мене і завжди думав про мене але це не нормально я розумію, в житті радість приносить тільки він і все, і тут я зрозуміла що він зовсім ні до чого а я просто втратила себе. Не знаю що робити тепер, мені якось його так бракує і все одно не можу відпустити його і почати жити своє життя(ми разом 1 рік) і я знаю що він мене любить але мені якось цього не достатньо.
Відповіді
16Для первого года отношений стремление к "слиянию" в виде "мы" очень естественно. Иногда это занимает больше времени. Далее каждый возвращается "в свою жизнь", сохраняя эмоциональную связь с партнёром. Если вы не смогли вернуться, можно рассмотреть причины глубже и помочь вам вновь обнаружить себя и свою интересную жизнь. Для этого не нужно разрывать отношения с партнёром. Готова быть с вами в этом процессе "разлипания".
Вітаю! Ви досить зріло оцінююте ситуацію, в якій опинились. Зараз ви переживаєте дуже болісний стан емоційної залежності. І те, що ви розумієте і визнаєте, що ви втратили себе в стосунках, є важливим кроком до вашого зцілення.
Коли ми входимо в стосунки, є велика спокуса розчинитися в партнерові, особливо якщо він дарує багато тепла. Але коли стосунки стають єдиним джерелом радості і всім життям, виникає величезний страх, що цих стосунків може не стати, що хлопець може піти, що можна втратити єдину опору. Звідси й виникають параноя, сльози та істерики. І скільки б любові хлопець вам зараз не давав, її завжди буде недостатньо, бо всередині вас оселився страх і внутрішня порожнеча, яку заповнити можете тільки ви самі.
Зараз ваше головне завдання - почати повільно поволі повертати собі власне життя. Почніть з маленьких кроків. Шукайте маленькі радості, які належать тільки вам, згадуйте свої захоплення, відновлюйте спілкування з друзями та вчіться витримувати паузи в контакті, повертаючи увагу в тіло та свої потреби. Пам’ятайте, що стосунки – це лише частина нашого життя.
Якщо складно впоратись з цим самій, запрошую вас на консультацію, де ми разом розберемо, як дбайливо змістити фокус із хлопця на себе, навчитися справлятися з тривогою та повернути відчуття власної цінності й цілісності.
Те, що з Вами відбувається «не нормальне» не робить Вас не нормальною.
Ви все розумієте, усвідомлюєте, критично дивитесь на ситуацію. І це є дуже цінним, це є важливою ознакою, підтвердженням, що з Вами все добре.
Симптоми, які Ви описали потребують підтримки терапевтичної. Самостійно з ними важко впоратись. Тому дуже рекомендувала б звернутись до одного з психологів, який Вам інтуїтивно подобається і попрацювати над запитом, щоб не втратити себе і стосунки, які Ви маєте 🙏
Добрый день. Сочувствую! То, что вы переживаете как утрату себя может быть тем как мы часто не замечаем себя. С этим можно работать в терапии: узнавать себя, проживать.
Вітаю!
Співзалежність у стосунках — дуже цікава й водночас болюча тема з погляду психології. Вона часто маскується під сильне кохання, турботу, відданість і навіть жертовність. Але за нею нерідко стоїть страх втратити іншого й втратити себе. Тут може виникати парадокс: людина страждає у стосунках, але думка про їх завершення спричиняє ще більше страждання. Тому недостатньо просто сказати собі: «Я більше не буду залежати». Потрібно поступово змінювати внутрішні переконання, поведінкові реакції та спосіб будувати близькість.
Психотерапія може допомогти дослідити прив'язаність, страх відкидання, сором, почуття провини та сформувати більш безпечні способи будувати близькість. Запрошую до себе, якщо відгукується ❤️
Вітаю! Дуже добре що ви бачите проблему і розумієте її наслідки. Але мало розуміти. Якщо тривога не вщухає і на рівні розуму ви не можете з цим нічого зробити, ясна річ, проблеми значно глибша. Треба знайти корінь цієї проблеми, відпрацювати причини. Для цього є психотерапевти. За допомогою спеціальних методик і вправ ви пропрацюєте старі травми та блоки і почнете жити своє яскраве життя з коханою людиною. Запрошую на першу безкоштовну консультацію.
Добрый день Крапка!
Вы, похоже в «слиянии» со своим парнем, это очень приятное состояние и вполне естественное в начале отношений. Но, оно не может длиться вечно🙂 Потому, что вы два отдельных человека и у каждого свои цели и интересы в жизни! Обратите фокус внимания на себя, что для вас ценно и важно в жизни, это может быть что угодно! Ваш парень, похоже это понимает про себя. И вы наУчитесь, главное чтобы было желание это сделать. Пишите, звоните, я на связи!
Вітаю! З вашого опису відчувається, наскільки виснажливо жити, коли власний емоційний стан залежить від уваги іншої людини. Ви дуже точно помітили важливу річ: у цих стосунках ви ніби втратили себе.
Мені хочеться звернути вашу увагу на те, що ви називаєте свої реакції «істериками» й звинувачуєте себе в тому, що псуєте стосунки. Але за такими реакціями можуть стояти сильний страх втрати, тривога та потреба відчувати себе важливою і коханою.
Тут важливо дослідити, чому відсутність уваги хлопця викликає стільки болю, звідки виникає страх бути нелюбою та як поступово повернути відчуття власної цінності, не втрачаючи близькості у стосунках.
Співзалежність - це все прояв несформованої особистості. Насправді, причиною цьому є травма та невміло вибудовані стосунки у близькому колі. Записуйтесь до мене, ми зможемо це виправити.
Вітаю. Те, що ви описуєте, справді схоже на залежність у стосунках. Добре, що ви це помічаєте. Для вас важливо віднайти причини того, що ви потрапили в таку ситуацію. Адже в подальшому є великий ризик повторювати цей сценарій раз за разом і так і не віднайти себе і не побудувати здорових стосунків. Приходьте в терапію, у вас гарний запит, який можна вирішити
Доброго дня, Крапка!
Бачу, що ви дуже попрацювали над собою, рефлексія - розвинута. Зараз чую, що хочете повернути себе, опору на власну особистість. Запрошую розглянути можливості на нашій консультації. Працюю у екзистенційному методі, що найкраще буде для вас в умовах пошуку себе, своєї стабільності та опори.
Доброго дня
Ви вже зробили дуже важливий крок — помітили, що у стосунках ніби загубили себе. Можливо, ці стосунки стали для вас настільки важливими, що поступово все інше відійшло на другий план, а відчуття власного спокою почало залежати від уваги та присутності хлопця.
Спробуйте подивитися на це не як на проблему, через яку ви все псуєте, а як на можливість краще зрозуміти себе.
У позитивній психотерапії ми намагаємося побачити за складними переживаннями не лише біль, а й потреби, які за ними стоять. Ваше бажання бути коханою, відчувати близькість і знати, що ви важливі, цілком природне. Питання не в тому, щоб перестати потребувати хлопця чи стати байдужою до нього, а в тому, щоб навчитися відчувати власну цінність і тоді, коли він не поруч.
Вам не обов’язково відпускати його, щоб повернути себе. Можна любити людину й водночас мати власні інтереси, друзів, цілі, радощі та час наодинці із собою.
Спробуйте поступово повертати собі те, що раніше приносило задоволення, знаходити маленькі радощі поза стосунками й не вимагати від себе миттєво перестати тривожитися. Коли з’являються нав’язливі думки, спробуйте запитати себе: «Що я зараз знаю напевно, а що лише припускаю через свій страх?» Адже тривожна думка — це ще не факт.
І я хочу, щоб ви звернули увагу на одну важливу річ: ви пишете, що знаєте, що хлопець вас любить, але вам цього недостатньо. Можливо, зараз вам бракує не лише його уваги, а й внутрішнього відчуття безпеки, яке неможливо повністю отримати від іншої людини. І це те, над чим можна працювати, крок за кроком, без звинувачень і сорому за свої почуття.
Спробуйте відповісти собі на запитання: якою я була до цих стосунків, що приносило мені радість, про що я мріяла і що з цього хочу повернути у своє життя? А ще — якою я хочу бути у стосунках, щоб у них було місце і для любові до іншої людини, і для любові до себе?
Вам не потрібно обирати між хлопцем і собою. Ваше завдання — навчитися не втрачати себе, коли любите.
Вітаю! Ключове , що я почула, що Ви відслідковуєте ці свої думки. І це дуже добре. Знаєтте , думки це ще не факт, а лише думки, і вони можуть бути помилкові. І я також чую, що ви це розумієте , але пока не знаєте , як з цим впоратися, бо їх забагато й вони постійно крутяться в голові , визиваючи сильні емоції, доводячи до сльоз та істерики, як Ви кажете. В когнітивно поведінковому підході , в якому я працюю, ми відслідковуємо саме ці негативні думки, як вони впливають на емоції, на те, що Ви відчуваєте та як зазвичай реагуєте, що робите. Також напрямок роботи - знайти ту добру стратегію, яка допоможе змінити звичне мислення й звичну поведінку та жити якісне життя. Якщо відгукається- буду рада допомогти.
Доброго дня, дуже добре, що ви це відстежили та написали про це. Ви схоже збудували созалежні стосунки. І Вашому хлопцеві важко, він наче, задихається, і Вам важко. Запрошую в терапію пропрацюємо цей запит. Вміння будувати здорові відносини це робота не проста і не тілька Ваша це відповідальність. Але з вашого звернення зрозуміло, що Вам треба у психотерапію. Попіклуйтесь про себе і своє майбутнє.
Доброго дня. А що ви полюбляєте роботи?