Запитай психолога безкоштовно 🙋‍♀️

Не можу визначитись що хочу робити, ким працювати, не розумію власну ідентичність до кінця

У мене була ситуація з подругою: я купила їжу/вино ( хоча за вино сказала що колеги хз нащо) за свої гроші, бо думала, що ми домовились. Але вони сказали мені дуже пізно, вже коли я мала йти на автобус, і фактично поставили перед фактом, що уже всьо не треба бо її баба їде і ще що чоловік ногу щось зробив, окей за ногу це правда, але що тут я до її сім'ї і як можна в останній момент коли в притик це ж ніби для мене час і мої гроші та не тільки це. “Мене зачепило, що я ніби стараюсь для всіх, витрачаю гроші, а мене не попереджають нормально і потім ще можуть мати претензії. Відчуття, ніби мною користуються.”Після цього у мене тривога і страх: ніби я ‘винна’, навіть якщо розумію головою, що це не так. Внутрішньо я стискаюсь і починаю виправдовуватись.” І до цього я відкрила то вино і вирішила насолодитися але в думках ситуація от напишуть, от будуть мене питати чи щось купиш, а я не та людина яка по сто раз буду бігати за цим . Я хочу навчитись ставити межі: не брати на себе відповідальність за чужу неорганізованість і не відчувати провину за те, що обираю себе.”

мене ніколи не били, однак я завжди пам'ятаю ,як була під впливом психологічного насильства. ігнорування, зриваются на мене з незначних причин , висміювання , цькування образливими словами по типу " тварь тупоголова, ничтожество , " і це все ще спроводжується з тим ,що мені не дозволяють захищатись и кричать ще більше, якщо хочаб голос подам. а ,що най образливіше це коли вони починають через час говорити зі мною ,як нічого не було і навіть пробачення не просять . я сьогодні знову з ними посварилась через дрібницю яка вивела їх на агресію , сьогодні я не витримала и дала мінімальну відсіч просто ридаючи і кричучі на них . мені так боляче, що рідні люди так зі мною поступають. зараз я думаю, що мої проблеми не такі вже і великі и мабуть не треба було писати цей пост, але мені нема з ким поговорити , зовсім.

Здається що за мною постійно хтось слідкує, навіть якщо я в своїй кімнаті з закритими шторами та дверима. Коли на вулиці ще сонце я теж не відкриваю штори бо, а вдруг там хтось дивиться а я не бачу.

Коли гуляю завжди думаю що слідкує хтось з вікон чи просто йде за мною. Та це гн просто тривожність, я насправді боюсь, особливо вночі, я боюсь засинати, а вдруг я засну та той хто стежить вийде з свого місця? А вдруг мені не показалось що у шафі хтось є.

Що робити?

Одного разу я сподіваюсь що не зможу проснутися.

немає сил встати з ліжка, іноді встаю десь о 3 дня, але не через бажання жити, а через вину яку я відчуваю.

Але останні дні я нічого вже не відчуваю, я лежу до самого кінця, не їм, взагалі нічого .

Це може пройти без допомоги психолога?

доброго дня, турбує тривожність та тахікардія

перевіряла повністю свій організм -все в нормі

турбує сильна тахікардія і коли виходжу з дитиною гуляти то починається сильна тахікардія страх

не хочу пити антидепресанти,хочу щоб наладить можливо мислення, емоції , постійні накручування

надіюсь я не одна така(

Добрий вечір, вже не знаю , що робити , втомилася від того , що не відчуваю радості зовсім , все ніби не так , життя не має сенсу та не бачу майбутнього взагалі. Коли хтось чи з приводу роботи чи просто знайомі кажуть , що я в чомусь не розуміюся або що роблю щось не так , відразу сльози та думки про те , що я ніхто і напевно краще б мене зовсім не було . Будь-яка невдача посилає на такі думки , ніби я гірша за всих інших людей. Через це сильна невпевненість у собі , яку я хочу подолати та не знаю як. Також до всього цього ситуація в країні, новини , війна , загиблі родичі , відсутність світла , тривоги також дуже вливаюсь . Не знаю як тримати нормальний психологічний стан у такому випадку .

Буду вдячна за будь-яку пораду )

Я не розумію що мені робити. Розійшлась з хлопцем через втрату почуттів, через постійні сварки і думки що більше негативу ніж позитиву. Розрив був по моїй ініціативі але зразу ж коли поставила остаточну крапку зʼявились сумніві і думки «а може все ж таки не треба було» «а може він дійсно мій найліпший варіант» а може з колишнім не вийде(кинула також через почуття до колишнього), «а може я більше нікого не знайду» «може він дійсно для мене найкращий варіант» Він хороша людина, іноді з ним було добре, він мені іноді допомагав фінансово, був поруч і так далі, але якось не було з ним емоцій, пристрасті та мене це дуже якось відштовхнуло від нього. Що мені робити? Як зрозуміти чи почуваю до нього щось чи просто боюсь залишитись одна? Як зрозуміти чи це взагалі та людина, чи готовий він дійсно заради мене змінитись, чи всі зміни тимчасові?

Так в общем с помощью джибити чата я определил такую ситуацию но она не так критична как он описывает.

Он выделил такие пункты.

сильный стресс после расставания/развода

эмоциональное выгорание, тревогу, апатию

проблемы с обычным общением

поток мыслей, самобичевание

ощущение, что «психологически повесился», но сейчас понемногу выкарабкиваешься.

Но мне кажется что я просто перегружаю свою нервную систему при этом ещё и физически вымотанный.

Но хотел бы выделить что все же есть проблема с обычным общем так как после развода точнее стресса связанным с ним утратил или же заблокировал не знаю как объяснить часть памяти .

Розійшовся з дівчиною, це наш другий розрив, перший був по її ініціативі, потім по її ж ініціативі, все повернули, причина розтавання була на фоні стресу, проблеми, сказала що почуття вже не ті, коли все вляглось, вона захотіла повернутись, зараз причина другого роставання така сама, я не можу відпустити людину, хочу знову зійтись, як діяти, і можливо повторення ситуації, вона тривожник? І на душі дуже брляче