Мені 22 роки, і я просто не бачу свого майбутнього. У мене багато комплексів, невпевненість у собі, низька самооцінка, відсутність навичок для повноцінного самостійного існування (боюся брати на себе відповідальність, боюся ризикувати, самостійно приймати рішення, відстоювати себе), відсутність базового гнучкого мислення. Починаючи будь-яку справу, яка мала б принести мені бажаний результат, я майже одразу кидаю її, щойно зіштовхуюся з якимись перешкодами. Часто прокрастиную, маю слабку силу волі та низький рівень дисципліни.
Не хочу нікого звинувачувати у своїх проблемах, але мені здається, що все це через те, що мені не давали свободи протягом усього життя. Я був під моральним контролем і змушений робити тільки те, що мені скажуть. Починаючи з більш-менш свідомого віку, я завжди хотів від цього втекти, але моя несамостійність, страх і невпевненість просто не давали мені на це наважитися.
Зараз я працюю за кордоном, не знаючи мови, на нелюбимій роботі (без можливості кар’єрного зростання, та й загалом перспектива прожити життя, працюючи на когось, завжди була для мене жахливим сном). Я живу в маленькому містечку, де в мене немає можливості просто в один момент змінити роботу, бо навіть моє житло залежить від неї.
До недавнього часу в мене були величезні амбіції, і навіть коли я зіштовхувався з невдачами, усе одно вірив: «Мені світить велике майбутнє». Але тепер я просто розумію, що не в цьому житті.
Навіть дивлячись на деяких своїх знайомих, я бачу, що людина могла 20 років просто грати за комп’ютером, а потім в один момент їй це набридло — і за пів року вона неймовірно змінила своє життя, набагато більше, ніж я за 8 років. Видно весь час я робив щось не те
Я не розумію, як це виправити, як взагалі діяти, з чого почати і чи є в мене потенціал.
Дякую за увагу. Може, хоч хтось зможе підказати, що мені з цим робити.
