Пишу з лікарняного ліжка після важкої хірургічної операції. Маю трьох неповнолітніх дітей. Мій чоловік на днях теж переніс важку операцію, й досі має знаходитися під наглядом: шви не знято
Відпросився у лікаря піклуватися про дітей, що в холоді вдома самі!
Ті, кому можна було тимчасово довірити трьох малих дівчат хворіють(ризик зараження)або працюють цілодобово
Пишу крізь сльози!
Вчора чоловік повертався о 12:00 додому після перев'язки, маючи при собі посвідчення багатодітного та мобільний
0 13:00 я телефоную додому-чую, що батька немає вдома:
телефонував, що в нього неприємності, просив мене не лякати
Гадав впорається. І от: о 13:06 з третього виклику: відповідає, що його везуть чи то поліція, чи то представники ТЦК (в стресі не тямлю) до Кілії
Там обіцяли розібратися, відпустити до дітей, що вдома самі!
Пізніше ПИШЕ: його доставили до Ізмаїлу,обіцяли якогось слідчого
У мене урвався терпець-дзвінок в Екстрену службу: вислухали,дали номер поліції
Телефонувала, пояснила в усіх деталях:обіцяли розібратися
Пізніше за півгодини отримала повідомлення від чоловіка: поліція вже була, нічого не змінилося
Мене НАКРИЛО, і під уколом я вже мало тямила! Прохала лише:тримати при собі посвідчення біля серця, телефон зарядити, тримати при собі!
Сьогодні 21.02.2026 о 7 годині я питала де він і як
З відповіді: він у Одесі, права обмежують, не повертають до лікарні, до родини!Об 11:15 пише, що в нього вилучать телефон і відтоді мої спроби телефонувати о 12:50 й надалі марні:абонент поза зоною
Телефонувала на всі номери безкоштовної допомоги: мене "розуміли" й "футболили" далі
Я не маю грошей та зв'язків, близкі жебракують: на залишки пенсії від сплати рахунків гасять відсотки по кредитах, що лікувалися напередодні!
Безкоштовна лінія "Юридичної сотні"відмовила, дізнавшись, що я збираю матеріал для відкриття судового розслідування у справі порушення прав людини та родини! я пишу Вам знаходячись у важкому стані на межі самогубства, я верещу мовчки й проклинаю усіх до останнього коліна
РЯТУЙТЕ_БЛАГАЮ!
Відповіді
1Здравствуйте, Светлана! То, что Вы описали - действительно ужасно! И нет цензурных слов, чтобы выразить к этому эмоциональное отношение. Но, увы, эта проблема лишь отчасти психологическая, и описали Вы её в специфическом месте. Перенести её отсюда в социальную плоскость невозможно, это бы нарушило конфиденциальность и профессиональную этику... Могу лишь посоветовать Вам обнародовать эту ситуацию в СМИ (лучше на телевидение), например, обратиться к корреспондентам, которые смогли бы дать этой ситуации огласку, или, обнародовать это хотя бы в Фейсбуке, например. Не знаю, помогут ли с этим "безоплатные юристы" (https://legalaid.gov.ua/ 0 800 213 103), но может хоть подскажут куда обратиться.
Держитесь, боритесь, верьте в победу, это поможет выздоровлению! Ищите пути, стройте планы и реализуйте их! Обзвоните всех знакомых. Бывает так, что у кого-то сосед просто работает на телевидении, или кто-то подскажет каких-то знакомых из СМИ. Любой вариант может сработать! Не опускайте рук, не сдавайтесь! Желаю Вам победы и здоровья, свободы вашему мужу, здоровья и счастья детям!
Вы же видите, такое сейчас время...