Добрий день. Я іноді цікавлюся психологією як наукою й мене цікавить таке питання: чи можна казати такі слова як «це назавжди», «ніколи не зміниться» «це статично» в психології, зокрема в стосунках між людьми, їх сприйняття. Наприклад, «не мій смак», «не моя людина» або якщо спілкування стабільно викликає дискомфорт та напруження, якщо це все, наприклад, вже дійсно декілька років дуже стійко. Короче кажучи, в загальному про відчуття та специфічні почуття до конкретних людей — чи можна казати тут щось про назавжди? Бо, мені здається, що психологія як наука не повинна оперувати такими категоріями, адже все ж таки вона керується емпіричними доказами, які мають обмеження, а також критерій Поппера. Також, почуття і ці аспекти, котрі я назвав, являють собою динаміку, наскільки я знаю. З іншого боку, я також чув, що деякі психологи дійсно так кажуть, але навіщо? Чи дійсно вони знають щось, що є статичним в психіці й сприйнятті людини? Типу, можливо є певні закономірності, статичні дані, клінічна вибірка і т.д? Проте ж це все не є доказом назавжди, тим паче коли статистика, закономірності не можуть прямо розповсюджуватись на індивідуальні особливості людини, а клінічна вибірка, наче, має також обмеження (психолог може бачить тільки тих, у кого це змінилося/не змінилося протягом сенсу, а не впродовж всього життя). Чи це може бути способом направити клієнта на дію, тобто на прагматизм, а не онтологічний аспект? Буду щиро вдячний за відповідь