Втрата вагітності
Як впоратися з втратою вагітності?
Пройшло 15 днів фізично нічого не болить, тільки дуже порожньо на душі, це була очікувана друга вагітність, але нажаль народила на 19 тижні, думаю що я в цьому винна не достатньо щось зробила, не додивилася за собою за своїм здоровʼям, не можу відпустити що щось можливо було вдіяти, единиф факт який дає сили жити далі, маленька дитина. Бажання як найшвидше во становити здоровʼя та завагітніти знову, чи є нормальним це бажання одразу після втрати завагітніти, таке враження наче тобі чогось не вистачає. Душу гріє той факт що дитині дала імʼя, зробила свідоцтво про народження, та поховала, навіть провела з ним золотий час 2 години, потримала його на руках та маю фото на памʼять. Чи ж якісь правила скорботи, не плачу кожен день, але на вечір накриває шо він має бути ще зі мною , а його вже немає, чи Є нормальна така реакція 😖❤️🩹
Відповіді
9Вікторія, ваша реакція є абсолютно нормальною, як вже сказали колеги, переживання горя скаладається з декількох періодів і всі вони у кожного проходять індивідуально.Ваше бажання бути мамою та планувати вагітність знову, є ознакою готовності створення сім’ї, та життя в майбутньому..- а не закриття порожнечі.Все що ви описуєте, є доказом того, що ви все зробили,як вам підказував вам ваш інстинкт..порожнеча-відчуття, що не хватає дитини- є нормальним, бо так і є..Співчуваю вам та вашій сім’ї -як маєте ресурс та бажання запрошую до розмов.Бережіть себе
Мої співчуття, що вам довелося пройти через таку втрату. Те, що ви описуєте, — це не просто втрата вагітності, це втрата вашої дитини, яку ви вже любили, чекали, тримали на руках, дали їй ім’я і попрощалися з нею. Це справжнє горе.
Хочу сказати вам дуже важливу річ: з ваших слів я не бачу нічого ненормального. Почуття провини, думки «а раптом я могла щось зробити інакше», бажання якнайшвидше знову завагітніти, хвилі смутку, які особливо накривають увечері, — усе це дуже поширені реакції після перинатальної втрати. І те, що ви не плачете щодня, зовсім не означає, що ви сумуєте «неправильно». Скорбота не має графіка чи правил.
Водночас я бачу, скільки болю ви зараз несете сама. І мені дуже хочеться, щоб ви не залишалися з ним наодинці. Таку втрату не потрібно «пережити швидше» чи «бути сильною». Її важливо прожити так, щоб провина не стала вашим постійним супутником, а пам’ять про малюка могла залишатися поруч без нестерпного болю.
Якщо відчуєте, що вам потрібен безпечний простір, де можна говорити про все без страху осуду, я буду рада підтримати вас на консультації. Разом ми зможемо дбайливо пройти цей шлях, допомогти вам прожити втрату, зменшити почуття провини та поступово повернути опору під ногами. 🌿
Вікторія, мені дуже шкода, що Вам довелося пережити таку важку втрату. Деякі події в нашому житті, на жаль, не залежать від нас і трапляються без нашої волі.
Зараз дуже важливо не залишатися наодинці зі своїм болем. Зараз дуже важдиво не залишатись зі своїм болем на самоті та ділится своїми переживаннями з близькими. Сподіваюсь, що у вас є зараз підтримуюче середовище. Також важливо перебувати під наглядом лікаря, щоб подбати про фізичне та гормональне відновлення організму.
Не замикайтеся в собі та дозвольте собі звернутися по психологічну допомогу, якщо відчуваєте, що Вам це необхідно. Психотерапія допомогає прожити горе, знайти внутрішню опору, зменшити почуття провини, страху чи безпорадності, які нерідко виникають після такої втрати. За потреби можна також дослідити психологічний досвід вагітності та її втрати, але не для пошуку вини, а для того, щоб краще зрозуміти свої переживання та допомогти собі рухатися до відновлення. Ця робота є важливим доповненням до медичного супроводу. Бажаю скорішого відновлення.
Ви все зробили правильно, співчуваю вашій утраті. Зараз абсолютно нормально відчувати водночас пустоту і бажання активно діяти, як ви описали "Бажання як найшвидше во становити здоровʼя та завагітніти знову".
В питанні активних дій -- краще консультувась з лікарем.
В плані складних емоцій, колеги вище чудово описали різноманітний спектр від звинувачення себе (злість) до суму і пустоти -- їм потрібно багато часу, і полегшення буде наступати хвилеподібно, легше, потім знову може накрити -- це нормально, не дивуйтесь і лякайтесь.
Ви вже зробили важливі кроки, які описали + розділили свій біль на цьому форумі. Бажаю вам найшвидшого фізичного відновлення, а серцю потрібен час.
Звертайтесь, якщо будете потребувати більше інформації та підтримки.
Прийміть і мої співчуття, втратити дитину це саме страшно і болісне на мій погляд, взагалі у нашому житті. Це буде пам'ятатись, а горювання потроху, протягом тривалого часу буде перетворюватись с болю на глибокий сум. Але головне щоб ви себе не звинувачували, бо тоді затягнеться біль ще й себе можете довести до поганого емоційного стану. Бережіть себе.
Горювання складний процес, він включає 5 етапів: заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття. Вони можуть змінювати послідовність, іти одночасно та затягуватись на певний період часу. Дозвольте собі проживати цей біль, бажано поруч з кимось. Згодом стане легше.
Запрошую в терапію, пройдемо цей період разом 🤝
Співчуваю вашій втраті🙏
Ваш стан - це нормальна реакція на дуже болісну втрату. Ви зараз проживаєте горе і для нього немає якогось «правильного» сценарію. Те, що ввечері біль посилюється, що ви сумуєте, згадуєте малюка, дали йому ім’я, попрощалися - це усе природні способи зберегти зв’язок із тим, кого ви любите і чекали.
І ще одне - ваше бажання знову завагітніти не означає, що ви «заміните» цю дитинку. Це може бути природним прагненням знову відчути життя після великої втрати.
Будьте до себе зараз такою ж співчутливою, якою були б до близької людини в такій самій ситуації🙏
Бережіть себе
Це нормальна реакція на втрату. Ви втратили цілу дитинку, яку носили під серцем. Дайте собі місце і час на горювання. Будьте доброю до себе 🫂 Як гарно що Ви зробили всі ці дії і ритуали для дитини - це дійсно допомагає психіці відпускати і закривати цей досвід. Але робота горя - це і емоційний процес, в якому сльози, сум, відчуття порожнечі - все частина процесу.
Вікторія, дуже співчуваю Вашій втраті. Також Ви втратили багато сподівань, очікувань, мрій, повʼязаних з народженням дитини. І зараз Ваш стан, коли багато переживань, суму, печалі, спустошення, є нормальним. Ви маєте дати собі час і місце, щоб побути на самоті, прожити, вивільнити свої почуття, відгорювати цю втрату, прожити всі стадії горювання. Не звинувачуйте себе, не завжди все залежить від нас, не поспішайте з новою вагітністю, дайте собі час на відновлення фізичне та емоційне.
Буду рада підтримати Вас в цьому процесі проживання і відновлення.