Вітаю!
Моя проблема в стосунках полягає в наступному - я став підозрювати, що моя дівчина (їй 20) ставиться й очікує від мене в стосунках ролі «батька», а не хлопця й майбутнього чоловіка. Ми разом вже майже 3 роки, мабуть підійшли до кризи про яку кажуть «любов живе 3 роки» й я став бачити досить дивну картину. Ми наразі мешкаємо закордоном близько півроку. І тут працюю лише я, вона навчається онлайн. Питання житла, покупок продуктів та кількох інших побутових моментів вирішую лише я. Коли я наважився запитати у неї стосовно її бажання в найближчому майбутньому почати хоча б підпрацьовувати, аби фінансово було трохи легше й була можливість відкладати кошти - вона відповіла щось на кшталт «ти що, хочеш щоб я втомлювалась і завжди була зла?». Річ в тім , що вона й так 75% часу сумна, роздратована й незадоволена чимось. В цілому, вона вважає, що чоловіки й жінки не рівні, в стосунках вони не «рівні партнери», а більш схильна до патріархальної системи. Але я хочу бачити біля себе дівчину, самостійну, яка знає чого хоче від життя, вміє заробляти й влаштовувати своє життя сама хоча б трохи. Підкажіть, чи можна якось виявити те, що я перетворююсь з хлопця в якусь пародію «батька», що мусить вирішувати майже всі її проблеми по життю. Бо ще перед її приїздом до мене закордон вона мені сказала таке «ти мусиш облаштувати для мене всі умови, аби я могла займатись своїми справами точнісінько як вдома». Але, добрий день, я сам тут відносно нещодавно і вже винен забезпечувати її комфорт на 110%. Як на мене, нормально, коли дівчина розуміє, що доведеться десь попрацювати, десь в чомусь себе обмежити трохи й потерпіти, якщо що. Але ні, коли я сказав що вона вже доросла людина , а не дитина, для якої треба облаштувати кімнатку й таке інше - то була дуже сильна сварка((
Я вже дуже сумніваюсь, чи потрібні мені такі стосунки. Дайте пораду, будь ласка, як виявити, що вона насправді думає і кого в мені бачить?
Дякую 🙏🏻
Відповіді
15Вітаю вас, Алекс.
Так, як ви описуєте ваші стосунки. то дійсно є підстави вважати, що ваша дівчина демонструє поведінку, яка більше нагадує позицію дитини, яка очікує повної опіки, аніж дорослої, рівноправної партнерки. Це класичний приклад інфантильності та споживчого ставлення до стосунків.
Для того, щоб зрозуміти чи насправді це так, варто спробувати дати їй певну зону відповідальності, яку вона має закривати сама (наприклад, оплата дрібних рахунків, певні покупки чи самостійне вирішення її онлайн-питань), і дозволити їй стикнутися з наслідками власної бездіяльності в цих питаннях. Якщо вона готова дорослішати і вчитися партнерству, вона, можливо, через опір, все ж таки почне робити якісь кроки назустріч. Але якщо ж для неї важливо тільки споживання комфорту вашим коштом, то такі зміни викличуть у неї сильний опір і маніпуляції.
Але щоб прийняти рішення, наскільки вам потрібні такі стосунки і чи варто їх продовжувати, важливо зрозуміти чому ви опинились саме в таких стосунках і живете в них вже три роки. І це краще робити в сімейній терапії. Психолог допоможе вам обом зрозуміти свої потреби та очікування, а також знайти способи покращити спілкування та вирішення конфліктів. Ви також можете працювати з цією темою в індивідуальній терапії і розбиратись із своїми почуттями, потребами і очікуваннями.
Я працюю з темою стосунків і буду рада вам допомогти.
Доброго вечора, Алекс. Виявити, що думає і кого дівчина в вас бачить, ви можете через відкритий діалог. Спробуйте для себе визначити, що у вас у парі не контактує: турбота одне про одного, близькість, сумісність (на рівні цінностей) і чи є співпраця у відносинах, чи хочете ви як пара щось робити. Це можна визначати, проаналізувавши наприклад свої скарги та скарги дівчини, які вона предʼявляє. І тоді розмовляти і вирощувати те, що не контактує.
Вітаю, Алексе, я би дивилась на цю ситуацію не як на те що сталося раптом, а розглядала б шлях, як ви опинилися в стосунках де ролі розподілені саме так.
Адже на кожне «повинен» була свідома чи несвідома відповідь. І по якимсь причинам раніше ви погоджувались на цю роль. Я про це пишу не для того щоб звинуватити чи повісити всю відповідальність на вас. А тому що певна послідовність рішень привела до того, що зараз є «нормою» в вашій парі.
І усвідомивши як ви сюди потрапили можна шукати шляхи виходу, хоча б не продовжувати рухатися в тому напрямку який вас не влаштовує.
Оскільки в стосунках все залежить від обох, зміна в одному призводить до змін і в парі.
Те що ви шукаєте відповіді, для мене означає, що рішення про розставання ще не прийнято. А значить є цінність цих стосунків. Це вже не мало.
Так детально все пояснюйте. І навчається в невдоволена, не оплачує своїх рахунків... Але не говориш про свої почуття що відчуваєш? Чому собі не довіряєш? Говориш про дівчину без тепла, але ви вже три роки разом. Можеш пригадати на чому зійшлись як з'їхались почали жити разом... Коли і головне куди поділись почуття. ...
Добрий день. Мені здається, ви дуже точно відчуваєте важливу річ: питання тут не лише в грошах чи побуті, а в тому, які ролі ви обоє займаєте у стосунках. Якщо один партнер поступово стає тим, хто “має все забезпечити, витримати, організувати й не мати права втомлюватися”, то це справді може більше нагадувати батьківську позицію, ніж партнерську.
Але виявити це можна не через здогадки, а через спокійну розмову між двома дорослими про очікування. Важливо дивитися не тільки на слова, а й на готовність чути, домовлятися і брати свою частину відповідальності, але саме свою.
Якщо розмови щоразу переходять у сварки, образи або відчуття провини, я б дуже радив сімейну/парну терапію. Не для того, щоб когось звинуватити, а щоб у безпечному просторі для вас обох чесно побачити: чи ви справді хочете однієї моделі стосунків
Вітаю, Алексе
Щодо Вашого питання - "як виявити, що вона думає про мене". Єдиний спосіб дізнатись, що думає інша людина - це спитати в неї. А вірити її відповіді чи ні - то вже Ваша справа.
І ніхто не може вирішити за Вас - що Вам робити, залишатись в стосунках чи ні і так далі.
Ви не можете змінити іншу людину. Спробуйте зосередитись на собі. Чого Ви чекаєте від стосунків, в чому Ваше бажання? Чкщо є потреба розібратись в собі, пропрацювати ці моменти - звертайтесь до психолога)
Ми не знаємо наперед, що для дівчини роль батька. Головне в парі діалог. Ось такі питання для прояснення:
Що для неї означає, коли чоловік повністю забезпечує?
Які почуття вона переживає, коли думає про роботу?
Що вона отримує від позиції “мене мають утримувати”?
Що вона втрачає, якщо почне забезпечувати себе сама?
Як у її родині були розподілені ролі між батьками?
Яким був її досвід отримання підтримки від батька?
Що вона відчувала, коли потребувала допомоги в дитинстві?
Чи є страх дорослішання, відповідальності, конкуренції, невдачі?
Якщо тема батька справді актуальна, можуть проявитися такі феномени:
незавершена потреба в батьківській турботі;
фіксація на дитячій позиції;
очікування безумовного забезпечення як доказу любові;
перенесення образу батька на партнера.
Але це може бути і не про батька, а про:
сімейний сценарій (“чоловік повинен утримувати”);
страх сепарації;
низьку віру у власну компетентність;
вторинні вигоди від залежної позиції.
І ще б я вас запитала: «А що ви хочете від цих стосунків?»
Розумію, що ситуація дуже не проста, та конфлікти часом сигналізують, що старі «правила» вже не працюють, і пара перейшла на новий етап. У вашому випадку, на ваші відносини, вплинули зовнішні обставини і нова країна, а це подвійне навантаження для кожного. В такі періоди важливо спільно «перебудувати» цінності, встановити нові домовленості, говорити про ідеї та бачити спільну перспективу. Спробуйте поговорити зі своєю дівчиною без звинувачень, а через свої почуття. Головне — почути одне одного "серцем".
Відчувається ваша розгубленість і роздратування. Мають місце бути, де в стосунках вирішення базових питань на вас, відповідальність і адаптація. Я би подивилась в те, що би ви хотіли відчувати від дівчини. Якщо це підтримка і розділення відповідальності - про це треба говорити ясно. І доречно питати, що відчуває дівчина і які в неї плани на майбутнє саме у стосунках. Як ви бачите ваше разом
Добрий день.
можна спробувати запитати у дівчини, якою вона бачить вашу роль в стосунках і які в неї очікування. Нам основі того чи співпадають ваші бажання і очікування один від одного можна припиняти рішення щодо майбутнього ваших стосунків.
Вітаю.
З того, що ви описуєте, складається враження, що головна проблема не лише у фінансах чи побуті, а в різних очікуваннях від стосунків.
Схоже, що ваша партнерка бачить стосунки як модель, де чоловік бере на себе основну відповідальність за матеріальну сторону життя, комфорт і вирішення складних питань. Ви ж хочете бачити поруч дорослу партнерку, яка розділяє відповідальність, проявляє самостійність і готова вкладатися у спільне життя.
Сам по собі жоден із цих поглядів не є неправильним. Проблема виникає тоді, коли люди мають різні уявлення про те, якими мають бути стосунки, але не обговорюють це відкрито.
Щодо вашого питання про роль «батька». Варто звернути увагу на кілька моментів:
• Хто приймає рішення та несе відповідальність за наслідки?
• Чи може партнерка самостійно вирішувати свої життєві труднощі?
• Чи сприймаються ваші потреби та обмеження так само серйозно, як її?
• Чи є у стосунках взаємність, чи переважно один дає, а інший отримує?
• Як вона реагує, коли ви відмовляєте, встановлюєте межі або просите про допомогу?
Замість того щоб намагатися вгадати, кого саме вона бачить у вас, я б рекомендував відверту розмову. Можна прямо запитати:
«Яким ти бачиш наші стосунки через 3–5 років? Яку відповідальність у них несе чоловік, а яку жінка? Чого ти очікуєш від мене і що готова брати на себе сама?»
Часто відповіді на такі питання дають набагато більше інформації, ніж спроби аналізувати окремі конфлікти.
Якщо ж ви відчуваєте, що постійно опиняєтеся між почуттями до партнерки та власним виснаженням, корисно дослідити це глибше в особистій терапії. Там можна розібратися, де проходить межа між турботою і надмірною відповідальністю за іншого, чому вам складно в цих стосунках зараз і яке рішення буде чесним саме для вас.
Іноді найважливіше питання звучить не «кого вона бачить у мені?», а «чи відповідають ці стосунки тому життю, яке я хочу будувати?».
Хочете зрозуміти себе краще, запрошую в терапію.
Вітаю.
Я б звернув вашу увагу на те, чого хочете ви від стосунків, та що заважає вам приймати рішення і казати так чи ні.
Найкраще в стосунках є діалог.
Бажаю чути та бути почутим.
Розмовляйте
Вітаю, Алекс. Виглядає так, що у вашої дівчини є потреба в такій моделі стосунків, в якій чоловік буде для неї безпечним дорослим. . Тут вам справді може перегукуватись роль батька. Спробуйте поговорити про її роль у вашому житті? Ким вона себе бачить, якщо такої відповіді немає то ким вона себе точно не бачить- визначити і проговорити ролі кожного, щоб не було ілюзій які будуть робити вас і вашу дівчинку нещасливими. Якщо вам не підходить модель, де ви повністю забезпечуєте свою дівчину- то з часом це незадоволення наростатиме. Можливо їй ще трохи страшно і незрозуміло ким вона може бути в тій країні, де ви зараз живете - спробуйте підтримати її у якихось починаннях.Говоріть про свої почуття і те, як це бачите ви : напр. Я вірю, що ти станеш крутим спеціалістом, або мрію забирати тебе з роботи щоб разом пообідати . Давайте знати їй і про ваші бажання і про ті стосунки які на вашу думку є здоровими.
Вітаю, працюю в методі Позитивної психотерапіі
Пропоную знайомство з методом де я можу бути корисною там, де всередині багато напруги, але немає слів, де ніби все «нормально», але жити - важко., де повторюються одні й ті самі сценарії у стосунках, і незрозуміло, чому так відбувається.
Я працюю з різними запитами:
Особисті, сімейні та професійні кризи; Виснаження, тривога, втрата сенсу та складні емоційні стани;Теми меж, самоцінності та залежності від чужої думки;
Досвід втрат, розлучень та різких життєвих змін.
Можу бути опорою в моменти, коли здається, що сил зовсім немає. І можу бути поруч, коли потрібно розібратися глибше: не просто з симптомами, а з тим, що стоїть за ними.