logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 26.02.2021
  • 01.01.1970
  • 2 хв
  • 44

Що утримує пару разом?

Стосунки
Стосунки
Що утримує пару разом? - ілюстрація

“І жили вони довго та щасливо…” – скільки чарівних казок закінчується цією фразою.

Це та мрія, той ідеал, який закладається в нас з дитинства. Той, якого ми прагнемо.

Минає час, ми дорослішаємо, знаходимо собі пару і… розуміємо, що щось не виходить. Не така вже й щаслива наша пара. І вже приходять думки, а чи не час завершувати ці стосунки. Приходить розчарування. Розчарування партнером, стосунками, ідеєю про можливість “довго й щасливо” взагалі. “Найпросунутіші” в цю мить згадують про сімейну психотерапію. Вони сподіваються, що це розв’яже всі їхні проблеми. І психотерапія дійсно допомагає. Як жартує один мій колега, немає проблеми, яку неможливо розв’язати за 50 годин терапії. Але в цьому жарті вже є натяк на деяку складність. Мова йде про 50 годин. Це довго. Це, по суті, рік терапії, а отже не буде швидкого результату, швидких покращень. Можна досить швидко “пофіксити” невеликі розлади комунікації чи непорозуміння в парі. Це коли пара разом, і наче все добре, але от десь відчувається “шорсткість”, не зручно. Тоді в консультаційному форматі можна допомогти напрацювати парі дієві інструменти налагодження комунікації.

Але якщо йдеться вже про можливе розлучення і розлучення після тривалого шлюбу, то, скоріш за все, пара зіткнулася з проблемами, які спираються на особисті травми партнерів. В кожного з нас є ці травми, навіть в тих, хто вже не вперше відвідує психотерапевта. Бо в жодного з нас не було ідеального дитинства. Я мовчу вже про те, що все в собі напевно взагалі не можно пропрацювати, адже навіть на місці залікованої душевної рани залишається болісний шрам. А в пари, що прийшла до консультанта, має відкриті, живі рани. І вони продовжують ранитися один об одного.

Що тут можна зробити?

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Звісно, найліпше – порадити особисту терапію для кожного. Але, як я писав вище, на це потрібен час. Під час терапії будуть періоди погіршення, коли розбираючись з особистими проблемами подружжя буде більш чутливим до роздратувань з боку партнера. То що ж робити? Невже така пара не має надії?

Як на мене, ключем до розв’язання проблеми може виступити той факт, що пара вже не перший рік разом. І раз так, то крім банальної звички, є  такі цінності, які утримують їх разом. Дуже часто це речі, які не усвідомлюються обома. Останнім часом в фокусі їхньої уваги були посилання, яки робили їм боляче. Але ж є і інші. І от на них варто звернути увагу. Вони обов’язково є! Якісь прості речі, до яких пара вже настільки звикла, що перестала звертати на них увагу. І пов’язані вони скоріше за все з прийняттям, з любов’ю.

Треба сконцентрувати увагу пари на цих речах. Нагадати про те приємне і важливе що є між ними, що вони роблять один для одного. Ми нічого не можемо зробити з болем за короткий термін, тож є сенс навчитись жити з ним якийсь час. Дозволити існування і болю, і любові, і складнощам і радощам. Пам’ятаєте мультик “Думками навиворіт”? Дівчинка змогла подолати кризу дозволивши існування складних емоцій. Так і тут — вихід в поєднанні.

І це дасть час на те, щоб впоратись з особистими травмами, загоїти їх. Це дозволить лишатись разом і надалі.

 

Сподобалась стаття? 👉

Олександр Котенко
icon Автор:

Олександр Котенко,

психолог

Ціна: від 2800 грн

Стаж: 14 років

Я прийшов у психотерапію вже дорослим, сформованим людиною. І цей бекграунд збагачує мене як фахівця, дає багато нових інструментів та можливостей. За першим освітою я інженер. Те ж мій математичний структурний розум дозволяє мені проводити всебічну та глибоку діагностику проблеми. Ще до психотерап...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Крапка
Крапка, 18 років • 29.10.2026 12:35
Розрив стосунків

Я зустрічалася з хлопцем один рік і останніх півроку для мене були дуже важкі мені не вистачало уваги від нього тепла та тактильності і в мене було відчуття ніби він до мене охолов я йому намагалась про це постійно казати спочатку нормально Потім я багато плакала тривожилась він спочатку мене підтримував потім він втомився від цього всього і просто сказав що мені немає чим займатись тому я накручую себе і тривожусь і що в нас все добре в стосунках, мене не влаштовував його холод і я зрозуміла що я не хочу жити з такою холодною людиною все життя і я вирішила з ним розійтися. пройшло вже два дні після розриву А мені дуже сильно боляче Я думаю що його образила бо він справді хороший хлопець і справді мене любив і я відчуваю що я зробила найбільшу помилку в своєму житті мені дуже важко зараз не думати про це. І думаю що можливо в нас і справді було все добре а просто в мене є якісь психологічні розлади😔

307 23
Олена
Олена, 31 років • 23.10.2026 13:53
Втрата, жаль

Уже майже рік мене зсередини з’їдає сильний жаль за першими місяцями життя моєї донечки. Після пологів у мене була депресія, і цей період став для мене дуже важким.

З пологового будинку в мене залишилося лише одне фото. За перші майже пів року життя донечки маю дуже мало фотографій та відео. Не фотографувала її в гарному одязі, часто одягала в шапочки та рукавички, не знімала важливі моменти, які вже ніколи не повторяться.

Тоді я навіть не задумувалася про це, а тепер не можу собі пробачити. Постійно порівнюю себе з іншими мамами, а їхні фото та відео викликають у мене сильний біль і тугу. Мені здається, що я власними руками втратила найцінніші спогади про свою дитину. Ці думки буквально з’їдають мене зсередини й не дають повноцінно радіти материнству та життю.

Уже 3 місяці приймаю антидепресанти, пів року проходжу КПТ, але жаль нікуди не зникає.

Скажіть, чи може це бути наслідком депресії або проявом іншого психологічного розладу? Чи це природний, але настільки сильний материнський жаль, який мучитиме мене все життя? Буду вдячна за відповідь.

484 22
Крапка
Крапка, 18 років • 21.10.2026 06:33
Втрата себе

Від коли я почала зустрічатися з хлопцем я почала жити тільки ним і все було добре поки він не почав щей жити своє життя, я зрозуміла що він ще має інші справи і почались нав'язливі думки що йому на мене все одно, що він мене не любить і це переросло в параною, постійно сльози і я зрозуміла що якось стала залежна від нього якщо він напише то все добре а якщо ні то в мене все погано. Він дуже хороший хлопець я не хочу його втрачати але я розумію що так більше не можна, я справді сама все псуюю своїми істериками і параноями, в мене є бажання щоб він завжди був біля мене і завжди думав про мене але це не нормально я розумію, в житті радість приносить тільки він і все, і тут я зрозуміла що він зовсім ні до чого а я просто втратила себе. Не знаю що робити тепер, мені якось його так бракує і все одно не можу відпустити його і почати жити своє життя(ми разом 1 рік) і я знаю що він мене любить але мені якось цього не достатньо.

307 17
Шукають психолога по темі
“”
Софія
Софія, 22 років 24.10.2026 17:20

Шукаю психолога для себе. Є проблеми з самореалізацією, сімейним життям, агресією та емоційним станом

Де: Чернівці Психолог: Для себе Ціна до: 1500
110 7
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту