Готові до змін на краще?
Знайти психологаТривожно-депресивний розлад — це стан, у якому людина ніби застрягає між «мені постійно тривожно» і «в мене більше немає сил ні на що». Це не епізод поганого настрою і не просто хвилювання.
Симптоми тривоги й депресії присутні майже щодня щонайменше два тижні, а часто й значно довше.
Це стан, у якому психіка застрягає між минулим і майбутнім, втрачаючи контакт із теперішнім. Тривога постійно проєктує загрозу наперед, а депресія нескінченно повертає до втрат, помилок і «як мало б бути».
У Позитивній психотерапії є розуміння того, як ми намагаємося впоратися з тим, що з нами відбувається.
Тривога — це втеча в майбутнє, депресія — втеча в минуле, а спільне між ними — сфера фантазій. Це термін із моделі балансу в ППТ.
Також цю сферу називають сферою майбутнього або сферою сенсів. Саме туди людина з тривожно-депресивним розладом намагається втекти від необхідності вирішувати щось надто складне в теперішньому.
Психотерапія при тривожно-депресивному розладі не зводиться до зняття симптомів.
Вона ставить незручні, але необхідні запитання:
- Що підтримує цей стан?
- Для чого він виник?
- Від чого він намагається захистити?
Саме з цих питань і починаються реальні зміни.
Ознаки тривожно-депресивного стану, з якими зазвичай звертаються
З одного боку — пригнічений настрій, втрата інтересу до того, що раніше радувало, відчуття емоційної порожнечі.
З іншого — постійна напруга, нервозність, відчуття, що ти весь час «на межі». Думки крутяться без зупинки, їх неможливо вимкнути.
Тіло не вміє розслаблятися: м’язи напружені, а всередині живе страх, що ось-ось станеться щось жахливе, навіть якщо немає реальної причини.
І тут важливо: окремо ці симптоми можуть здаватися «недостатньо серйозними», щоб поставити класичний діагноз депресії або тривожного розладу. Але разом вони роблять життя нестерпним.
Людина формально функціонує, але всередині — постійний дистрес, виснаження і відчуття, що життя проходить повз.
Цей стан суттєво б’є по всіх сферах життя: стосунках, сім’ї, роботі, навчанні, соціальних контактах.
Людина може виглядати нормальною ззовні, але щодня витрачати колосальну кількість енергії лише на те, щоб триматися.
Важливо й те, що в анамнезі немає маніакальних чи змішаних епізодів, тобто мова йде не про біполярний розлад.
Це стан, який часто знецінюють фразами на кшталт «візьми себе в руки», хоча насправді він потребує професійної психотерапевтичної допомоги.
Чи потрібно мати діагноз, щоб звернутися до психотерапевта?
Коротка відповідь — ні.
Більш чесна відповідь — діагноз не рятує від страждання і не є його причиною.
Психотерапія починається не з коду МКБ-11 чи критеріїв DSM-5, а з питання: як саме ви зараз живете і що це з вами робить?
Діагноз може бути корисним для міждисциплінарної роботи або медикаментозної підтримки, але він не пояснює, чому саме у вас з’явився цей стан і чому він утримується.
Підходи, що ефективно допомагають при тривожно-депресивному розладі
Найчастіше серед психіатрів згадується когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), бо вона добре працює із симптомами.
Проте КПТ не завжди відповідає на питання, чому ці думки з’явилися саме у цієї людини. Тому, коли робота з симптомами на рівні поведінки чи мислення припиняється, вони можуть повертатися.
Психодинамічна терапія фокусується на внутрішніх конфліктах, ранніх стосунках і повторюваних життєвих сценаріях. Її ефект зберігається після завершення терапії.
Позитивна психотерапія (ППТ) — один із психодинамічних методів, який принципово відмовляється бачити людину лише через призму дефіцитів. Симптом розглядається через його функцію.
Ми працюємо не з тим, як якомога швидше прибрати симптом, а з тим, чому без нього психіці було б ще гірше: від чого він захищає, що дає, яку потребу покриває.
Саме тому цей підхід є ефективним, бо з’являється можливість усвідомити власні потреби й знайти інші способи їх задоволення.
Психологи, що працюють із цією темою
Хочете обговорити це з психологом?
Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.
Що відбувається на сесіях
Важливо подивитися, чому саме тривога й депресія стали єдиним доступним способом витримувати це життя.
Спочатку ми стабілізуємо тіло й нервову систему. Далі виявляємо внутрішні конфлікти, макро- й мікротравми, які давно носяться всередині.
Поступово повертаємо здатність діяти й відчувати, надаємо слова тому, що роками утримувалося в напрузі.
У підсумку допомагаємо перейти з позиції виживання в позицію вибору й відповідальності за власне життя.
Скільки часу це займає?
Якщо ви шукаєте точну цифру — її не існує.
«Тривалість психотерапії індивідуальна і залежить від багатьох чинників: інтенсивності та тривалості симптомів, подій, що їм передували, фізичного стану, наявності підтримки й обов’язків.
З мого досвіду, у когось помітні зміни починаються вже на п’ятій сесії, а в когось — на двадцять п’ятій. І це нормально», — Екер Вікторія, психологиня.
Іноді психотерапія триває довше, ніж хотілося б, але значно менше, ніж життя з симптомами.
Які зміни можна помітити?
Клієнти часто очікують повернення радості.
Насправді першими з’являються інші маркери:
- Зменшення внутрішнього тиску.
- Більше ясності замість хаосу думок.
- Здатність витримувати емоції, не тікаючи від них.
- Відчуття опори на себе, а не лише на зовнішні обставини.
Згодом приходять енергія, інтерес і життєвий рух.
У Позитивній психотерапії ці зміни розглядаються як відновлення балансу, а не одужання в суто медичному сенсі.
Коли варто поєднувати психотерапію з медикаментами
Медикаменти можуть знизити інтенсивність симптомів, але вони не відповідають на питання сенсу, конфлікту й життєвих рішень, а от психотерапія відповідає. Саме тому їх поєднання часто дає оптимальний результат.
Якщо симптоми надто інтенсивні й значно порушують функціонування у важливих сферах життя, я наполягаю на зверненні до психіатра. Лише він має право ставити діагноз і призначати медикаментозне лікування.
Запрошую на консультацію
Тривожно-депресивний розлад — це сигнал про те, що психіка тривалий час функціонувала в режимі виживання.
Я пропоную інший фокус: не боротися із симптомом, а зрозуміти, що саме він намагається врівноважити. І вже з цього місця будувати зміни.
Я працюю в підході Позитивної психотерапії — психодинамічному методі.
У фокусі моєї роботи:
- тривожно-депресивні стани,
- афективні розлади та розлади настрою,
- РХП,
- фобії,
- екзистенційні кризи,
- питання самоцінності,
- внутрішні конфлікти,
- еміграція,
- вигорання та виснаження.
Я працюю з дорослими клієнтами, які:
- Відчувають хронічну тривогу або пригніченість, психосоматичні симптоми,
- Хочуть зрозуміти та вирішити глибинні причини свого стану,
- Готові покращувати якість життя,
- Прагнуть довготривалих змін.
Я — надійна опора для клієнтів, я даю багато простору та прийняття, не засуджую і дивлюся широко на ситуацію.
Також я магістр практичної психології, працюю та розвиваюся у методі Позитивної психотерапії з 2021 року, є діючим членом WAPP.
Маю регулярні супервізії та особисту терапію. Працюю ефективно, але лагідно.
Звертайся по допомогу, ти не мусиш долати це самотужки!
