Готові до змін на краще?
Знайти психологаЗалежність часто є спробою заглушити біль, спробою змінити стан або реальність, в якій не просто бути.
І тоді психотерапія — це шлях пізнання себе, причин, які привели до вживання.
Це можливість почути себе.
Психотерапія працює не тільки з поведінкою, але й з першопричинами, які привели до вживання.
Зловживання — це спосіб не зустрічатися з якимись почуттями, спогадами, станами, не зустрічатися з тією реальністю, яка є. В терапії людина поступово починає усвідомлювати, що саме стоїть за вживанням, за його залежністю.
І тоді разом з психологом, можна безпечно досліджувати ці почуття й стани та знаходити нові способи взаємодії з ними, не руйнуючи при цьому себе.
У роботі з психологом можна:
- спільно досліджувати, як і в які моменти запускається залежна поведінка,
- відновити контакт зі своїми потребами, з собою,
- вивчити нові реакції та нові форми взаємодії з сильними емоціями, тривогою, стресом.
Залежність — це не те, що долається за рахунок сили волі.
Психотерапія допомагає змінити ті внутрішні психологічні механізми, які підтримували вживання, і саме це допомагає відмовитися від вживання речовин або залежної поведінки.
Слід зазначити, що кожна людина унікальна, тому підхід до роботи з залежністю повинен бути індивідуальним.
З якими саме залежностями може допомогти психотерапія?
У терапії можна працювати з різними формами залежності.
Це не тільки речовини (алкоголь, нікотин, наркотики), але і поведінкові способи долати стрес:
- стосунки, в яких людина втрачає себе,
- переїдання або обмеження в їжі,
- трудоголізм,
- надмірне використання телефону або соціальних мереж.
Зовні це виглядає по-різному, але всередині часто влаштовано схоже.
В залежності йдеться не стільки про сам об’єкт, скільки про те, як він починає регулювати стан:
- знижувати напругу,
- не відчувати складні почуття,
- допомагати не стикатися з чимось, з чим людина не хоче стикатись.
Згодом це стає майже єдиним способом долати стрес, і тоді з’являється відчуття, що «по-іншому не можна».
У роботі ми не просто прибираємо залежність, а дивимося, що за нею стоїть:
- які стани вона закриває,
- де втрачається контакт з собою,
- як формується цей автоматизм.
І поступово з’являється можливість знаходити інші способи бути з цим.
Що відбувається в терапії та чого очікувати від сесії
Терапія лікування залежностей — це процес, спрямований на допомогу залежній людині в поверненні до здоров’я і нормального функціонування в суспільстві.
«Метою терапії є не тільки досягнення тверезості, але й розуміння причин залежності, управління стресом та негативними емоціями без вживання наркотичних речовин, а також відновлення стосунків з близькими.
У терапії людина вчиться розуміти себе, що відбувається з нею, витримувати сильні почуття, фрустрації. Вона вчиться витримувати та не втікати в зміну свідомості, а також вивчає нові способи взаємодії з собою, людьми та світом», — Кірюшова Марина, психологиня.
Роль психотерапевта у процесі відновлення і профілактиці рецидивів
Психотерапевт в роботі з залежністю — це не той, хто контролює або виправляє, а той, хто допомагає людині знову входити в контакт з собою в ті моменти, де раніше відбувався автоматизм.
Процес відновлення — це поступове розпізнавання:
- що зі мною зараз,
- яке почуття виникає,
- як я його проживаю.
У профілактиці рецидиву — це не про заборону, а про здатність помічати ранні сигнали, витримувати напругу і залишатися у виборі там, де раніше його не було.
Чому поєднання психотерапії з медичною або груповою підтримкою дає найкращий результат
Поєднання психотерапії, медичної підтримки та групи працює сильніше, оскільки закриває різні рівні процесу:
- тіло,
- психіку,
- контакт.
Медична допомога знижує фізіологічну тягу і стабілізує стан, психотерапія допомагає розпізнавати імпульси та повертати вибір, а група дає досвід єдності та відображення, де стають видні звичні патерни.
В сумі це знижує ризик зриву не за рахунок контролю, а за рахунок розширення усвідомлення та опори.
Запрошую на консультацію
З залежністю можна працювати через поступове повернення чутливості до себе: до тіла, до моменту, до тих точок, де ще можливий вибір.
У роботі я не даю готових рішень і не виправляю.
Ми разом досліджуємо, як саме у тебе влаштований цей процес:
- де ти втрачаєш контакт,
- як формується імпульс,
- що відбувається прямо перед зривом,
- що допомагає залишатися.
Це про те, щоб не тільки розуміти, а й почати по-іншому проживати ці моменти.
Я працюю як гештальт терапевт, з увагою до досвіду «тут і зараз», до тілесних відчуттів і до того, як ти входиш в контакт з собою і з іншими.
Закінчила спеціалізацію по роботі з залежною поведінкою.
У моєму досвіді — робота з залежностями, тривогою і труднощами у стосунках.
Якщо відгукується — можеш написати мені. Ми подивимося на твій запит і зрозуміємо, чи підійде тобі такий формат роботи.
