Групова психотерапія: що це, як проходить і кому підходить

Коротко про головне

Групова психотерапія — це регулярні зустрічі кількох (зазвичай від 6 до 12) учасників під керівництвом психолога (ведучого).
На qui.help можна знайти терапевтичні групи від психологів платформи, порівняти їх за темою, форматом, розкладом і вартістю та залишити заявку на участь.
Ви працюєте зі своїм запитом не лише через розмову з ведучим, а й через взаємодію та зворотний зв’язок від групи.
Групи можуть бути тематичними, процесними, психоосвітніми, відкритими або закритими, короткостроковими чи довгостроковими.
Групова терапія може допомагати працювати зі стосунками, тривогою, самооцінкою, особистими межами, самотністю, втратою та адаптацією до змін.
Ви не зобов’язані одразу розповідати все особисте: відкриватися можна поступово й у комфортному для вас темпі.
Групова та індивідуальна психотерапія не замінюють одна одну — вибір залежить від вашого запиту й потреб.

Що таке групова психотерапія?

ⓘГрупова психотерапія — це формат психотерапевтичної роботи, у якому група людей регулярно зустрічається за підтримки одного або кількох психологів. Учасники працюють зі своїми запитами через розмову з ведучим і взаємодію, підтримку та зворотний зв’язок усередині групи. Психолог допомагає спрямовувати, підтримувати й осмислювати процес.

Коли ми думаємо про психотерапію, то найчастіше уявляємо розмову людини з психологом один на один. Проте працювати зі своїми переживаннями, поведінкою та стосунками можна й у групі.

Такий формат може спочатку викликати хвилювання. Ви можете переживати, що доведеться розповідати незнайомим людям щось особисте, боятися осуду або сумніватися, чи вистачить вам уваги психолога. Водночас саме присутність інших учасників відкриває можливості, яких немає під час індивідуальних зустрічей.

У цій статті розберемося, як працює групова психотерапія, які методи використовують психологи, чим цей формат відрізняється від індивідуальної терапії та груп підтримки, кому він може підійти і як обрати терапевтичну групу.

Шукаєте терапевтичну групу?

На qui.help зібрані групи від психологів платформи. Ви можете переглянути їхні теми, формат, розклад, вартість і правила участі та знайти варіант, який відповідає вашому запиту.

Переглянути терапевтичні групи

Переваги групової психотерапії

Серед переваг групового формату:

Відчуття, що ви не самі. Досвід інших учасників може зменшувати ізольованість і сором через власні труднощі.
Зворотний зв’язок. Ви можете побачити, як ваша поведінка сприймається різними людьми.
Практика нових способів спілкування. У групі можна вчитися говорити про потреби, встановлювати межі, просити про підтримку та висловлювати незгоду.
Навчання через досвід інших. Спостерігаючи за учасниками, ви можете помічати альтернативні способи діяти у складних ситуаціях.
Можливість не лише отримувати, а й надавати підтримку. Для деяких людей усвідомлення власної цінності для інших також стає важливою частиною терапії.
Доступніша вартість. Одна групова зустріч часто коштує менше за індивідуальну сесію.

Щодо зворотного звʼязку. Ми це бачимо й у житті, як наша поведінка сприймається іншими, але в групах зворотний зв’язок може бути миттєвим і, що ще важливіше, — більш екологічним і дбайливим, ніж у житті. По-перше, інші учасники потенційно чутливіші, якщо вже пройшли терапію. Але головне — терапевт не дасть процесу піти не туди, у хорошому сенсі.

Катя Скурат

Психотерапевтка, 8 років в практиці

Як виглядає групова психотерапія

Конкретна організація залежить від методу психолога та програми групи, але зазвичай формат має такі характеристики:

Параметр	Як це може виглядати
Учасники	Невелика група людей та один або кілька психологів
Формат	Онлайн або офлайн
Графік	Регулярні зустрічі за визначеним розкладом
Тривалість	Обмежена кількість зустрічей або довгострокова робота
Тематика	Фокус на певному специфічному запиті
Робота	Розмови, зворотний зв’язок, вправи, спостереження за взаємодією
Правила	Конфіденційність, повага до меж, регулярне відвідування та інші домовленості
Мета	Допомогти учасникам краще розуміти себе, свої переживання й стосунки з людьми (як приклад)

Зустрічі можуть мати чітку структуру. Наприклад, психолог пропонує певну тему, пояснює матеріал, проводить вправи та допомагає учасникам обговорити отриманий досвід.

В інших групах немає заздалегідь визначеної теми кожної зустрічі. Учасники говорять про те, що відбувається з ними зараз, а психолог звертає увагу на почуття, реакції та стосунки, які виникають усередині групи.

Обидва варіанти можуть бути груповою психотерапією. Відрізнятимуться методи, ступінь структурованості та спосіб, у який відбувається терапевтична робота.

Яку роль у групі виконує психолог?

ⓘПсихолог не лише слухає розповіді учасників і не виступає суддею, який визначає, хто має рацію. Його/її завдання — створити умови для терапевтичної роботи та допомогти групі досліджувати те, що відбувається.

Залежно від формату ведучий може:

Пояснювати правила й підтримувати визначені межі
Стежити, щоб кожен учасник мав можливість долучатися до роботи
Ставити запитання та допомагати краще розуміти свої реакції
Звертати увагу на повторювані способи взаємодії
Допомагати учасникам давати зворотний зв’язок без образ і оцінювання
Проводити вправи або пропонувати теми для обговорення
Реагувати на конфлікти та складні ситуації
Стежити за психологічною безпекою групи.

Ведення терапевтичної групи потребує окремих професійних знань і навичок.

Якщо групу проводять два психологи, вони можуть разом спостерігати за процесом, підтримувати учасників і розподіляти між собою завдання. Присутність двох ведучих сама по собі не робить групу кращою або гіршою — важливими залишаються їхня кваліфікація, досвід і зрозуміла організація роботи.

Яку роль відіграють інші учасники в групі?

ⓘУ груповій психотерапії інші люди стають частиною терапевтичного процесу. Вони можуть ділитися власними реакціями, помічати те, чого ви не бачите у своїй поведінці, розповідати про схожий досвід або показувати інші способи взаємодії.

Наприклад, ви можете вперше почути, що під час розмови здаєтеся дуже впевненими, хоча всередині відчуваєте страх. Або помітити, що вам складно просити про увагу, тому ви мовчите й чекаєте, доки хтось сам здогадається про ваші потреби.

Зворотний зв’язок у терапевтичній групі не повинен перетворюватися на критику, оцінювання чи непрохані поради. Зазвичай учасників навчають говорити від свого імені: описувати, що вони відчули, помітили або подумали під час взаємодії.

Наприклад:

«Коли ви це сказали, я відчула сум».
«Я помітив, що мені захотілося вас підтримати».
«Коли ви замовкли, я подумала, що могла вас образити».
«Мені стало складно зрозуміти, чого ви зараз від нас потребуєте».

Такі реакції дають матеріал, який можна досліджувати разом зі своїм психологом: чи часто ви стикаєтеся зі схожими реакціями, що відчуваєте, коли їх чуєте, і як зазвичай поводитеся в подібних ситуаціях?

Чим терапевтична група відрізняється від звичайної розмови?

ⓘПід час звичайної розмови люди можуть радити, як вам діяти, ставати на чийсь бік або намагатися якнайшвидше заспокоїти вас. У терапевтичній групі психолог допомагає дослідити ваші емоції, потреби, переконання та способи будувати стосунки.

Підтримка друзів, позаробочі обговорення з колегами, спілкування з людьми зі схожим досвідом і можливість виговоритися можуть бути дуже цінними. Проте сам факт, що кілька людей зібралися й обговорюють свої труднощі, ще не робить зустріч груповою психотерапією.

Терапевтична група має:

Визначену мету та формат
Одного або кількох професійних ведучих
Правила участі й конфіденційності
Узгоджені межі взаємодії
Регулярність
Заздалегідь визначену програму
Методи, за допомогою яких психолог організовує терапевтичний процес.

Яка відмінність між груповою та індивідуальною психотерапією?

ⓘПід час індивідуальної психотерапії ви працюєте з психологом один на один, а в груповій також взаємодієте з іншими учасниками. Завдяки цьому в групі можна не лише обговорювати труднощі у стосунках, а й безпосередньо помічати та змінювати звичні способи спілкування.

Наприклад, в індивідуальній терапії ви можете розповісти психологу, що вам складно відстоювати свої потреби. У групі ця складність може проявитися одразу: ви промовчите, коли вас перебили, поступитеся своїм часом або погодитеся з іншими, хоча думаєте інакше. Психолог допоможе вам помітити цю реакцію та спробувати новий спосіб поведінки.

Критерій	Групова психотерапія	Індивідуальна психотерапія
Формат	Психолог(-и) і кілька учасників	Психолог і один клієнт
Основний фокус	Тематичний запит і взаємодія з іншими	Ваші переживання, потреби та життєві обставини
Увага психолога	Розподіляється між учасниками	Зосереджена на вас
Зворотний зв’язок	Від психолога та інших учасників	Переважно від психолога
Робота зі стосунками	Можна досліджувати безпосередньо в групі	Зазвичай через обговорення ситуацій поза терапією
Конфіденційність	Особисту інформацію чують інші учасники, які погоджуються не розголошувати її	Інформація залишається між вами та психологом, крім передбачених законом винятків
Темп роботи	Залежить також від процесів і потреб групи	Більше пристосовується до вашого індивідуального темпу
Вартість	Часто нижча за індивідуальну сесію	Зазвичай вища за одну зустріч

Груповий формат може бути особливо корисним, якщо ваш запит стосується стосунків, самотності, особистих меж, страху конфліктів, труднощів у спілкуванні або відчуття, що вас не розуміють інші люди.

Індивідуальна терапія може більше відповідати вашим потребам, якщо вам важливі максимальна приватність, персональний темп і можливість присвятити весь час зустрічі власній ситуації. Вона також може бути доречнішою, якщо ваш актуальний стан потребує інтенсивної індивідуальної уваги.

Що ефективніше: групова чи індивідуальна психотерапія?

ⓘНе можна сказати, що один формат загалом кращий за інший. Результат залежить від вашого запиту, методу психотерапії, структури програми, кваліфікації психолога та того, наскільки обраний формат відповідає вашим потребам.

Практичні рекомендації Американської асоціації групової психотерапії зазначають, що групова й індивідуальна терапія загалом можуть мати порівнянну ефективність, але досягають результатів через різні механізми.

Індивідуальна робота більше зосереджується на внутрішньому досвіді людини, а групова додає можливість навчатися через взаємодію, реакції та стосунки з кількома людьми.

Водночас ефективність потрібно оцінювати для конкретного запиту й методу. Наприклад, метааналіз групової психотерапії при тривожних розладах підтвердив її користь порівняно з відсутністю лікування, але це не означає, що груповий формат автоматично є найкращим вибором для кожної людини.

Як саме працює групова психотерапія?

ⓘУ груповій психотерапії зміни відбуваються не лише завдяки розмові з психологом. Терапевтичним інструментом стає сама взаємодія в групі: можливість розповідати про свій досвід, бачити реакції інших людей, отримувати зворотний зв’язок, помічати власні звичні моделі поведінки й поступово пробувати нові способи будувати стосунки.

У групі ви можете помітити, як поводитеся, коли хочете бути почутими, не погоджуєтеся з кимось, відчуваєте образу, потребуєте підтримки або, навпаки, боїтеся зближуватися.

Вам не потрібно лише переказувати психологу, як зазвичай складаються ваші стосунки: частина звичних реакцій може проявитися безпосередньо під час взаємодії з групою.

Приклад ситуації

Наприклад, ви можете прийти в терапію із запитом, що вас часто не чують близькі. Під час зустрічей може виявитися, що ви рідко говорите про свої потреби прямо, швидко поступаєтеся іншим або замовкаєте, щойно хтось із вами не погоджується.

В індивідуальній терапії ви могли б розповісти психологу про такі ситуації. У групі частина цих реакцій може проявитися безпосередньо: ви знову не наважитеся попросити слово, відчуєте образу, коли вас переб’ють, або вирішите, що ваша історія недостатньо важлива порівняно з досвідом інших учасників.

Тоді у вас з’являється можливість не лише обговорити проблему, а й дослідити її в моменті:

Що ви відчули
Як пояснили собі поведінку іншої людини
Чому вирішили промовчати
Чого хотіли від групи
Що завадило сказати про свою потребу
Чи трапляється щось подібне у ваших стосунках поза терапією.

Такий принцип іноді називають створенням соціального мікрокосму. Це означає, що у взаємодії з групою можуть поступово проявлятися звичні способи, якими людина наближається до інших, віддаляється, захищається, просить про допомогу, реагує на увагу або переживає конфлікти. У практичних рекомендаціях Американської асоціації групової психотерапії міжособистісне середовище групи описується як один із особливих механізмів терапевтичних змін.

Завдяки чому групова психотерапія може допомогти?

Методи роботи відрізняються залежно від напряму психотерапії та мети конкретної групи. В одних групах учасники багато взаємодіють між собою, в інших більше виконують структуровані вправи, отримують інформацію або розвивають певні навички.

Водночас дослідники й практики описують низку терапевтичних чинників — процесів, які можуть сприяти змінам саме в груповому форматі.

Терапевтичний чинник	Як він може проявлятися у групі
Відчуття, що ви не самі	Ви бачите, що інші люди також переживають сором, страх, самотність або труднощі у стосунках або в житті загалом
Приналежність і прийняття	Ви поступово відчуваєте, що можете залишатися частиною групи, навіть коли говорите про складні переживання або не згодні з іншими
Зворотний зв’язок	Інші учасники розповідають, як вони сприймають вашу поведінку та що відчувають у взаємодії з вами
Навчання через інших	Ви спостерігаєте, як інші люди говорять про потреби, встановлюють межі або вирішують конфлікти
Взаємна підтримка	Ви не лише отримуєте допомогу, а й можете бути корисними іншим
Саморозуміння	Завдяки реакціям групи ви краще помічаєте власні почуття, очікування та моделі поведінки
Надія	Зміни інших учасників можуть показати, що поступове покращення можливе
Практика нової поведінки	Ви можете спробувати сказати «ні», попросити про підтримку або висловити незгоду в терапевтичному просторі

Не всі ці процеси однаково проявляються в кожній групі. Наприклад, у групі когнітивно-поведінкової терапії більше уваги може приділятися навичкам і вправам, а в процесній або психодинамічній — стосункам, які виникають між учасниками.

Також сама присутність людей на спільній зустрічі ще не гарантує терапевтичного ефекту. Важливо, щоб група мала зрозумілу мету, правила, професійне ведення та достатній рівень психологічної безпеки. А також важлива залученість і зацікавленість учасників.

Що таке групова динаміка?

ⓘГрупова динаміка — це сукупність процесів, які виникають у взаємодії між учасниками, ведучим і групою загалом. До неї належать формування довіри, розподіл ролей, способи висловлювати незгоду, реакції на нових учасників, виникнення близькості, напруги, конфліктів або відчуття приналежності.

У будь-якій групі люди поступово починають по-різному поводитися й сприймати одне одного. Хтось частіше бере слово, хтось більше слухає, хтось намагається примирити всіх, а хтось перевіряє, наскільки безпечно сперечатися з ведучим або з іншими учасниками.

У терапевтичній групі такі процеси не ігнорують. Психолог може допомогти учасникам помітити їх і зрозуміти, як вони пов’язані з життям поза групою.

Наприклад:

Ви часто розпитуєте інших, але майже нічого не розповідаєте про себе
Вам складно говорити після людини, чий досвід здається «серйознішим»
Ви швидко погоджуєтеся з ведучим, навіть коли думаєте інакше
Ви відчуваєте роздратування, коли увагу отримує інший учасник
Вам здається, що група вас не приймає, хоча ніхто прямо цього не говорив
Ви багато жартуєте, коли розмова стає емоційною
Ви прагнете всіх заспокоїти, щойно між учасниками виникає напруга
Після теплого відгуку вам хочеться віддалитися або змінити тему.

Ці реакції не потрібно оцінювати як правильні чи неправильні. Вони є матеріалом для дослідження.

Як працює зворотний зв’язок?

ⓘЗворотний зв’язок — це реакція учасників і психолога на те, що вони помітили чи відчули у взаємодії з вами. Його мета — не оцінити вашу особистість і не пояснити, як вам потрібно жити, а дати додаткову інформацію про те, як ваша поведінка може сприйматися іншими.

Наприклад, учасник може сказати: «Коли ви говорите про складні події з усмішкою, я не завжди розумію, чи треба вас підтримати».

Це не означає, що усміхатися під час розмови про складне неправильно. Проте ви можете дослідити:

Чи часто використовуєте гумор або усмішку, щоб приховати хвилювання
Чи очікуєте, що інші самі здогадаються про ваш стан
Чи дозволяєте собі показувати вразливість
Як реагуєте, коли хтось помічає вашу потребу в підтримці.

Інший приклад: «Коли ви кілька разів перебили мене, я відчула роздратування і вирішила замовкнути».

Після такого відгуку ви можете помітити власну реакцію: вам хочеться вибачитися, захищатися, пояснювати свої наміри, знецінити почуття співрозмовника або взагалі припинити взаємодію. Усе це також можна обговорити в групі.

Корисний зворотний зв’язок	Некорисний зворотний зв’язок
Стосується конкретної ситуації або поведінки	Узагальнює особистість людини
Передається від першої особи: «Я відчула…», «Я помітив…»	Подається як істина: «Ви завжди…», «Ви насправді…»
Описує власну реакцію на взаємодію	Приписує іншій людині думки, мотиви або наміри
Допомагає побачити, як поведінка може сприйматися іншими	Містить звинувачення, осуд або непрохані поради
Не містить приниження, ярликів і діагностування	Використовує образливі характеристики або психологічні «діагнози»
Враховує готовність людини його почути	Нав’язується без урахування стану та меж учасника
Залишає простір для уточнення й подальшого дослідження	Підсумовує людину остаточним висновком

Приклад ситуації

Наприклад, попередня фраза «Коли ви кілька разів мене перебили, я роздратувалася й вирішила замовкнути» описує конкретну ситуацію та реакцію учасника. Натомість фраза «Ви егоїстична людина, яка нікого не вміє слухати» оцінює особистість і не допомагає досліджувати взаємодію.

Водночас не кожне висловлювання іншого учасника потрібно сприймати як об’єктивну правду про себе. Люди дивляться на ситуації крізь призму власного досвіду. Тому важливим є не один окремий коментар, а можливість разом із психологом і групою дослідити реакції групи та ваші почуття щодо них.

Чи всі учасники мають активно допомагати одне одному?

ⓘУчасники групи можуть підтримувати одне одного, ділитися реакціями та досвідом. Проте вони не повинні виконувати роль психологів або брати відповідальність за стан інших людей.

Вам не потрібно:

Знаходити рішення для кожної історії
Давати поради, про які вас не просили
Заспокоювати всіх, хто переживає сильні емоції
Відмовлятися від власного часу заради інших
Погоджуватися з усіма
Розкривати більше особистої інформації, ніж ви готові
Залишатися опорою для конкретного учасника поза групою.

Водночас можливість бути корисними іншим також може мати терапевтичне значення. Наприклад, людина, яка звикла вважати себе «обтяжливою», може побачити, що її слова підтримали іншого учасника. А людина, яка постійно допомагає іншим і забуває про себе, може вчитися не лише підтримувати, а й приймати підтримку.

Чи потрібно розповідати в групі про все?

ⓘНі. Ви самі визначаєте, про що й коли готові говорити. Психотерапія не повинна передбачати примусове розкриття особистої інформації або вимогу одразу розповісти про найболючіший досвід.

Ви можете сказати:

«Я поки не готова про це говорити».
«Я хочу залишити цю частину історії при собі».
«Мені потрібен час, щоб сформулювати відповідь».
«Я не хочу виконувати цю вправу».
«Мені зараз некомфортно відповідати на це запитання».

Водночас групова психотерапія передбачає певну участь у спільному процесі. Якщо ви протягом тривалого часу не можете говорити, постійно відчуваєте небезпеку або змушуєте себе приходити попри значне погіршення стану, це варто обговорити з ведучим.

Можливо, вам потрібно більше часу на адаптацію, інша структура групи або додаткова індивідуальна підтримка.

Ваші межі важливі. Але й сама складність говорити, просити про увагу або відмовлятися від небажаної розмови може стати корисною темою для психотерапії (за умови, що її досліджують без тиску й з повагою до вашого темпу).

Що робити, якщо ви боїтеся говорити перед групою?

Хвилювання перед першими зустрічами є природним. Вам не потрібно одразу бути відвертими або почуватися впевнено серед незнайомих людей.

Щоб поступово адаптуватися, ви можете:

Заздалегідь сказати ведучому про своє хвилювання
Починати з коротких коментарів
Говорити про те, що відчуваєте безпосередньо в групі
Не вимагати від себе будь-якої відкритості на першій зустрічі
Поставити психологу запитання про правила й формат
Дати собі кілька зустрічей на знайомство з учасниками.

Страх осуду або складність привертати до себе увагу також можуть стати темою терапевтичної роботи.

Які бувають типи груп у психотерапії?

ⓘТерапевтичні групи можуть відрізнятися за метою, складом учасників, методом роботи, тривалістю та правилами вступу. Група може бути тематичною або процесною, відкритою або закритою, короткостроковою або довгостроковою, проходити онлайн чи офлайн.

Ці характеристики можуть поєднуватися. Тому під час вибору важливо звертати увагу не лише на назву групи, а й на її повний опис. Дві групи зі схожою тематикою можуть передбачати зовсім різний формат роботи.

Вид групи	На чому зосереджена робота	Кому може підійти
Тематична	На конкретному запиті або життєвому досвіді	Тим, хто хоче працювати з певною проблемою серед людей зі схожим досвідом
Динамічна (процесна)	На взаємодії між учасниками «тут і зараз»	Тим, хто хоче досліджувати стосунки та звичні моделі поведінки
Психоосвітня	На інформації про психологічну тему або стан	Тим, кому важливо краще зрозуміти власні переживання
Група розвитку навичок	На практичних способах справлятися зі складнощами	Тим, хто хоче опанувати конкретні інструменти
Підтримувальна	На взаємній підтримці та обміні досвідом	Тим, кому важливо не залишатися наодинці зі своїми труднощами
Змішана	Поєднує кілька форматів роботи	Тим, чий запит потребує знань, практики й терапевтичного обговорення

Окремо групи поділяють на відкриті й закриті, короткострокові й довгострокові, однорідні й різнорідні за складом.

Як зрозуміти, який вид групи вам підходить?

Почніть не з назви формату, а зі свого запиту та очікувань.

Якщо ви хочете…	Зверніть увагу на…
Працювати з конкретною проблемою	Тематичну групу
Краще зрозуміти психологічний стан або явище	Психоосвітню групу
Опанувати конкретні інструменти	Групу розвитку навичок
Дослідити стосунки та поведінку серед людей	Процесну групу
Отримати підтримку людей зі схожим досвідом	Підтримувальну або тематичну групу
Мати чіткий план і дату початку та завершення	Закриту короткострокову групу
Долучитися найближчим часом	Відкриту або напіввідкриту групу
Працювати глибше й без жорсткого обмеження в часі життя групи	Довгострокову процесну групу
Долучатися з іншого міста чи країни	Онлайн-групу
Працювати у спільному фізичному просторі	Офлайн-групу

Перед записом ознайомтеся з повним описом і поставте ведучому запитання:

Яка головна мета групи?
Як проходитимуть зустрічі?
Чи є визначена програма?
Чи працюватимемо ми з взаємодією між учасниками?
Чи можуть до групи долучатися нові люди?
Скільки передбачено зустрічей?
Чи потрібно виконувати завдання між ними?
Чи проводиться попередня співбесіда?
Чи відповідає група моєму запиту?

На qui.help ви можете переглянути актуальні групи від психологів платформи та порівняти їх за темою, форматом, тривалістю, розкладом і вартістю на самій сторінці групи.

Методи групової психотерапії

ⓘУ груповій психотерапії можуть використовуватися психодинамічний, когнітивно-поведінковий, гештальт-, екзистенційний та інші підходи. Залежно від методу учасники можуть досліджувати взаємодію в групі, аналізувати думки й поведінку, виконувати вправи, розігрувати життєві ситуації, працювати з емоціями або опановувати конкретні навички.

Підхід	Основний фокус	Як може виглядати робота
Психодинамічна групова терапія	Несвідомі конфлікти, стосунки та повторювані моделі	Вільне обговорення, аналіз реакцій і взаємодії «тут і зараз»
Когнітивно-поведінкова терапія	Зв’язок думок, емоцій і поведінки. Метааналіз 33 рандомізованих досліджень показав, що групова КПТ може зменшувати симптоми депресії порівняно з відсутністю активного лікування.	Структуровані теми, вправи, поведінкові експерименти, домашні завдання
Діалектико-поведінковий тренінг навичок	Регуляція емоцій, стійкість до стресу, взаємодія. Систематичний огляд груп навичок DBT назвав їхні результати перспективними, але вказав на потребу в якісніших контрольованих дослідженнях.	Психоосвіта, практика навичок, завдання між зустрічами
Гештальт-терапія	Усвідомлення почуттів, потреб і способів контакту	Дослідження досвіду «тут і зараз», експерименти, робота з тілесними реакціями та стосунками
Тілесно орієнтована психотерапія	Психологічний досвід досліджують через взаємозв’язок думок, емоцій, тілесних відчуттів, дихання, рухів і поведінки.	Спостереження за диханням і напруженням у тілі, рухові вправи, робота з тілесними реакціями
Психодрама	Дослідження ситуацій через дію та ролі. Систематичний огляд 2025 року виявив позитивні результати психодрами в низці досліджень	Розігрування сцен, обмін ролями, техніка дзеркала
Екзистенційна терапія	Сенс, вибір, свобода, відповідальність, самотність	Діалог, дослідження життєвих рішень і ставлення до невизначеності
Інтегративна терапія	Поєднання кількох підходів	Комбінація обговорень, вправ, психоосвіти та роботи з груповою динамікою

Цей перелік не є вичерпним. Також існують групова міжособистісна психотерапія, схема-терапія, терапія, заснована на менталізації, арттерапевтичні й тілесно орієнтовані групи та інші формати.

Чи можна визначити найкращий метод групової психотерапії?

Ні, універсального найкращого методу для всіх людей і запитів не існує. Значення має не лише назва підходу, а й те, наскільки конкретна програма відповідає вашій ситуації.

Якщо вам важливо…	Можна звернути увагу на…
Отримати чітку програму, практичні вправи та інформацію про запит	Когнітивно-поведінкову групу або групу навичок
Дослідити стосунки та повторювані сценарії	Психодинамічну або процесну груп (незалежно від напрямку)
Краще помічати почуття, потреби й тілесні реакції	Гештальт-групу
Працювати через дію й рольові сцени	Психодраму
Осмислити життєві вибори, втрату чи кризу	Екзистенційну групу
Поєднати знання, практику та роботу зі стосунками	Інтегративну групу

Метод, який добре допоміг іншій людині, не обов’язково буде найдоречнішим для вас. Так само комфортність не є єдиним критерієм: психотерапія іноді передбачає складні емоції. Важливо, чи розумієте ви мету роботи, чи можете говорити про свій дискомфорт і чи реагує психолог на ваші потреби та межі.

Як проходить сеанс групової психотерапії?

ⓘПід час зустрічі учасники обговорюють свої переживання, взаємодіють між собою, отримують зворотний зв’язок або виконують запропоновані психологом вправи. Точний сценарій залежить від методу й мети групи.

Перша зустріч часто починається зі знайомства, обговорення правил, конфіденційності та очікувань учасників. У структурованих групах психолог також може пояснити програму й тему першого заняття.

Надалі зустріч може складатися з таких етапів:

Коротке обговорення стану та подій після попередньої зустрічі.
Робота з актуальною темою або запитом одного з учасників.
Обговорення реакцій і взаємодії в групі.
Вправи або психоосвіта, якщо вони передбачені програмою.
Підбиття підсумків наприкінці.

У процесних групах план може бути менш визначеним: учасники говорять про те, що хвилює їх зараз, а психолог допомагає помічати почуття, поведінку та стосунки, які проявляються безпосередньо під час зустрічі.

Вам не потрібно одразу розповідати найособистіше. Ви можете поступово долучатися до роботи, ставити запитання та відмовлятися обговорювати тему, до якої поки не готові.

Скільки триває групова психотерапія?

Одна зустріч часто триває приблизно 1,5–2 години, хоча конкретна тривалість залежить від формату. У рекомендаціях AGPA саме такий час зазначено як типовий для терапевтичних груп. Зустрічі найчастіше проходять раз на два тижні.

Групи можуть бути:

Короткостроковими — наприклад, 6–12 зустрічей
Довгостроковими — тривати кілька місяців або довше. Інколи з продовженням у наступному сезоні.
Відкритими в часі — без спільної дати завершення для всіх учасників.

Точний строк, за який ви помітите зміни, передбачити неможливо. Він залежить від вашого запиту, регулярності участі, методу роботи та тривалості програми.

Які теми можна опрацьовувати в груповій психотерапії?

Групова психотерапія може застосовуватися для широкого кола психологічних і міжособистісних труднощів. Американська психологічна асоціація зазначає, що цей формат використовують для різних вікових груп, станів і запитів.

У терапевтичній групі можна працювати з:

Труднощами у стосунках
Самотністю та соціальною ізоляцією
Тривогою
Низькою самооцінкою
Особистими кордонами
Страхом конфліктів або відкидання
Емоційним вигоранням
Проживанням втрати
Адаптацією до переїзду та інших змін
Труднощами з розумінням і вираженням емоцій
Повторюваними сценаріями у спілкуванні.

Існують також спеціалізовані групи для людей із певними психічними розладами, залежностями, хронічними захворюваннями або травматичним досвідом. У таких випадках важливо, щоб програма відповідала конкретному стану, а ведучий мав необхідну підготовку.

Знайдіть групу на qui.help під свій запит. Працюємо з 50+ темами.

Кому підходить, а кому не підходить групова психотерапія?

Групова психотерапія підійе вам, якщо ви:

Хочете краще розуміти себе у стосунках з іншими
Помічаєте повторювані труднощі у спілкуванні
Потребуєте підтримки людей зі схожим досвідом
Хочете отримувати різні погляди та зворотний зв’язок
Готові слухати інших і поважати їхні межі
Можете регулярно відвідувати зустрічі
Готові поступово говорити про свої переживання

Груповий формат може не підійти, якщо ви:

Перебуваєте у гострій психологічній кризі
Не можете безпечно брати участь у спільній роботі через актуальні симптоми
Потребуєте постійної індивідуальної уваги
Не можете дотримуватися правил конфіденційності
Не маєте можливості регулярно відвідувати зустрічі
Відчуваєте, що саме цей склад або формат групи може погіршити ваш стан

Груповий формат може бути недостатнім або несвоєчасним, якщо ваш стан потребує інтенсивної індивідуальної, кризової чи медичної допомоги. Також конкретна група може не підійти, якщо її тема, метод або рівень підтримки не відповідають вашим потребам.

Попередня розмова з ведучим допомагає зрозуміти, чи відповідає група вашому стану, запиту й очікуванням зараз.

Як зрозуміти, що конкретна терапевтична група вам не підходить?

Дискомфорт, хвилювання або незгода з іншими учасниками не завжди означають, що групу потрібно залишити. Такі переживання можуть бути частиною терапевтичного процесу, особливо якщо ви можете безпечно обговорити їх із психологом.

Водночас варто переглянути доцільність подальшої участі, якщо:

Вам не пояснили мету, правила та метод роботи
Психолог змушує говорити про те, до чого ви не готові
Приниження, дискримінацію або порушення меж ігнорують
Конфіденційність порушується
Ведучий обіцяє гарантований результат
Вам забороняють звертатися по іншу психологічну чи медичну допомогу
Після зустрічей стан помітно погіршується, але психолог не реагує на це.
Психолог пояснює будь-яку шкідливу поведінку «частиною процесу»

Спочатку варто розповісти ведучому про свої сумніви. Якщо безпечного діалогу не виходить або група не відповідає вашим потребам, ви маєте право завершити участь і пошукати інший формат допомоги.

Чи зберігається конфіденційність у груповій психотерапії?

ⓘТак, учасники терапевтичної групи домовляються не розголошувати особисту інформацію, яку почули під час зустрічей. Однак конфіденційність у групі має більше обмежень, ніж в індивідуальній терапії, адже інформацію чує не лише психолог.

Зазвичай не можна:

Розповідати стороннім історії інших учасників
Називати їхні імена або повідомляти деталі, за якими їх можна впізнати
Робити фото, скриншоти та аудіозаписи
Публікувати цитати або обговорення із зустрічі
Долучатися до онлайн-групи з місця, де розмову можуть чути інші.

Ви можете говорити близьким про власні переживання та висновки, не розкриваючи інформацію про інших людей.

Психолог має професійний обов’язок захищати приватність учасників, але не може повністю контролювати їхню поведінку поза зустрічами. Тому до початку роботи варто дізнатися, які саме правила діють у групі та що відбувається у разі їх порушення.

Також психолог має пояснити межі конфіденційності — наприклад, ситуації, коли існує серйозна загроза життю або безпеці людини й він/вона не може залишити цю інформацію без реагування.

Як потрапити до терапевтичної групи?

Зазвичай процес вступу складається з кількох етапів:

Ви знаходите групу, яка відповідає вашому запиту.
Ознайомлюєтеся з описом, розкладом, вартістю та правилами.
Залишаєте заявку.
Спілкуєтеся з ведучим, якщо передбачена попередня консультація.
Підтверджуєте участь і отримуєте організаційну інформацію.

Саме так здебільшого проходить приєднання до групи на qui.help.

Перед початком психолог може запитати, чого ви очікуєте від групи, чи маєте досвід психотерапії, як почуваєтеся зараз і чи зможете регулярно відвідувати зустрічі.

Це не іспит і не оцінювання. Попередня розмова потрібна, щоб зрозуміти, чи відповідає група вашим потребам і чи зможе ведучий забезпечити належну підтримку.

Як обрати терапевтичну групу?

Під час вибору зверніть увагу не лише на тему, а й на спосіб організації роботи.

Перевірте:

Мету групи. Які запити в ній опрацьовують?
Метод. Це процесна, психоосвітня, когнітивно-поведінкова чи інша група?
Кваліфікацію ведучого. Яку освіту й підготовку з групової роботи він має?
Склад. Скільки буде учасників і чи можуть долучатися нові люди?
Тривалість. Скільки передбачено зустрічей і як часто вони проходять?
Правила. Як організовано конфіденційність, пропуски та завершення участі?
Формат. Онлайн чи офлайн, структурована програма чи відкрите обговорення?
Вартість. Як оплачується участь і чи потрібно платити за пропущені зустрічі?

Що запитати психолога перед вступом у групу?

Запитання	Навіщо його ставити
Чи відповідає ця група моєму запиту?	Щоб оцінити доречність формату
Як проходитимуть зустрічі?	Щоб розуміти, чого очікувати
Чи є попередньо визначена програма?	Щоб оцінити рівень структурованості
Чи можуть долучатися нові учасники?	Щоб знати, чи змінюватиметься склад
Які правила конфіденційності?	Щоб оцінити безпеку
Чи можна пропускати зустрічі?	Щоб зрозуміти організаційні умови
Як завершити участь?	Щоб заздалегідь знати процедуру виходу

Скільки коштує групова психотерапія?

ⓘВартість залежить від досвіду ведучого, тривалості зустрічі, кількості учасників, теми, методу та формату проведення. Одна групова сесія часто коштує дешевше за індивідуальну консультацію, оскільки час психолога розподіляється між кількома людьми.

Оплата може здійснюватися:

За кожну зустріч
Одразу за місяць
За весь цикл занять
За окремий тематичний модуль
До зустрічі як підтвердження участі, або після неї

Перед записом уточніть, чи потрібно оплачувати пропущені зустрічі, які умови скасування участі та чи можливе повернення коштів. Конкретні правила встановлює ведучий.

На qui.help одразу зазначена вартість групової терапії на сторінках кожної групи.

Як завершити участь у терапевтичній групі?

Бажання завершити групу бажано спочатку обговорити з психологом, а не просто перестати відвідувати зустрічі. Це не означає, що вам потрібно залишатися всупереч власному рішенню.

Розмова про завершення допомагає:

Підбити підсумки роботи
Зрозуміти, що змінилося
Обговорити причини виходу
Попрощатися з учасниками
Визначити, чи потрібна вам подальша підтримка.

Іноді різке бажання піти виникає після конфлікту, критики, відчуття близькості або складної розмови. Обговорення цього може бути корисною частиною терапії. Водночас якщо група небезпечна, психолог порушує професійні межі або ваш стан суттєво погіршується, ви не зобов’язані залишатися лише заради «правильного завершення».

У групі з визначеною кількістю занять завершальна зустріч зазвичай проходить для всіх одночасно. У групі без — учасник часто попереджає про вихід за кілька зустрічей, відповідно до попередніх домовленостей.

Групова психотерапія: чи варто спробувати?

Групова психотерапія дає можливість працювати зі своїми переживаннями разом із психологом і водночас досліджувати, як ви взаємодієте з іншими людьми. Ви можете отримувати підтримку, бачити різні погляди та пробувати нові способи говорити про потреби, межі й почуття.

Водночас групи відрізняються за темами, методами, тривалістю та рівнем структурованості. Тому важливо обрати не просто будь-який груповий формат, а той, який відповідає вашому запиту й актуальному стану.

Перегляньте групи від психологів платформи qui.help, порівняйте їх за темою, методом, форматом, розкладом і вартістю та оберіть варіант, який відповідає вашим потребам.

Що в статті

Знайдіть терапевтичну групу на qui.help

Обрати групу

FAQ

Так, попередній досвід психотерапії потрібен далеко не завжди. Умови залежать від конкретної програми. Перед початком ведучий може провести коротку розмову, щоб пояснити формат і зрозуміти, чи відповідає група вашому запиту.

Повідомте про це ведучого до початку або одразу після того, як упізнали знайому людину. Разом ви зможете обговорити, чи буде участь комфортною та як зберігати межі й конфіденційність. Іноді психолог може запропонувати одному з вас іншу групу.

Це залежить від правил конкретної групи. У деяких форматах контакти поза зустрічами не заборонені, але їхній вплив на групову роботу потрібно обговорювати. В інших групах ведучий може рекомендувати обмежити таке спілкування.

Правила пропусків визначає ведучий. Зазвичай потрібно попередити його/її заздалегідь. У закритій групі пропущене заняття може бути неможливо надолужити, а його вартість іноді не повертається. Також іноді можете зустріти у правилах сетінгу, що пропуски оплачуються.

У багатьох випадках психотерапію поєднують із психіатричним лікуванням. Повідомте ведучого про актуальний стан і лікування, щоб він/вона могли оцінити, чи відповідає формат вашим потребам. Самостійно змінювати або скасовувати призначені препарати не можна.

Плач є нормальною емоційною реакцією. Вам не потрібно вибачатися або негайно припиняти розмову. Ви можете попросити про паузу, воду, підтримку або просто побути мовчки. Психолог допоможе вам залишатися в межах, які ви можете витримати.

Іноді можна, але варто оцінити навантаження та мету кожної групи. Два паралельні процеси можуть давати багато емоційного матеріалу й забирати значний ресурс. Деякі типи груп, як от група тілесної терапії та процесна можуть посилювати одне одного. А однотипні групи вже виглядають як зайві паралельні процеси. Обговоріть це з обома ведучими до початку участі.

Так, і це навіть рекомендовано. Наприклад, індивідуальна терапія допомагає вам глибше працювати з особистими переживаннями, а групова — досліджувати взаємодію з людьми та практикувати нову поведінку. Проте додавання другої терапії не завжди є необхідним. Важливо розуміти мету кожного формату, щоб вони доповнювали одне одного, а не дублювали роботу або перевантажували вас.