logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 13.07.2022
  • 01.01.1970
  • 3 хв
  • 74

Як знайти опори у кризовий час.

Вигорання Емоції та почуття Травма
Вигорання Емоції та почуття Травма
Як знайти опори у кризовий час.

Сьогодні хочу написати про ресурси та опори, зараз це актуально, на мій погляд. Кризова ситуація у світі зараз, крім руйнувань фізичних, впливає травматично на психіку кожної людини. Будь-яке відновлення відбувається на основі психічних ресурсів.
 

Опори та ресурси – це те, що в нас вже є чи було, і з чим зв’язок у кризовій ситуації може бути втрачений. Це те, що ми добре знаємо і можемо використовувати неусвідомлено протягом усього життя. Це те, що надає сил, допомагає долати складності, дозволяє перебувати в балансі. Наприклад, ванна кімната після важкого трудового дня. Зараз у кризі, коли ресурсів необхідно значно більше, оскільки більше психологічної напруги, ми можемо використовувати наші ресурси усвідомлено, тобто не між ділом, а спеціально і цілеспрямовано.

 

☝️Пам’ятаємо, зараз ресурсів для відновлення психіки необхідно більше, ніж у звичайному поточному житті. Якщо зараз це недоступно, то почніть із чогось одного: того, що на даний момент може бути використане. Пропоную, для зручності самодослідження та систематизації використовувати пентаграму Гінгера, де психіка людини розглядається в єдності 5 вимірювань. Ці виміри співвідносяться з важливими сферами в житті людини: 

  • Тіло, фізична та матеріальна сфера. 
  • Емоціі, афективна та відносна сфера. 
  • Голова, сфера раціо, наші думки. 
  • Інші люди, соціальна сфера. 
  • Світ, духовна та ціннісна сфера, ідеологія. 

 

✅Тіло. Шукаємо ресурси у тілесному та матеріальному світі. Пам’ятайте про те, що сон, їжа та вода – це обов’язкові речі у повсякденному житті. Робіть це усвідомлено та наскільки можливо «красиво». У кожного це гарно буде своє. Дбайте про свою зручність: нехай вам буде зручно сидіти, відпочивати, ходити. Спорт, масаж, релаксація, догляд – це все може бути опорою для психологічної стабільності. 

✅ Емоції. Давайте простір своїм особистим переживанням щодо кризової ситуації. Всі почуття важливі та гарні. Не забороняйте собі яритися, звинувачуватися та сумувати. Сила переживань, якщо їх не блокувати, поступово знизиться, звільнивши місце для віри, надії, подяки, що є не менш значущим.

✅Думки. Раціональний рівень нашої свідомості дає опору у вигляді розуміння та позначення процесів, які зараз протікають. Ми проживаємо кризу установок та стереотипів. Формуються нові значення. Здорова ментальна агресія допомагає бути в ресурсі в цьому процесі: дізнавайтеся, цікавтеся, сперечайтесь, вивчайте історію та різні думки.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

✅Люди. У травмі/кризі  є схильність до замикання. Тим самим ми несвідомо позбавляємо себе дуже важливого та дієвого ресурсу соціальної підтримки. Шукайте можливість не залишатися одному. Можна зустрітися з друзями, вибирайте комфортне місце та кількість людей. Можна побути разом із сім’єю. Не хочеться говорити з кимось, просто посидіть там, де є люди. Вам стане легше. Цілюще саме собою почуття приналежності до своїх.

✅Духовність. Шукайте опори у своїх цінностях та духовних орієнтирах. Опис і усвідомлення того, у що я вірю, чого прагну, якої моралі дотримуюся, допомагає у результаті сформувати опору у вигляді оптимізму, мудрості та внутрішнього компасу. Кожен опише це по своєму: “все буде добре!”, “Ми прорвемося”, “життя налагодиться”, “я зможу це винести і пережити”. Повторюйте ці фрази як мантру, коли особливо тяжко. Внутрішній компас допоможе визначити напрямок руху надалі, по суті це зачеплення на майбутнє, яке також важливо позначати в кризі, нехай і пунктиром, як виходить. З часом опори людини в рамках кожної зі сфер можуть змінюватися в зв’язки України з їх актуальністю у житті.  Одні приходять на зміну іншим. Змінюються життєві обставини і змінюються можливості. Якщо щось недоступне, але ви відчуваєте в цьому недолік, шукайте заміну. Світ багатогранний. 
 

Зараз з’являються нові ресурсні точки у мене особисто і в моїх клієнтів. Досліджуйте, шукайте. Несподівані процеси та явища у житті стають опорними. У кризі змінюються життєві пріоритети і відповідно до цього відбувається і зміна того, що буде ресурсним. І тут потрібна чутливість до себе і своїх бажань, тому так важливо пробувати різне. Саме ваш особистий досвід вкаже на те місце чи стан, що буде ресурсним та опорним. Який критерій? Вам просто має стати краще. 
 

Необхідність у ресурсі з’являється там, де є недолік чогось, так наша психіка прагне балансу. Нехай це буде підказкою у пошуку: якщо вам чогось багато (наприклад, втомилися від шуму), шукайте ресурс у протилежному (наприклад, посидіти у тиші у парку). У кризі складно налагодити зв’язок зі своєю чутливістю, тому так важливо пробувати та прислухатися до себе, підходить чи ні, брати невелику паузу та визначати, як я реагую на ту чи іншу дію.  Ці дослідження самі по собі допоможуть почуватися опорнішими, почуватися краще.

 

І нехай усе буде добре,

Ваш психолог Грицкевич Ольга. 
 

Сподобалась стаття? 👉

Ольга Грицкевич
icon Автор:

Ольга Грицкевич ,

психолог

Ціна: від 2900 грн

Стаж: 15 років

Стійкий, структурований та професійний спеціаліст. Люблю дізнаватися про нове, подорожувати, спілкуватися з друзями та вчитися. 20 років сімейного досвіду, зміна професії, міста проживання виховали стійкість та вміння справлятися зі складнощами.

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Вікторія
Вікторія, 18 років 19.08.2026 15:54
Не умею общаться с людьми

Здравствуйте!Мне 16 лет и я совершенно не умею общаться с людьми.Если раньше эта проблема преследовала меня лишь в жизни(в Интернете со сверстниками я вполне комфортно общалась),то теперь трудности имеются и там.Не могу себе даже объяснить,с чем это связанно.Просто хочу что-то написать и всё.Сразу появляется учащённое сердцебиение,дрожат и потеют руки(прямо как сейчас,ахахах),а мысли только о самом худшем исходе.Долгое время мне казалось,что я этот внутренний кризис переборола.Я перешла на дистант после истерики в первый же школьный день и перестала на что-либо надеяться и какой-либо коммуникации старалась тщательно избегать(понимаю,что это плохо и проблему не решает),но недавно произошли некоторые вещи.Первая-я готовлюсь к НМТ и решили всех учащихся подобавлять в чаты.Выйти оттуда нельзя-пробовала.И вот вроде бы мне около плевать на то,что люди там коммуницируют,шутят,все такие замотивированные,яркие,целеустремлённые,а я...Ну,это тема для отдельного вопроса-если вкратце,то мама меня засунула в 11-й класс,хоть я сама всячески от этого отнекивалась,и профессию выбрала тоже за меня(не осуждаю,я амёба и идиотка,которую интересует примерно ничего).Так вот.Я даже радуюсь за них,что они нашли друг друга,общаются,а в глубине души тоже так хочется,но не можется.И вторая-мне надо будет прийти в школу на репетицию 1 звонка.Со мной хочется пойти мой друг.Теперь моё волнение увеличивается сразу в два раза:я боюсь своих одноклассников и я боюсь своего же бро.Бро,который видел меня во всех состояниях абсолютно!Который,даже если я ни слова не скажу и буду молчать как рыба,не обидится!!!Это иррациональная тревога,но да,блин,это ужасно пугает.Я не знаю,как с этим бороться и как победить свой страх людей или,хотя бы,снизить уровень стресса.Есть какие-то методы?Подскажите.

134 8
Арина
Арина, 18 років 15.08.2026 17:17
Почему так происходит и что делать?

Здравствуйте. Мне 16

Как перестать идеализировать мир, будто все должно быть легко? Мне не помогает просто сказать себе, что "будет трудно и это нормально", потому что я глубоко внутри верю и убеждена, что все должно быть легко. Реальность меня сильно разочаровывает и вызывает негативные эмоции. Я сталкиваюсь с быстрой утомляемостью, хотя почти ничем не занимаюсь. Постоянные глубокие вдохи чтобы себя успокоить, слабость если нет необходимости выполнять что-либо, внутренний протест, а потом защитная реакция в виде слез и раздражительности

Хочу свести к минимуму времяпровождение в телефоне, ведь он дает постоянные всплески дофамина, не требующие усилий. Но тоже, нужна сила воли. Понимаете, у меня такой тип личности, слабый в сфере воли и тп.

У меня из-за лени возможно и низкая самооценка родилась. Ведь мозг думает, за что себя уважать, если мы совсем никуда не двигаемся? Вообще ничего не любим делать. А это человеческая природа - развиваться. Да и в подростковом возрасте комплексы очень распространенное явление.

Искренне хочется получить осознание, что не все всегда легко дается... И научиться жить с этим. Надеюсь, пост прочитают те кто справляется с подобными проблемами и счастлив в жизни!

Спасибо!

122 3
Скай
Скай , 18 років 14.08.2026 20:44
Навязчивые мысли, подавленность, различные страхи

В последнее время мне особенно тяжко, потому что с наступлением ночи у меня усиливается тревога. Появляется страх того, что я могу сойти с ума, потерять контроль, сделать что-то плохое. Боюсь, что могу навредить своей семье. У меня часто появляются навязчивые мысли, образы. Чаще всего они делятся на такие категории: мысли сексуального характера, мысли о страхе отравиться (и всё что связано с проблемами жкт) и теперь добавились мысли о том, что я могу стать психом. Сразу скажу, что у меня нет ни малейшего желания делать что-то плохое. Своей семье я желаю только хорошего и на многое пойду, чтобы обеспечить их благополучие. Но эти мысли меня так пугают и я, вроде бы, понимаю, что это всё надуманные переживания, но вот избавиться от них я не могу. Если говорить про еду, то иногда это доходит до того, что я могу почти не есть, потому что не уверена в свежести еды. Я постоянно проверяю сроки годности, часто нюхаю и перепроверяю продукты. Я ем и стараюсь преодолевать этот страх, но осознаю, что без помощи мне немного тяжело.

Мне так одиноко, у меня нет друзей, которые могли бы выслушать меня. У меня хорошие родители, но я не могу сказать им обо всём этом, так как знаю, что скорее всего я не сдержусь и всё таки заплачу, подтвержу статус «психа» в семье. Если говорить об этом, то родители знают о моём подавленном состоянии. Но их реакция на это меня огорчает ещё больше. Мама периодически в шутку спрашивает меня не слышу ли я голоса, да и в целом это тема вызывает у неё некоторое раздражение. Боюсь, что меня не поймут и разочаруются во мне или морально отвергнут. По этой же причине у меня нет возможности обратиться к психологу. Да и я сама не понимаю это подростковые проблемы или что-то действительно серьёзное. Я боюсь радоваться, так как переживаю, что может случиться что-то плохое, контролирую каждое своё действие, думая о его правильности, нормальности и так далее.

Буду очень благодарна услышать ваше мнение. Спасибо!

203 6
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту