Топ-3 помилки, які ви робите, порівнюючи себе з іншими
Порівнюєте себе з іншими? Заздрите і страждаєте? Питання в тому, наскільки ви поглинуті процесом порівняння. Постійне порівняння себе з іншими не на свою користь - це тупіковий шлях.
Порівнюєте себе з іншими? Заздрите і страждаєте? Відчуваєте сором, розчарування в собі, вину, безсилля та безпорадність? Це складні переживання, які і залежать від самооцінки і впливають на неї.
В здорових межах порівнювати себе з іншими є нормальним. Так закладено природою і це основа виживання. Як і в їєрархічному тваринному світі, я, порівнявши себе із своїм візаві, та розуміючи, хто переді мною, можу зробити висновок, чи зможу я конкурувати чи мені краще відступити. Конструктивне порівняння також стимулює досягнення цілей та самовдосконалення.
Але питання в тому, наскільки ви поглинуті процесом порівняння.
Постійне порівняння себе з іншими не на свою користь - це тупіковий шлях.
Якщо воно приносить лише страждання і ви відчуваєте себе жертвою, це дорога до невротичного розладу. Ви страждаєте, коли порівнюю себе не на свою користь, або отримую задоволення, коли виявляєтеся краще за інших. Радієте, якщо в інших погано, бо на їхньому тлі у вас добре. Або страждаєте, коли бачите чийсь успіх, бо на його тлі у вас все погано.
Таким чином, знову і знову програєте у уявній конкуренції один одному. Це замкнене коло. Втрачається опора на себе і порівняння стає залежністю, шкалою вимірювання успіху або поразки та викликає цілий спектр негативних почуттів - сором, заздрість, злість, розчарування, безсилля.
Фундамент стратегії порівнювати себе закладається у ранній взаємодії з батьками - через необхідність відповідати їх вимогам, критику, порівняння вас з іншими дітьми, обмеження і т.п.
Але ця дитяча стратегія не є ефективною в дорослому віці. Варто усвідомити її деструктивний вплив і вчитися діяти у новий спосіб.
Три головні помилки, які ви робите, порівнюючи себе з іншими:
📌 Не враховуєте свої вихідні дані - те, що передано генетично (тип темперамента, інші особливості нервової системи, зовнішність) та досвід ранніх дитячо-батьківських відносин, які сформували ваш характер. Тобто те, що змінити дуже і дуже складно.
Порівняння себе з людиною, яка має інші вихідні умови, є безсенсовним.
✅ Тут потрібен контакт з реальністю. Поставте собі запитання: чи варто страждати через те, в чому я маю певні задані обмеження, і не можу їх змінити? Як кажуть, дай мені Боже мудрості прийняти те, що я змінити не можу.
📌 Не розумієте своїх потреб. Щоразу, коли ви порівнюєте і відчуваєте заздрість, вона говорить про якісь ваші незадоволені потреби. Але не завжди об'єкт заздрості символізує реальну нашу потребу. Ми можемо підміняти одне бажання іншим. Наприклад, потрібні вам насправді прийняття та повага, а заздрите ви через останню модель модного гаджета.
✅ Запитайте себе - а чи дійсно воно мені потрібно? Чи дійсно я хочу саме цього? Чого насправді Я хочу? Ви можете дійти несподіваного відкриття, що об'єкт вашої заздрості не є реально тим, чого ви потребуєте. Так часто буває, коли ми спостерігаємо за чужим, ніби-то успішним життям в соцмережах і ця ніби-то ідеальна картинка нас зачаровує чисто на емоційному рівні.
📌 Знецінюєте свої здібності, таланти, навички, переваги та успішний досвід. І тоді ви завжди НЕДО- (недостатньо: розумна, успішна, красива, багата), а хтось завжди кращий за вас.
✅ Задайте собі питання: чий це голос лунає у вас в голові? Чи не відголосок це з дитинства? Ви як доросла людина, можете оскаржити внутрішнього критика, спираючись на свої сильні сторони - здібності, навички, переваги, унікальні особливості, та привласнюючи собі свої успіхи та досягнення.
Сподіваюсь, розуміння цього психологічного процесу допоможе вам відстежувати моменти, коли ви порівнюєте себе, та критично відноситися до цього імпульса. Насправді, робота над собою - це важка робота, яка потребує регулярності, послідовності та волі. Але тільки так ви зможете змінити свій звичний спосіб реагування на порівняння себе з іншими та набути нову звичку усвідомленного ставлення до цього процесу 🌱