Тест на соціофобію для підлітків (анонімно)

Підлітковий вік — це період змін. Змінюється тіло, коло спілкування, розуміння себе. З’являється більше питань про те, як виглядаю в очах інших, як сприймають мене друзі, чи скажу щось «не те».

Ці хвилювання природні. Але іноді тривога перед спілкуванням чи увагою оточення стає настільки сильною, що починає заважати.

Якщо знайома думка «краще не піду, раптом щось скажу не так» або «краще мовчати – тоді точно не засміються», можливо, йдеться про соціальну тривожність. Тест, який ви бачите вище, допомагає краще розпізнати ці прояви.

Соціофобія – не сором’язливість. Це стан, коли страх осуду чи сорому настільки сильний, що обмежує можливості для спілкування, розвитку, відчуття себе в колективі.

⚠️ Важливо: цей тест – не медична діагностика. Діагноз може поставити лише психіатр. Але якщо ви впізнаєте себе в описах, це може бути сигналом звернутися по підтримку.

Для кого цей тест?

Для підлітків, що:

Відчувають хвилювання перед спілкуванням, виступами, знайомствами
Хто часто переживає, що «скаже або зробить щось не так»
Хто відчуває напругу в компаніях, але не знає, чому так
Кому важко звертатися по допомогу, ставити запитання, бути в центрі уваги
Хто постійно боїться відповідати на уроках, навіть коли чудово знаєте матеріал
Хто починає червоніти, запинатися або втрачати думку, коли на нього/неї дивляться
Хто постійно прокручує в голові, «що сказав не так» після розмови
Хто хоче мати друзів, але відчуває, ніби щось заважає бути собою
Хто звинувачує себе у «надмірній соромʼязливості»

А також для батьків, якщо ви помічаєте, що ваша дитина:

Уникає будь-яких публічних або групових ситуацій (презентацій, свят, секцій)
Відмовляється від важливих для неї соціальних активностей
Боїться відповідати на уроках, хоча добре вчила матеріал
Надто переживає через те, «що подумають інші»
Часто каже, що вона «не така», «соромиться»

До речі, у нас також є тест на соціофобію для дорослих.

Що у тесті на підліткову соціофобію?

Тест містить 15 запитань, які стосуються типових ситуацій: виступ перед класом, спілкування з новими людьми, участь у групових активностях, хвилювання про свою поведінку.

Формат тесту заснований на симптомах соціофобії, описані у діагностичних посібниках.
Запитання адаптовані так, щоб ви краще впізнали свої відчуття й поведінку в описаних ситуаціях.
Тест не ставить діагноз, але може стати першим кроком до розуміння себе та пошуку підтримки, якщо вона потрібна.

Тест анонімний. Ніхто не дізнається, що то ви проходили

Що робити після тесту?

Почитайте результати тесту. Він не скаже всього, але може бути першим кроком до розуміння.
Якщо результат високий або щось у твердженнях вам близьке, поділіться з дорослим, якому довіряєте.
Зверніться до шкільного психолога (якщо є така можливість і ви довіряєте фахівцю) або психолога з нашого сайту qui.help.
Хороша ідея звернутися до психіатра. Це фахівець, який може поставити діагноз, запропонувати лікування за потреби, чи виключити цей діагноз і дати змогу зрозуміти, що справа в іншому.
Почитайте більше про соціальну тривогу з перевірених джерел (портали охорони здоровʼя, державні ініціативи з підтримки ментального здоровʼя тощо). Знання зменшують страх.
Спробуйте описати свої переживання. Записуйте в нотатки або на папір: що саме вас лякає, що ви думаєте про себе перед спілкуванням. Це допоможе краще зрозуміти, звідки тривога.
Знайдіть спосіб заспокоїти себе перед соціальними ситуаціями. Комусь допомагає музика в навушниках, а комусь повільно подихати або поколупати улюблений браслет на зап’ясті як «якір спокою».
Читайте історії інших. Блогери, корисні канали в соцмережах, герої книг/серіалів, анонімні форуми – часто там можна знайти себе і зрозуміти, що я не один/одна з цим досвідом.
Сформулюйте кілька фраз, які ви можете сказати в незручній ситуації. Наприклад: «Я трохи хвилююся, але хочу спробувати» або «Мені буває важко одразу говорити». Це чесно – і це може спрацювати для зняття напруги.

І ще, дайте собі право хвилюватися. Соціальна тривога – не вигадка. Це справжній стан, який переживають мільйони людей. Ви не слабкі й не дивні через це.

Як підлітку може допомогти психолог

Розмови із психологом – це безпечне місце, де можна розібратися у своєму досвіді.

Психолог допоможе зрозуміти, чому так страшно бути в центрі уваги
Пояснить, як працює тривога, і як з нею поводитись
Підкаже, як підтримати себе, коли здається, що всі дивляться саме на тебе
Допоможе знайти свої ресурси, а не «виправити себе»
Навчить технікам, що знижують паніку, знімають напругу в тілі
Допоможе відновити або побудувати контакт із друзями, батьками чи вчителями на тих умовах, які вам підходять
Підтримає в тому, щоби побачити: сором і страх можуть відступити, і спілкування може приносити радість.

Що треба знати батькам

Якщо ваша дитина пройшла цей тест, дякуємо вам за довіру!

Підлітковий вік – це період пошуку себе, а також підвищеної вразливості до соціального тиску. Соціальна тривога може виглядати як замкнутість, уникання спілкування, страх відповідати на уроках, небажання йти на гуртки чи спільні зустрічі.

І це не про лінь чи впертість. Це про більшу, ніж зазвичай, напругу перед взаємодією з іншими.

Психолог може допомогти дитині:

Навчитися справлятися з тривогою в безпечному темпі
Підвищити впевненість у собі
Знайти нові способи й ресурси для розвитку комунікації
Краще розуміти себе і свої реакції

Підтримка батьків у цьому процесі дуже важлива. Спокійна, безоцінкова розмова після тесту може стати першим кроком до змін.

Як працює запис до психотерапевта у нас?

Ви шукаєте самостійно свого спеціаліста з допомогою фільтра. Оберіть у фільтрах «Підліткова терапія».
Обираєте за досвідом, спеціалізацією і як підкаже вам серденько.
Записуєтеся на консультацію у зручний для вас час – онлайн або очно.
Фінально у чаті з фахівцем обговорюєте деталі зустрічі.
Оплата фахівцю напряму.

Підлітки до 18 років можуть самостійно звертатися до психолога з дозволу батьків або офіційних опікунів. Це може бути письмова згода від дорослих.

Після 18 років підліток може записатися самостійно.

Що в статті