Що насправді таке риси характеру, і які вони бувають?

Риси характеру (або риси особистості) — це відносно стійкі особливості людини, які проявляються в діяльності та соціальній поведінці, такі як сприйняття самого себе та навколишнього світу, ставлення до інших людей, праці, колективу тощо.

Коли ми говоримо «вона мовчазна», «він впертий», «вона відповідальна», ми описуємо риси характеру. Хтось тривожний, хтось, на відміну від інших, виглядає впевнено та непохитно, хтось дуже активний, на відміну від домосіда, який полюбляє проводити час вдома, а не брати участь в активних заходах.

Це характеристики, які відрізняють нас один від одного.

Не варто плутати риси характеру з настроєм, емоціями чи почуттями (наприклад: «я зараз злий через втому», «з малознайомими людьми я поводжуся інакше, ніж з рідними»).

В цій статті ми розглянемо, як формуються риси характеру, чим вони відрізняються від темпераменту, які системи класифікацій існують, як кожен із нас може дослідити власні риси, і як психолог може допомогти працювати з ними.

У чому різниця між темпераментом та рисами характеру?

Темперамент і риси характеру іноді плутають, але між ними є важливі відмінності:

Темперамент — зазвичай розуміють як природжений фундамент людської емоційно-поведінкової реактивності: наскільки людина легка до збудження, наскільки швидко перемикається між емоційними станами, яка її базова енергія, які межі чутливості тощо. Темперамент проявляється вже в дитинстві, навіть у немовлят.

Характер / риси особистості — це вже більше як «надбудова» над темпераментом. Вони охоплюють упорядковані думки, цінності, поведінкові стратегії, моделі реагування, які утворюються під впливом досвіду й свідомих виборів.

Як формуються риси характеру?

Є кілька ключових чинників формування характеру: генетичні та біологічні чинники, життєвий досвід, соціалізація, середовище, особистісний розвиток.

Генетика та біологія

Значна частина індивідуальних відмінностей у рисах пояснюється спадковістю.

Досвід, соціалізація, середовище

Навіть з певною генетичною основою, риси формуються під впливом сім’ї, культури, виховання, травм, освіти.

Наприклад, дитина з тенденцією до тривожності може розвинути сильні навички саморегуляції, якщо в родині культивується підтримка й відкрите обговорення емоцій.

Також у підлітковому та дорослому віці люди часто «корегують» свої риси під впливом професійних, особистих чи життєвих вимог.

Підтримка й розвиток через свідомість

Хоч риси й мають внутрішню стабільність, вони не фіксовані.

З розвитком самосвідомості та завдяки психологічній роботі (терапії, коучингу, самоосвіті) люди можуть усвідомлювати слабкі місця, працювати над ними, свідомо вивчати нові способи реагування.

Які бувають риси характеру?

Риси характеру можна умовно розподілити на три групи. Існує безліч рис, тут наведено лише деякі з них.

Хочу зазначити, що опис рис характеру в статті доволі умовний, базований на сприйнятті в соціумі як «позитивні» та «негативні».

«Позитивні» риси:

• чесність,
• відповідальність,
• співчуття,
• самоконтроль,
• оптимізм,
• вдячність,
• гнучкість,
• щедрість,
• надійність,
• емпатійність,
• толерантність,
• розсудливість,
• адаптивність,
• цілеспрямованість,
• дисциплінованість,
• вірність,
• дружність та інші.

«Негативні» риси:

• легковажність,
• аморальність,
• жорстокість,
• сварливість,
• недбалість,
• грубість,
• цинізм,
• дратівливість,
• імпульсивність,
• нетерплячість,
• корисливість,
• зухвалість,
• лицемірство,
• самолюбство,
• безтактність тощо.

«Нейтральні» риси:

• смиренність,
• безтурботність,
• консерватизм,
• прямолінійність,
• формальність,
• ексцентричність,
• невимогливість,
• впертість,
• відвертість тощо.

Методики класифікації рис, які використовуються в психологічних теоріях

Методика Г. Айзенка EPI (Eysenck Personality Inventory)

В її основі лежать дві основні якості: екстраверсія-інтроверсія й емоційно-вольова нестабільність або нейротизм.

Автор пов’язує екстраверсію та інтроверсію з вираженістю процесів збудження й гальмування в корі головного мозку. При цьому типових екстраверта та інтроверта він розглядає як полярно протилежні особистості.

Методика Карла Юнга

За методикою 16 асоціацій Юнга, людина може належати до одного з 16 типів особистості. Типи засновані на комбінації чотирьох видів психічних функцій: мислення, почуття, інтуїції та сприйняття.

Методика Реймонда Кеттела 16PF (Sixteen Personality Factor Questionnaire)

Кеттел розробив теорію типів характеру на основі факторного аналізу.

За його класифікацією, існує 16 основних типів характеру, які визначаються за рівнем трьох основних рис: екстраверсія-інтроверсія, емоційна стабільність-нестабільність, домінування-підпорядкованість.

Модель «Великої п’ятірки»

Модель «Великої п’ятірки» — це одна з найбільш сучасних і визнаних структур для класифікації рис: відкритість до досвіду, сумлінність, екстраверсія, доброзичливість і нейротизм.

Кожна з п’яти рис — це спектр, тобто в кожної людини є певний рівень показника від низького до високого. Ця модель дозволяє отримати «п’ятирозрядний» профіль особистості. Вона часто застосовується у дослідженнях та психологічних опитувальниках.

Методика Клонінгера TCI (Temperament and Character Inventory)

Клонінгер пропонує поєднану модель темпераменту й характеру.

Критерії темпераменту: новизна-пошук, уникання шкоди, залежність від винагороди й стійкість/наполегливість.

Критерії характеру: самокерованість, співпраця, самотрансцендентність/трансценденція.

Модель Клонінгера цікава тим, що поєднує біологічні основи темпераменту з розвитком характеру.

Для чого нам потрібно знати типологію характеру?

Відповідь на це питання безсумнівна — для того, щоб краще розуміти людей, які нас оточують.

Знання про типи характеру й темпераменти допомагає краще розуміти себе та інших, а не просто розширює кругозір.

Дослідивши типологію характерів, ви зможете:

• Краще розуміти себе. Свою мотивацію, потреби та бажання, а також, свої можливості. Ви будете знати свої сильні та слабкі сторони, які варто враховувати при постановці своїх цілей та виборі способів їх досягти. Ви будете діяти більш усвідомлено, зможете приймати зважені рішення і відкрити свій потенціал.
• Краще розуміти оточення. Ви зможете зчитувати дії інших людей, розуміючи їх особливості характеру, та обирати більш ефективні шляхи взаємодії. Неадекватна поведінка та гострі реакції перестануть сприйматись так близько до серця, тим самим припинивши вас так турбувати.
• Зрозуміти, як будувати міцні відносини. Ви зможете оцінювати сумісність з потенційними діловими партнерами, колегами, близькими. Зможете робити усвідомлений вибір, зрозумівши, які за цим можуть бути наслідки.

Як досліджувати свої риси?

Самодослідження — важливий крок до кращого розуміння себе.

Ось кілька підходів:

1. Психометричні опитувальники. Є багато надійних тестів та їх онлайн-версій (за умови, що вони коректно побудовані). Проте важливо пам’ятати: результати — це не «ярлик», а інструмент саморефлексії.
2. Стороння оцінка / «дзеркало». Запитайте близьких: «Які мої сильні риси? А над якими мені варто попрацювати?» Часто інші люди помічають аспекти, які ми не бачимо.
3. Щоденник реакцій і аналіз ситуацій. Ведіть записи реакцій на різні ситуації: що спонукало, як зреагував(ла), що хотів(ла) зробити. Згодом можна побачити закономірності (наприклад, часта імпульсивність або сильна схильність до уникання конфліктів).
4. Експеримент із новим способом реагування. Спробуйте навмисно реагувати інакше, ніж звично (наприклад, сором’язлива людина може ініціювати коротку розмову з незнайомцем). Подивіться, як це резонує, які внутрішні реакції виникають.
5. Рефлексія через психологічні інструменти. Використання методів як «карти особистості», «плюси-мінуси моїх рис» та SWOT-аналіз (сильні сторони, слабкі сторони, можливості, загрози) може бути корисним.

Як тут може допомогти психолог?

Робота з психологом чи психотерапевтом може допомогти:

• Коректно інтерпретувати результати тестів, їх зміст, взаємозв’язки та наслідки.
• Знайти «тіньові риси». В усвідомленні часто лишаються ті риси, що пригнічені, знаходяться «в тіні». Психолог допомагає виявити саме те, що ми не хочемо бачити, але маємо знати.
• Скласти стратегію змін і зміцнення ресурсів. Якщо виявлено риси, над якими людина хоче працювати (наприклад, імпульсивність, низька наполегливість), психолог разом з клієнтом створює план поступових змін: поведінкові техніки, навички емоційної регуляції, мотиваційні підходи тощо.

Психолог підтримує у кризах і життєвих переходах, коли характерна риса «спрацьовує» надто інтенсивно в кризовій ситуації. Психолог допомагає розібратися в походженні цієї реакції, м’яко коригувати її та надати інструменти стійкості.

«Риси характеру — це не якісь магічні “мітки”, а багатошарова, жива система наших внутрішніх схильностей, яка формується і трансформується під впливом генетики та досвіду. Усвідомлення власних рис — це ключ до кращого розуміння себе, вибору життєвих напрямків, продуктивнішої комунікації з іншими.

Якщо темперамент не обирають, а отримують при народженні разом з типом вищої нервової діяльності, то характер формується протягом всього нашого життя, і це означає, що характер можливо корегувати». — Стельмах Ангеліна, психологиня

Запрошую на консультацію

Будь-яка трансформація — це важка праця, в якій головне — усвідомленість. Якщо ж ви хочете працювати над собою, стати кращою версією себе, то стати цією версією — реально. Головна умова підійти до цього відповідально, діяти впевнено та послідовно.

Як психолог, я здебільшого працюю в гештальт-підході, але використовую техніки з різних напрямів, що дає більш ефективний результат.

Я запрошую вас на індивідуальні консультації, де ми разом детально дослідимо ваш профіль рис, виявимо потенційні «гальма» й ресурси та побудуємо план роботи над собою. Я підтримаю вас у трансформації там, де ви самі цього прагнете.