Конфлікти й цінності

З питаннями совісті, вини й відповідальності ми стикаємося рано. Часто – ще тоді, коли осмислити ці поняття неможливо через природну нездатність до осмислення загалом. 

І коли ми вже можемо осмислювати свій досвід, виявляється, що ситуації, де ми беремо (або відмовляємося брати) відповідальність, відчуваємо провину, мучимось совістю – напряму пов’язані з цінностями. 

 

Ми говоримо: «Я несу за це відповідальність»

Кажемо: «Мені совість не дозволяє» Або: «Совісті в тебе нема!»

Вибачаємося: «Я винен/винна. Пробач мені.»

 

Ми звикли користуватися і чути ці слова на роботі і вдома, в особистих і професійних стосунках. І начебто ці слова є самоочевидними і всім зрозумілими. 

Начебто цінності прості і зрозумілі для всіх.

Але звідки тоді стільки конфліктів?

Саме тому, що «начебто».  Бо більшість з нас мають ідею: універсальні загальнолюдські цінності справді існують. 

Я не претендую на істину в останній інстанції, мої роздуми базуються на власному досвіді і я не хочу нікого переконувати. Я запрошую тебе поміркувати разом.

Я вважаю, що перша передумова конфлікту між людьми – це хибне упередження, що Інший – така ж само людина як і я. І що він точно так само розуміє мої слова, як і я. І що його виховували так само. І що його досвід ну якщо не такий же, то принаймні, схожий на мій. 

Друга передумова конфлікту – це небажання вникати в цінності Іншого. «Мої цінності апріорі правильні, і мій візаві мусить погодитися. А як не погодиться – заставлю.» 

Дотепник Бернард Шоу в’їдливо зауважив: «Не треба ставитися до іншого, як до самого себе – у вас можуть бути різні смаки».

Конфлікт виникає не там, де цінності різні, а там, де є вперте бажання одного переробити іншого під себе. 

Конфлікти не вирішуються не тому, що різні цінності, а тому, що страшно перевірити: а чи є спільні цінності для обох сторін. І якщо такий страх є, тоді конфлікт не завершується рішенням, а просто заморожується.

Саме тому важливо задавати собі питання:

Вина і совість для мене – це те саме, що і для іншого?

Для мене брати відповідальність – це про що? 

І про що – для іншого?

Що цінне для мене? 

Які цінності я відстоюватиму?

Чи можу я змінювати свої цінності? 

І чи може (захоче?) – інший?

Це непрості питання.

Але якщо їх не ставити спершу собі, а потім і тому, з ким у тебе конфлікт, можна опинитися у ситуації ще більш непростій. 

У стосунках, де давно зникла любов.

У дружбі, яка давно себе віджила.

На роботі, де потрібно постійно брехати  собі в обмін на «стабільність».