Хвороба як спосіб задоволення потреб, які по-іншому задовольнити неможливо

Тож що ми отримуємо через хворобу?
Ми починаємо піклуватися про себе без почуття провини. Ліки, всілякі засоби догляду, дорогі аналізи, процедури, обстеження – все це вам забезпечено, тільки через те, що ви хворієте. Спробуйте таку суму витратити на послуги стиліста або курс масажу. Для кількох поколінь жінок це неприпустимо. Завжди є те, на що гроші більше потрібні.
Право на відпочинок
Парадокс у тому, що більшість сучасних жінок, які навіть мають вільний графік роботи, все одно живуть за принципом, – “У жінки є лише дві причини, коли вона може нічого не робити – це вагітність або хвороба”. І вся наша система побудована за таким принципом. Дитина може залишитися вдома і не йти до школи, якщо вона хворіє. Адже єдина причина, через яку вона може пропустити школу – це хвороба (обов’язково треба дізнаватися причину, через яку дитині в школі не подобається)
Отримувати турботу від близьких
Можливість відчути себе жінкою, про яку піклуються. Якось не прийнято у нас піклуватися про “сильних, розумних і успішних”, тим більше про тих, які можуть подбати про себе самі. Хвороба дає право отримати таку турботу.
Увага близьких та друзів
Хвороба – це спосіб відчути себе особливим, таким, який заслуговує на увагу. Вас обговорюють, про вас розказують. І чим складніша хвороба, тим більше здивувань і вигуків.
Повага
Людина, яка проходить через страждання, чує до себе поряд з жалем і співчуттям такі слова: “Господи, не дай Бог мені таке …” і цим викликає трепет і повагу. Якщо те, чим ви займаєтеся в житті, чомусь не викликає поваги (насамперед у вас особисто), то серйозна хвороба дасть цю пошану. Бажання відчути себе “героєм” ніхто не відміняв.
Можливість призупинитися, заповільнитися, прислухатися до себе
При хворобі життя різко заповільнюється, і на передній план виходить те, що раніше ігнорувалося і не помічалося. Кожен вдих, кожен крок стає важливим. Потреби потрібно задовольняти. Якщо доросла людина не готова з’явитися з її потребами відкрито, то несвідомо включається “тіло” і ці потреби задовольнятимуться у вигляді маніпуляцій з тілом – тобто хворобами.
Переосмислити своє життя
Серйозна хвороба змушує замислитися про те, що раніше вважали за краще не згадувати. Коли встає перспектива, що можливо, це кінець, то вся брехня про себе і своє життя кудись дівається, і ви залишаєтеся з правдою. І в цей момент відбувається глобальна переоцінка цінностей. Переоцінка всього життя
Майже кожна негативна емоція, яка ретельно ховається, рано чи пізно може знайти вихід у вигляді хвороби.
Найбільш схильними до психосоматичних захворювань є люди, які звикли стримувати свої емоції та переживання. Але бувають ситуації, коли навіть урівноважені і спокійні люди не справляються з емоціями, тому не можна сказати, що хтось повністю застрахований від психосоматичних захворювань. Причиною частих простудних інфекцій може стати відсутність простої радості у житті, а анемії – страх перед невідомістю. Захворювання горла частіше діагностуються у пацієнтів, які не можуть висловити свою думку та виплеснути свій гнів. Життєва невизначеність та деяка приреченість може стати причиною розвитку гастриту. Взагалі люди, які бояться жити, не впевнені у собі та у своїх можливостях, не можуть реалізувати себе, ризикують отримати безліч неприємних захворювань, аж до новоутворень, які також можуть мати психосоматичні причини. Емоція – це комбінація фізіологічного та психічного. Вона дуже пов’язана з тілом, тому що створюється тілом і гормонами, але при цьому вона також дуже психологічна і пов’язана зі свідомістю. Емоції викликають певний стан: наприклад, коли ми радісні, ми зазвичай збуджені, коли боїмося – ми швидше напружені та затиснуті, коли в нас проявляється злість – ми теж напружені, але швидше зібрані, ніби готуємось до чогось. Тобто всі наші емоції проживаються тілесно та створюють певний тілесний малюнок реагування.
Роль психотерапевта 
Визначити природу емоційного стану, що спричинив захворювання, і допомогти пацієнту впоратися з ними. Провокувати розвиток психосоматичних захворювань може не так наявність, як невисловленість і пригніченість негативних емоцій. Пригнічені та заглушені емоції поступово перегорають, руйнуючи тіло людини та провокуючи виникнення хвороби. Найбільш схильними до психосоматичних захворювань є люди, які звикли стримувати свої емоції та переживання. Але бувають ситуації, коли навіть урівноважені і спокійні люди не справляються з емоціями, тому не можна сказати, що хтось повністю застрахований від психосоматичних захворювань. Коли причина хвороби є не зрозумілою, слід розглянути саму людину, а не лише на хворобу. Щось відбувається в її житті таке, про що кричить організм. Хронічний стрес, незадоволеність особистим життям, роботою, собою, негативізм стосовно людей – усе це сприяє тому, що людина захворіває.