logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 11.03.2024
  • 01.01.1970
  • 3 хв
  • 70

Хвороба як спосіб задоволення потреб, які по-іншому задовольнити неможливо

Психосоматика
Психосоматика
Хвороба як спосіб задоволення потреб, які по-іншому задовольнити неможливо

Тож що ми отримуємо через хворобу?
Ми починаємо піклуватися про себе без почуття провини. Ліки, всілякі засоби догляду, дорогі аналізи, процедури, обстеження – все це вам забезпечено, тільки через те, що ви хворієте. Спробуйте таку суму витратити на послуги стиліста або курс масажу. Для кількох поколінь жінок це неприпустимо. Завжди є те, на що гроші більше потрібні.
Право на відпочинок
Парадокс у тому, що більшість сучасних жінок, які навіть мають вільний графік роботи, все одно живуть за принципом, – “У жінки є лише дві причини, коли вона може нічого не робити – це вагітність або хвороба”. І вся наша система побудована за таким принципом. Дитина може залишитися вдома і не йти до школи, якщо вона хворіє. Адже єдина причина, через яку вона може пропустити школу – це хвороба (обов’язково треба дізнаватися причину, через яку дитині в школі не подобається)
Отримувати турботу від близьких
Можливість відчути себе жінкою, про яку піклуються. Якось не прийнято у нас піклуватися про “сильних, розумних і успішних”, тим більше про тих, які можуть подбати про себе самі. Хвороба дає право отримати таку турботу.
Увага близьких та друзів
Хвороба – це спосіб відчути себе особливим, таким, який заслуговує на увагу. Вас обговорюють, про вас розказують. І чим складніша хвороба, тим більше здивувань і вигуків.
Повага
Людина, яка проходить через страждання, чує до себе поряд з жалем і співчуттям такі слова: “Господи, не дай Бог мені таке …” і цим викликає трепет і повагу. Якщо те, чим ви займаєтеся в житті, чомусь не викликає поваги (насамперед у вас особисто), то серйозна хвороба дасть цю пошану. Бажання відчути себе “героєм” ніхто не відміняв.
Можливість призупинитися, заповільнитися, прислухатися до себе
При хворобі життя різко заповільнюється, і на передній план виходить те, що раніше ігнорувалося і не помічалося. Кожен вдих, кожен крок стає важливим. Потреби потрібно задовольняти. Якщо доросла людина не готова з’явитися з її потребами відкрито, то несвідомо включається “тіло” і ці потреби задовольнятимуться у вигляді маніпуляцій з тілом – тобто хворобами.
Переосмислити своє життя
Серйозна хвороба змушує замислитися про те, що раніше вважали за краще не згадувати. Коли встає перспектива, що можливо, це кінець, то вся брехня про себе і своє життя кудись дівається, і ви залишаєтеся з правдою. І в цей момент відбувається глобальна переоцінка цінностей. Переоцінка всього життя
Майже кожна негативна емоція, яка ретельно ховається, рано чи пізно може знайти вихід у вигляді хвороби.
Найбільш схильними до психосоматичних захворювань є люди, які звикли стримувати свої емоції та переживання. Але бувають ситуації, коли навіть урівноважені і спокійні люди не справляються з емоціями, тому не можна сказати, що хтось повністю застрахований від психосоматичних захворювань. Причиною частих простудних інфекцій може стати відсутність простої радості у житті, а анемії – страх перед невідомістю. Захворювання горла частіше діагностуються у пацієнтів, які не можуть висловити свою думку та виплеснути свій гнів. Життєва невизначеність та деяка приреченість може стати причиною розвитку гастриту. Взагалі люди, які бояться жити, не впевнені у собі та у своїх можливостях, не можуть реалізувати себе, ризикують отримати безліч неприємних захворювань, аж до новоутворень, які також можуть мати психосоматичні причини. Емоція – це комбінація фізіологічного та психічного. Вона дуже пов’язана з тілом, тому що створюється тілом і гормонами, але при цьому вона також дуже психологічна і пов’язана зі свідомістю. Емоції викликають певний стан: наприклад, коли ми радісні, ми зазвичай збуджені, коли боїмося – ми швидше напружені та затиснуті, коли в нас проявляється злість – ми теж напружені, але швидше зібрані, ніби готуємось до чогось. Тобто всі наші емоції проживаються тілесно та створюють певний тілесний малюнок реагування.
Роль психотерапевта 
Визначити природу емоційного стану, що спричинив захворювання, і допомогти пацієнту впоратися з ними. Провокувати розвиток психосоматичних захворювань може не так наявність, як невисловленість і пригніченість негативних емоцій. Пригнічені та заглушені емоції поступово перегорають, руйнуючи тіло людини та провокуючи виникнення хвороби. Найбільш схильними до психосоматичних захворювань є люди, які звикли стримувати свої емоції та переживання. Але бувають ситуації, коли навіть урівноважені і спокійні люди не справляються з емоціями, тому не можна сказати, що хтось повністю застрахований від психосоматичних захворювань. Коли причина хвороби є не зрозумілою, слід розглянути саму людину, а не лише на хворобу. Щось відбувається в її житті таке, про що кричить організм. Хронічний стрес, незадоволеність особистим життям, роботою, собою, негативізм стосовно людей – усе це сприяє тому, що людина захворіває.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Сподобалась стаття? 👉

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Вікторія
Вікторія, 18 років 19.08.2026 15:54
Не умею общаться с людьми

Здравствуйте!Мне 16 лет и я совершенно не умею общаться с людьми.Если раньше эта проблема преследовала меня лишь в жизни(в Интернете со сверстниками я вполне комфортно общалась),то теперь трудности имеются и там.Не могу себе даже объяснить,с чем это связанно.Просто хочу что-то написать и всё.Сразу появляется учащённое сердцебиение,дрожат и потеют руки(прямо как сейчас,ахахах),а мысли только о самом худшем исходе.Долгое время мне казалось,что я этот внутренний кризис переборола.Я перешла на дистант после истерики в первый же школьный день и перестала на что-либо надеяться и какой-либо коммуникации старалась тщательно избегать(понимаю,что это плохо и проблему не решает),но недавно произошли некоторые вещи.Первая-я готовлюсь к НМТ и решили всех учащихся подобавлять в чаты.Выйти оттуда нельзя-пробовала.И вот вроде бы мне около плевать на то,что люди там коммуницируют,шутят,все такие замотивированные,яркие,целеустремлённые,а я...Ну,это тема для отдельного вопроса-если вкратце,то мама меня засунула в 11-й класс,хоть я сама всячески от этого отнекивалась,и профессию выбрала тоже за меня(не осуждаю,я амёба и идиотка,которую интересует примерно ничего).Так вот.Я даже радуюсь за них,что они нашли друг друга,общаются,а в глубине души тоже так хочется,но не можется.И вторая-мне надо будет прийти в школу на репетицию 1 звонка.Со мной хочется пойти мой друг.Теперь моё волнение увеличивается сразу в два раза:я боюсь своих одноклассников и я боюсь своего же бро.Бро,который видел меня во всех состояниях абсолютно!Который,даже если я ни слова не скажу и буду молчать как рыба,не обидится!!!Это иррациональная тревога,но да,блин,это ужасно пугает.Я не знаю,как с этим бороться и как победить свой страх людей или,хотя бы,снизить уровень стресса.Есть какие-то методы?Подскажите.

72 5
Арина
Арина, 18 років 15.08.2026 17:17
Почему так происходит и что делать?

Здравствуйте. Мне 16

Как перестать идеализировать мир, будто все должно быть легко? Мне не помогает просто сказать себе, что "будет трудно и это нормально", потому что я глубоко внутри верю и убеждена, что все должно быть легко. Реальность меня сильно разочаровывает и вызывает негативные эмоции. Я сталкиваюсь с быстрой утомляемостью, хотя почти ничем не занимаюсь. Постоянные глубокие вдохи чтобы себя успокоить, слабость если нет необходимости выполнять что-либо, внутренний протест, а потом защитная реакция в виде слез и раздражительности

Хочу свести к минимуму времяпровождение в телефоне, ведь он дает постоянные всплески дофамина, не требующие усилий. Но тоже, нужна сила воли. Понимаете, у меня такой тип личности, слабый в сфере воли и тп.

У меня из-за лени возможно и низкая самооценка родилась. Ведь мозг думает, за что себя уважать, если мы совсем никуда не двигаемся? Вообще ничего не любим делать. А это человеческая природа - развиваться. Да и в подростковом возрасте комплексы очень распространенное явление.

Искренне хочется получить осознание, что не все всегда легко дается... И научиться жить с этим. Надеюсь, пост прочитают те кто справляется с подобными проблемами и счастлив в жизни!

Спасибо!

102 3
Скай
Скай , 18 років 14.08.2026 20:44
Навязчивые мысли, подавленность, различные страхи

В последнее время мне особенно тяжко, потому что с наступлением ночи у меня усиливается тревога. Появляется страх того, что я могу сойти с ума, потерять контроль, сделать что-то плохое. Боюсь, что могу навредить своей семье. У меня часто появляются навязчивые мысли, образы. Чаще всего они делятся на такие категории: мысли сексуального характера, мысли о страхе отравиться (и всё что связано с проблемами жкт) и теперь добавились мысли о том, что я могу стать психом. Сразу скажу, что у меня нет ни малейшего желания делать что-то плохое. Своей семье я желаю только хорошего и на многое пойду, чтобы обеспечить их благополучие. Но эти мысли меня так пугают и я, вроде бы, понимаю, что это всё надуманные переживания, но вот избавиться от них я не могу. Если говорить про еду, то иногда это доходит до того, что я могу почти не есть, потому что не уверена в свежести еды. Я постоянно проверяю сроки годности, часто нюхаю и перепроверяю продукты. Я ем и стараюсь преодолевать этот страх, но осознаю, что без помощи мне немного тяжело.

Мне так одиноко, у меня нет друзей, которые могли бы выслушать меня. У меня хорошие родители, но я не могу сказать им обо всём этом, так как знаю, что скорее всего я не сдержусь и всё таки заплачу, подтвержу статус «психа» в семье. Если говорить об этом, то родители знают о моём подавленном состоянии. Но их реакция на это меня огорчает ещё больше. Мама периодически в шутку спрашивает меня не слышу ли я голоса, да и в целом это тема вызывает у неё некоторое раздражение. Боюсь, что меня не поймут и разочаруются во мне или морально отвергнут. По этой же причине у меня нет возможности обратиться к психологу. Да и я сама не понимаю это подростковые проблемы или что-то действительно серьёзное. Я боюсь радоваться, так как переживаю, что может случиться что-то плохое, контролирую каждое своё действие, думая о его правильности, нормальности и так далее.

Буду очень благодарна услышать ваше мнение. Спасибо!

185 6
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту