Як сталкерство впливає на психологічний стан людини, яку переслідують?

Сталкерство (переслідування) — одна з форм психологічного насильства, що часто залишається недооціненою.

На відміну від фізичного насильства, воно не завжди має очевидні докази, але при цьому глибоко й системно руйнує психіку постраждалого.

З розвитком інтернет-технологій переслідування стало ще більш витонченим і водночас менш контрольованим.

Окрім переслідувань в реальному житті, з’явилося таке явище, як кіберсталкінг в інтернет-просторі:

• фейкові акаунти,
• використання чужих персональних даних,
• погрози, наклеп,
• спроби дискредитації в публічному просторі,
• шантаж та залякування.

Зброя сталкера — психологічний терор з метою отримати контроль і владу над іншою людиною.

Якщо ви зіткнулися зі сталкерством, то ви маєте справу з психічно хворою людиною, і це має свої нюанси.

У цій статті я хочу пояснити, чому сталкерство так глибоко впливає на психологічний стан людини, які саме процеси відбуваються з психікою, чому навіть онлайн-переслідування може бути травматичним і, головне, що з цим робити.

Як сталкерство впливає на психіку людини, яку переслідують

Перебуваючи під впливом сталкерства або кібербулінгу, людина фактично живе в умовах хронічного стресу, що веде до психологічного виснаження.

Людина знаходиться у стані постійної тривоги, внутрішнього напруження, відчуття безсилля.

Жертви сталкерства часто мають симптоми тривожних розладів, депресії та посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Ідеться не лише про емоційні переживання, а й про зміни у функціонуванні нервової системи.

Психологічні реакції:

• постійна тривога та напруження,
• гіпернастороженість,
• порушення сну, труднощі із засинанням або часті пробудження,
• проблеми з концентрацією, пам’яттю,
• хронічна втома,
• перезбудження,
• депресія,
• відчуття втрати контролю над власним життям.

Нервова система переходить у режим постійної загрози. Навіть у моменти відносного спокою тіло поводиться так, ніби небезпека ось-ось настане.

Це виснажує не лише психічно, а й фізично: може бути головний біль, напруга в тілі, соматичні симптоми.

Сприйняття світу поступово звужується. Воно стає «тунельним»: у центрі уваги — кривдник, його дії, можливі загрози. Інші сфери життя відходять на другий план.

Людина може втратити можливість працювати чи відвідувати улюблені місця через страх, тривогу чи депресію.

Чому сталкерство руйнує відчуття безпеки навіть без прямої загрози

Відчуття безпеки полягає в передбачуваності, стабільності, відчутті власних меж. Сталкерство поступово руйнує всі ці опори.

Ми спокійні серед людей, де є спільні норми й правила — це та рамка соціальної етики та моралі, у межах якої ми самі діємо і того ж очікуємо від інших.

Якщо ми маємо справу з людиною, поведінка якої є неадекватною, непередбачуваною, яка ламає норми суспільства — це підштовхує до лячних фантазій «а що ще він може уткнути».

І такі страхи цілком справедливі. Ми сприймаємо це як сигнал, що небезпека поруч. Навіть якщо раціонально людина розуміє, що зараз нічого не відбувається, тіло й нервова система реагують інакше.

Як сталкерство впливає на самооцінку і відчуття власних меж

Одним із найбільш руйнівних наслідків сталкерства є поступова втрата відчуття власних меж. Людина починає сумніватися не лише у світі, а й у собі, у власній адекватності.

Жертви часто сумніваються у власних відчуттях («Може, я перебільшую?»), звинувачують себе («Я сама дала привід»), зменшують значення того, що відбувається.

Часто це супроводжується знеціненням від оточення («Просто заблокуй», «Не звертай уваги», «Він же нічого такого не зробив»).

У результаті людина залишається наодинці зі своїм страхом і поступово втрачає відчуття права на захист власних кордонів.

Сталкерство — це систематичне повідомлення: «Твої межі не мають значення для мене. Я маю над тобою контроль».

Коли варто звернутися по юридичну або кризову допомогу

Ніхто не має права посягати на ваш спокій, життя чи психічне здоров’я.

Діяти варто якомога раніше, особливо якщо з’являються такі ознаки:

• страх за власну безпеку,
• нав’язливі думки про переслідувача,
• погіршення сну, панічні атаки,
• соціальна ізоляція,
• ескалація поведінки сталкера (частіші контакти, погрози).

У таких випадках важливо звертатися:

• до поліції або кіберполіції,
• до омбудсмена з прав людини,
• за юридичною консультацією,
• по психологічну допомогу (психолог, психотерапевт, психіатр),
• до кризових ліній підтримки,
• до громадських організацій, які працюють з насильством.

Ізоляція, сумніви в собі, подавленість, сором — саме це кривдник і прагне вам нав’язати.

«Не спілкуйтеся зі сталкером його ж методами, не “бодайтеся” з ним за його правилами. Це небезпечно, і ви там програєте, бо це його територія і його норми відмінні від ваших. Захищайте себе через законні методи!

Я рекомендую робити це з допомогою юриста, бо так ви маєте більше шансів на адекватний захист», — Юлія Гезей, психологиня.

Законодавство

В Україні досі немає окремої статті в Кримінальному кодексі, яка б визнавала сталкерство як злочин. Найчастіше такі дії починають сприймати серйозно лише тоді, коли відбувається фізичне насильство або пряма загроза життю.

До цього моменту переслідування можуть розцінювати як конфлікт, настирливу поведінку або щось таке, що не становить реальної небезпеки.

Попри відсутність окремої статті, дії сталкера можуть підпадати під інші норми ККУ — зокрема щодо порушення приватного життя, погроз, несанкціонованого доступу до особистих даних чи хуліганства.

Проте такий підхід не враховує головного — саме системності переслідування та його тривалого психологічного впливу.

В США, Великій Британії, Канаді, Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Австралії, Японії, Південній Кореї та низці інших країн сталкерство визнане окремим кримінальним правопорушенням.

Закон там фокусується не лише на окремих діях, а на самому факті регулярного переслідування, порушення меж і створення атмосфери страху. Саме це дозволяє реагувати раніше, до того, як насильство стає фізичним.

В Україні ж ця тема потребує більшої уваги й відкритого обговорення як на рівні законодавства, так і в суспільстві. Це допоможе зрушити ситуацію в бік визнання сталкерства як реального злочину.

Як психолог може допомогти людині, яку переслідують

Психотерапія у випадку сталкерства починається з усунення причин вашого стану, а саме — забезпечення вашої безпеки.

Це потребує залучення інших сторін: звернення до правових організацій тощо. Психолог/психотерапевт може надавати супровід і допомогу в цих процесах.

Також психолог допомагає:

• повернути відчуття власних сил, здатності захищати себе,
• стабілізувати нервову систему,
• працювати з тривогою та гіпернастороженістю,
• відновлювати відчуття контролю,
• зміцнювати внутрішні та зовнішні межі.

Важливою є робота з наслідками травми — флешбеками, тілесною та психологічною напругою, униканням.

Запрошую на консультацію

Ніхто не заслуговує жити в страху. Сталкерство справді може глибоко впливати на психіку, навіть якщо зовні воно здається незначним. Ви маєте право на безпеку, спокій і повагу до своїх меж.

Запрошую в індивідуальну роботу тих, хто хоче повернути собі відчуття опори та контролю над власним життям.