logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 24.05.2023
  • 01.01.1970
  • 3 хв
  • 79

Терапія онлайн. Погляд через дослідження

Конфлікти на роботі Саморозвиток Стосунки
Конфлікти на роботі Саморозвиток Стосунки
Терапія онлайн. Погляд через дослідження

Ця стаття є результатом нашого дослідження стосовно формування міжособистісних відносин в умовах віддаленої (онлайн) взаємодії. 

Робота, навчання, і зокрема терапія онлайн – явище відносно нове та малодосліджене на сьогодні. Головне питання, на яке ми намагаємося знайти відповідь, – чи відрізняється взаємодія онлайн від очної взаємодії, та як само? Як онлайн впливає на взаємну сумісність, згустованість, ціннісно-орієнтаційну єдність та психологічний клімат у малій групі. Результати цього дослідження також можуть бути застосовані для аналізу парної взаємодії, тобно терапевт – клієнт. 

Перш за все хочется звернути увагу на те, що у процесі спілкування між людьми виникають певні комунікаційні бар’єри, наприклад: норми, установки, цінності, конформність, ригідність, нерозуміння з боку іншої людини, дефіцит інформації та інш. Та коли ця комунікація відбувається онлайн, до вже існуючих додаються технічні бар’єри та нестача невербальної складової. Це означає, що онлайн спілкування проходить через більшу кількість перешкод та фільтрів у своєму процесі. У результаті соціометричного дослідження зв’язків у формальних малих групах було виявлено, що колективи, які працюють онлайн мають ідентичні чи дуже близькі матриці формальних та неформальних зв’язків на відміну від груп, які працюють змішано. Ми трактували це як нестачу простору для формування неформальних міжособистісних відносин, бо аналізуючи свої симпатії учасники дослідження спирались на вже існуючий формальних розподіл зв’язків. Це явище цікаве тим, що його зворотна сторона – це більш ідеалізований образ Іншого, ніж у випадках очної взаємодії. У повністю віддалених взаємодіях образ Іншого побудований більше на основі власних фантазій, це також підтверджується нижчим рівнем Когнітивного компоненту, тобто оцінки наскільки повне знання Іншого. Звичайно це явище не може трактуватися ні як щось добре чи щось погане, це феномен, який потребує більш детальної уваги та вивчення. 

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Іншим цікавим висновком, до якого ми прийшли було те, що за умов підвищеного рівня комунікативних бар’єрів індивіди формували спільні симпатії на основі більш загальних чинників, таких як стать. Так, наприклад, жінки більш симпатезували іншим жінкам та віддавали ім перевагу у неформальному спілкуванні. Іншими прикладами більш загальних чинників внутрішньогрупового фаворитизму також є релігія та вірування, національність. Це знання є важливим для аналізу групової динаміки онлайн. Бо першими з сформованих симпатій будуть найбільш загальні. Так, наприклад, у групі жінок, чоловікові наперед може відводитись роль вигнанця, і в онлайн групі це буде більш виражено. Згідно дослідження таке положення речей може бути як тимчасовим так і сталим. 

Відмінність природного розвитку певних компонентів в динаміці групи, що взаємодії віддалено зумовлює необхідність штучного взяття цих аспектів у фокус. Тобто важливо коригувати групову взаємодію віддалених груп, таким чином, щоб вони мали змогу будувати неформальний зв’язок та розвивати свою групову єдність. Це є важливими аспектами як для  життя групи, так і для індивіда, оскільки відрізняє звичайну групу від референтної, тобто такої, яка є прикладом та ціннісним орієнтиром для особистості, та відіграє важливу роль у становленні та розвитку індивіда. 

Використання опитувальника міжособистісних відносин та інших методик, що спрямовані на визначення сумісності може мати цінність не лише для діагностики особливостей розвитку динаміки групи, але й для аналізу сумісностей між членами групи. Цінність цього підходу полягає у тому, що це може полегшити будування зв’язків у групі та прискорити знаходження спільної мови між її членами. Що є важливим за умов нестачі очної взаємодії.

І наостанок, хотілось би зауважити, що дослідження спілкування та відносин у форматі онлайн є важливим для розуміння того як формат роботи впливає на клієнта та на динаміку терапії, а також при ведені онлайн груп. Я певна, що наші колеги, що працюють онлайн вже мають власне розуміння та власний досвід для яких клієнтів більш підійде онлайн робота, а для яких очна.  

Сподобалась стаття? 👉

Юлія  Пентко
icon Автор:

Юлія Пентко ,

психолог

Ціна: від 1150 грн

Стаж: 7 років

Я уважна та чуйна людина, я поважаю право людини на власні почуття, якими б вони не були. Робота у психоаналітичному напрямку навчила мене читати поміж рядків та підбирати прості слова для складних речей. Разом із клієнтом я досліджую несвідомі мотиви та драйвери, ми вивчаємо деструктивні та малоєф...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
M07
M07 , 19 років • 28.09.2026 20:38
Апатия, нежелание жить и отсутствие целей, чувство вины

Здравствуйте!

Мне кажется, моя жизнь стала абсолютно пустой для меня, у меня нет никакой веры в какое-то хорошее будущее, отсутствие даже самых базовых желаний (я не хочу даже есть, общаться, каких-то других материальных вещей, на деньги мне тоже плевать), у меня сократился практически полностью круг общения, я пробовала идти работать, но моих навыков общения (я мало разговорчива была всегда вне состояний и потом еще появился тревожный дискомфорт в общении с людьми) и активности было недостаточно и меня не брали, я чувствую постоянно вину еще за то, что мне ничего не хочется, что я не такая активная и настроенная на жизнь с как другие люди/мое окружение которое у меня осталось, и я из-за этого ощущаю, что с меня требуют другие люди то, что я не в силах сделать и меня это очень сильно ранит, в 17 лет мне ставили тревожно-депрессивное расстройство, и я проходила лечение около полугода на антидепрессантах, и в 2025 мне было получше, я сама как-то пыталась вылезать, и верилось в что-то хорошее, но в 2024 году, мне попался, возможно, не компетентный психотерапевт, который обвинил меня в моем состоянии, что я начиталась/сама придумала, и «ну ты же красивая девочка, чего тебе страдать».

Я постоянно ощущаю, что я сама виновата, что все со мной это случилось, что я ленивая дура не взяла жизнь в свои руки, так же я постоянно ощущаю, если я возьмусь за что-то, то у меня ничего не получится или болезненно воспринимаю какие-то ошибки свои что это «ну все больше не выйдет, не высовывайся», вроде есть где-то внутри понимание, с логической точки зрения, что это вероятно не так, но чувство угнетения и пустоты сжирает меня

339 21
Соломія
Соломія, 30 років • 25.09.2026 13:53
Не можу прийняти , картаю себе

Хочу звернутися саме до психологів за порадою, бо я вже не розумію, як правильно переосмислити те, що сталося.

Після народження донечки зі мною сталася дуже стресова для мене подія, на якій я сильно зациклилася. Я ніби випала з нормального життя на кілька місяців. Дитину я дуже любила, доглядала, була постійно поруч, але через свій стан дуже мало її фотографувала і знімала на відео.

І тепер я не можу собі цього пробачити.

Мені болить саме тому, що я настільки сильно люблю свою донечку. Я так хотіла зберегти її маленькою — кожен період, як вона змінювалася, наші моменти разом. А тепер у мене відчуття, ніби одна подія забрала всю мою увагу й украла в мене частину того часу, який мав бути одним із найщасливіших у моєму житті.

Я вже близько двох місяців приймаю антидепресанти. Стало трохи легше — я вже не провалююся в цей біль настільки глибоко, як раніше. Але сама думка нікуди не зникла. Вона все одно з’їдає мене зсередини, особливо коли я дивлюся на свою дитину, яку так сильно люблю, і думаю, наскільки сильно хотіла б мати більше спогадів про неї зовсім маленьку.

Я розумію головою, що минуле неможливо повернути. Але емоційно не можу цього прийняти. І я не хочу, щоб мене просто переконували, що «фото неважливі», бо для мене вони важливі.

Я хочу навчитися визнавати, що мені справді шкода втрачених кадрів, але перестати сприймати це як втрату частини материнства і карати себе за це щодня.

Психологи, підкажіть, будь ласка: як переосмислюють те, чого вже неможливо змінити? Як перестати дивитися на перші місяці своєї дитини тільки через думку «я втратила цей час» і знову побачити в них те, що насправді було — мою дитину, мою любов до неї і те, що я весь цей час була поруч?

122 5
Шукають психолога по темі
“”
Тетяна
Тетяна , 26 років 30.09.2026 04:24

Шукаю психолога для себе,депресивний стан вже багато років.

Психолог: Для себе Ціна до: 1500
134 29
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту