logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 24.05.2023
  • 3 хв
  • 68

Терапія онлайн. Погляд через дослідження

Конфлікти на роботі Саморозвиток Стосунки
Конфлікти на роботі Саморозвиток Стосунки
Терапія онлайн. Погляд через дослідження

Ця стаття є результатом нашого дослідження стосовно формування міжособистісних відносин в умовах віддаленої (онлайн) взаємодії. 

Робота, навчання, і зокрема терапія онлайн – явище відносно нове та малодосліджене на сьогодні. Головне питання, на яке ми намагаємося знайти відповідь, – чи відрізняється взаємодія онлайн від очної взаємодії, та як само? Як онлайн впливає на взаємну сумісність, згустованість, ціннісно-орієнтаційну єдність та психологічний клімат у малій групі. Результати цього дослідження також можуть бути застосовані для аналізу парної взаємодії, тобно терапевт – клієнт. 

Перш за все хочется звернути увагу на те, що у процесі спілкування між людьми виникають певні комунікаційні бар’єри, наприклад: норми, установки, цінності, конформність, ригідність, нерозуміння з боку іншої людини, дефіцит інформації та інш. Та коли ця комунікація відбувається онлайн, до вже існуючих додаються технічні бар’єри та нестача невербальної складової. Це означає, що онлайн спілкування проходить через більшу кількість перешкод та фільтрів у своєму процесі. У результаті соціометричного дослідження зв’язків у формальних малих групах було виявлено, що колективи, які працюють онлайн мають ідентичні чи дуже близькі матриці формальних та неформальних зв’язків на відміну від груп, які працюють змішано. Ми трактували це як нестачу простору для формування неформальних міжособистісних відносин, бо аналізуючи свої симпатії учасники дослідження спирались на вже існуючий формальних розподіл зв’язків. Це явище цікаве тим, що його зворотна сторона – це більш ідеалізований образ Іншого, ніж у випадках очної взаємодії. У повністю віддалених взаємодіях образ Іншого побудований більше на основі власних фантазій, це також підтверджується нижчим рівнем Когнітивного компоненту, тобто оцінки наскільки повне знання Іншого. Звичайно це явище не може трактуватися ні як щось добре чи щось погане, це феномен, який потребує більш детальної уваги та вивчення. 

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Іншим цікавим висновком, до якого ми прийшли було те, що за умов підвищеного рівня комунікативних бар’єрів індивіди формували спільні симпатії на основі більш загальних чинників, таких як стать. Так, наприклад, жінки більш симпатезували іншим жінкам та віддавали ім перевагу у неформальному спілкуванні. Іншими прикладами більш загальних чинників внутрішньогрупового фаворитизму також є релігія та вірування, національність. Це знання є важливим для аналізу групової динаміки онлайн. Бо першими з сформованих симпатій будуть найбільш загальні. Так, наприклад, у групі жінок, чоловікові наперед може відводитись роль вигнанця, і в онлайн групі це буде більш виражено. Згідно дослідження таке положення речей може бути як тимчасовим так і сталим. 

Відмінність природного розвитку певних компонентів в динаміці групи, що взаємодії віддалено зумовлює необхідність штучного взяття цих аспектів у фокус. Тобто важливо коригувати групову взаємодію віддалених груп, таким чином, щоб вони мали змогу будувати неформальний зв’язок та розвивати свою групову єдність. Це є важливими аспектами як для  життя групи, так і для індивіда, оскільки відрізняє звичайну групу від референтної, тобто такої, яка є прикладом та ціннісним орієнтиром для особистості, та відіграє важливу роль у становленні та розвитку індивіда. 

Використання опитувальника міжособистісних відносин та інших методик, що спрямовані на визначення сумісності може мати цінність не лише для діагностики особливостей розвитку динаміки групи, але й для аналізу сумісностей між членами групи. Цінність цього підходу полягає у тому, що це може полегшити будування зв’язків у групі та прискорити знаходження спільної мови між її членами. Що є важливим за умов нестачі очної взаємодії.

І наостанок, хотілось би зауважити, що дослідження спілкування та відносин у форматі онлайн є важливим для розуміння того як формат роботи впливає на клієнта та на динаміку терапії, а також при ведені онлайн груп. Я певна, що наші колеги, що працюють онлайн вже мають власне розуміння та власний досвід для яких клієнтів більш підійде онлайн робота, а для яких очна.  

Сподобалась стаття? 👉

Юлія  Пентко
icon Автор:

Юлія Пентко ,

психолог

Ціна: від 1150 грн

Стаж: 7 років

Я уважна та чуйна людина, я поважаю право людини на власні почуття, якими б вони не були. Робота у психоаналітичному напрямку навчила мене читати поміж рядків та підбирати прості слова для складних речей. Разом із клієнтом я досліджую несвідомі мотиви та драйвери, ми вивчаємо деструктивні та малоєф...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Арина
Арина, 18 років 10.08.2026 09:46
Низкая толерантность к фрустрации

Добрый день! Я Арина, мне 16. У меня есть лень родом из детства и низкая терпимость к трудностям, дискомфорту. Когда договариваюсь с собой выполнить задачу, то в процессе начинаются слезы, злость и раздражение. И это может не заканчиваться, пока я не брошу начатое. У меня есть свои цели, есть мечты, но одни записи на бумаге не помогут. Перерыла весь интернет на эту тему. Нашла, что можно менять свои убеждения, мысли, внушать себе хорошее и соответственно менять поведение тоже. Пока что мало помогает. Может, нужно чаще пробовать? Поможет ли мне психотерапевт? Также, я недостаточно люблю себя. Не скажу, что сильно не люблю, скорее преувеличено, но это есть. У меня есть ситуации из детства, которые могли меня травмировать. Но точно не знаю. И диагностировано БАР, я на постоянном лечении. Чувствую себя хорошо. Но психиатр не давал конкретных ответов на мои вопросы

104 9
Viktoriia
Viktoriia, 26 років 19.07.2026 23:48
Втрата вагітності

Як впоратися з втратою вагітності?

Пройшло 15 днів фізично нічого не болить, тільки дуже порожньо на душі, це була очікувана друга вагітність, але нажаль народила на 19 тижні, думаю що я в цьому винна не достатньо щось зробила, не додивилася за собою за своїм здоровʼям, не можу відпустити що щось можливо було вдіяти, единиф факт який дає сили жити далі, маленька дитина. Бажання як найшвидше во становити здоровʼя та завагітніти знову, чи є нормальним це бажання одразу після втрати завагітніти, таке враження наче тобі чогось не вистачає. Душу гріє той факт що дитині дала імʼя, зробила свідоцтво про народження, та поховала, навіть провела з ним золотий час 2 години, потримала його на руках та маю фото на памʼять. Чи ж якісь правила скорботи, не плачу кожен день, але на вечір накриває шо він має бути ще зі мною , а його вже немає, чи Є нормальна така реакція 😖❤️‍🩹

334 15
Elvira
Elvira, 30 років 19.07.2026 21:20
Чи потрібно звертатись до психіатра?

Мені потрібна допомога, тому що вже тривалий час близько 8 місяців я я не можу впоратися з однією темою, яка повністю займає мої думки.

Після народження дитини та низки стресових подій у мене з’явилася дуже сильна зацикленість на фотографіях і відео доньки, особливо її перших місяців життя. Я справді зробила менше фотографій і відео, ніж хотіла, і тепер не можу перестати про це думати. Я постійно повертаюся до думок про те, що могла фотографувати більше, могла зробити це якісніше, могла по-іншому одягати дитину або зберегти більше спогадів.

Я можу багато разів прокручувати в голові одні й ті самі ситуації, аналізувати їх, шукати, що можна було зробити інакше, і звинувачувати себе. Хоча я розумію, що минуле вже неможливо змінити, мозок ніби не дозволяє відпустити цю тему.

Мене особливо тригерять фотографії та відео інших дітей, немовлята приблизно того ж віку, а також власні фото доньки. Це викликає сильний жаль, смуток, почуття провини та думки, що я недодала своїй дитині важливих спогадів.

Раніше до цього додавалася сильна тривога. Зараз тривога стала меншою, але залишилися нав’язливі думки, постійне повернення до цієї теми, смуток і глибоке відчуття втрати. Через це мені важко повноцінно насолоджуватися материнством і жити теперішнім.

Я хочу зрозуміти, який це може бути розлад, чи можуть мої симптоми відповідати післяпологовій депресії, обсесивно-компульсивному розладу або іншому стану, і яке лікування буде для мене найефективнішим.

Моя головна мета — перестати бути постійно “застряглою” в минулому, прийняти те, що вже сталося, перестати нескінченно себе звинувачувати й знову отримувати радість від життя та материнства.

654 26
Шукають психолога по темі
“”
Арина
Арина, 18 років 10.08.2026 12:13

Добрый день! Я Арина, мне 16. Ищу психотерапевта/психолога с согласия родителей. У меня есть лень родом из детства и низкая терпимость к трудностям, дискомфорту. Когда договариваюсь с собой выполнить задачу, то в процессе начинаются слезы, злость и раздражение. И это может не заканчиваться, пока я не брошу начатое. У меня есть свои цели, есть мечты, но одни записи на бумаге не помогут. Перерыла весь интернет на эту тему. Нашла, что можно менять свои убеждения, мысли, внушать себе позитивные установки и работать над поведением. Пока что мало помогает. Я считаю, что у меня действительно есть убеждения, что все должно быть легко и без усилий. Также другой вопрос, я недостаточно люблю себя. Не скажу, что сильно не люблю, скорее преувеличено, но это есть. У меня есть ситуации из детства, которые могли воздейстовать на психику или восприятие себя. Но точно не знаю. И диагностировано БАР, я на постоянном лечении. Пожелания, чтобы психотерапевт помог с первого сеанса, это для меня очень важно. И чтобы говорил прямо, даже если я не хочу слышать. А дальше папа мне скажет, готов ли он оплатить следующие несколько сеансов, если одного будет недостаточно. Какой метод терапии мне подходит я не знаю. И в моем случае, не знаю, что будет лучше, психолог или психотерапевт. Спасибо

Психолог: Для підлітка Ціна до: 1800
73 13
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту