Готові до змін на краще?
Знайти психолога
Коротко про головне
Втрата сенсу життя не завжди означає депресію. Це може бути екзистенційна криза: старі опори перестали працювати, а нові ще не знайдені. Психологиня Анна Притула описує власний шлях і пʼять кроків, які їй допомогли. Окремо про те, коли стан потребує не лише розмов, а й огляду психіатра. Якщо думки про завершення життя стають наполегливими, це причина звернутися по професійну підтримку без відкладання. Що таке втрата сенсу життя? Вам знайоме це явище? Особисто мені — так.
Це та частина мого життя, де все навколо перестало існувати.
Вірніше, перестали існувати звичні речі: нормальний сон, приємні підйоми на роботу, радість від зустрічей, спокійні вечори, чудове заглиблення у солодкий, довгоочікуваний сон.
В один момент все зникло. Зникло розуміння, як далі жити. Життя, яке було раніше, було неможливим.
Що робити далі? Відповіді не було. Так і почалися мої пошуки у напрямі психології — пошук своєї власної відповіді на це питання.
У цій статті ви не знайдете точної відповіді на питання, де шукати сенс життя. Але я поділюся власним досвідом втрати сенсу життя та тим, що я робила, відчувши цю втрату.
Що робити, якщо не бачиш сенсу життя: 5 кроків із досвіду психологині
ⓘ
Спочатку визнати, що період справді складний, потім відновити сон і сили, і лише далі шукати відповідь про сенс.
Методологія пропонує мені відповісти на це питання по пунктах. Які ж пункти можна чітко виділити, відповідаючи на запитання «Що робити, якщо не бачиш сенсу життя?»
1. Визнати, що ви у складному періоді, а не «просто втомилися»
Треба перестати створювати ілюзію, що все добре, що це скоро минеться. Це досить хибна стратегія, бо ілюзії забирають багато енергії та надій.
Насправді потрібно пам’ятати, що життя триває і воно чогось вимагає від вас нового: навчитися жити інакше, ніж це було досі.
2. Коли шукати відповідь про сенс, а коли спершу відновити сили
Звісно, якщо є сили. Якщо сил немає, то спочатку треба сходити до спеціаліста і дати собі можливість виспатися, стабілізуватися.
Далі вже можна потроху повертатися до рейок життя та пошуку свого власного сенсу.
Від редакції qui.help. Психологія розрізняє дві різні речі: наявність сенсу і сам його пошук. Опитувальник сенсу життя Стеґера з колегами (Journal of Counseling Psychology, 2006) міряє їх окремими шкалами. Тому активний пошук не є ознакою того, що з людиною щось не так, і не дорівнює втраті сенсу. Це два різні стани, і в терапії з ними працюють по-різному.
3. Де шукати опору: підхід, метод і власне рішення
Особисто мене доля привела до екзистенціалізму.
Спочатку я прагнула просто звернутися до психотерапевта, який одним сеансом все вирішить, скаже якісь ключові слова і все повернеться на свої місця. Але це ілюзія. Тут варто повернутися до пункту 1.
У мене був досить довгий шлях у пошуку терапевта, який би дійсно викликав довіру і віру у те, що зі мною все окей.
Вона дійсно знала на власному досвіді, що саме зі мною відбувається, і могла допомогти.
На той момент віри у чудодійну пігулку чи єдину консультацію вже не було. І це добре.
Прийшло прийняття факту, що втрата сенсу життя — це потрібний і навіть дуже хороший процес, сутність якого ми зазвичай розуміємо пізніше.
4. Екзистенційна психологія і філософія як спосіб зрозуміти свій стан
Я пішла навчатися у цьому методі.
Саме роботи Жана-Поля Сартра, Серена К’єркегора, Мартіна Бубера та багатьох інших допомагали краще зрозуміти мій стан.
А ще саме глибинна екзистенційна психотерапія давала можливість виносити важкість буття, щоденні тривоги та складні ситуації, з якими потрібно було справлятися, перебуваючи у досить важкому стані пустоти, безсоння, постійної тривоги, інколи апатії.
5. Від власного досвіду до професії
Я почала додатково відвідувати екзистенційну школу у Києві, вивчала логотерапію Віктора Франкла онлайн.
Навколо мене з’являлися люди, які приходили зі схожими питаннями. І я розуміла, що я не одна. Я зрозуміла, що вірю в екзистенційну психологію.
Я почала вчитися психології вже у державному ВНЗ, отримала диплом. Також мені дуже пощастило стати частиною волонтерського телефону довіри та підтримувати людей, які були у дуже важких станах.
Я набрала свою першу психологічну екзистенційну групу та стартувала із проєктом «Бути НеВидимим». Група працює досі та збирає своїх шанувальників вже третій рік.
Я почала проводити групу підтримки, індивідуальні консультації для підлітків та дорослих, писати статті.
Зараз, обертаючись назад, я розумію, що всього б цього не було, якби в один день я не втратила звичних опор життя.
Саме це хитке становище замотивувало мене дивитися в бік психології, навчатися, звернутися із заявкою до участі на телефон довіри, набирати власну психологічну групу, запрошувати клієнтів до роботи та бути відкритою для них.
Я розумію клієнтів не по книжках. Я на власному досвіді знаю, як більшість із них себе почуває.
Втрата сенсу життя – це депресія чи екзистенційна криза?
ⓘ
Це різні стани: криза сенсу минає зі зміною орієнтирів, а депресія тримає людину незалежно від обставин.
Ці два стани зовні схожі, і саме тому їх часто плутають. Різниця в тому, що екзистенційна криза обертається навколо питання «навіщо», тоді як при депресії страждають сон, апетит, здатність відчувати задоволення і сама можливість діяти. Один стан не виключає іншого, і вони можуть іти разом. Докладніше про перебіг кризи ми писали в матеріалі про те, як пережити екзистенційну кризу, а про затяжний спад – у тексті про хронічну депресію.
Практична різниця в тому, з чого починають роботу. При кризі сенсу опорою стає розмова про цінності, вибір і те, які орієнтири виявилися чужими. При депресивному стані спершу потрібно повернути сон, апетит і базові сили, бо без них будь-яка розмова про сенс залишається теоретичною. Саме тому фахівець на першій зустрічі розпитує не лише про думки, а й про тіло: як ви спите, чи їсте, скільки сил лишається на звичні справи.
Психологи, що працюють із цією темою
Хочете обговорити це з психологом?
Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.
Ще одна деталь, яку легко пропустити: втрата сенсу може прийти не в найгірший період життя, а після нього. Людина витримує складні обставини на мобілізації, а питання «навіщо це все» піднімається вже тоді, коли зовні стало спокійніше.
Радше про кризу сенсу
- питання «навіщо це все» повертається, але сон і апетит збережені
- стан помітно змінюється, коли зʼявляється щось цінне
- ви здатні планувати й діяти, хоч і без задоволення
- гострота падає після життєвої зміни або рішення
Радше про депресивний стан
- сон, апетит і концентрація порушені тривалий час
- стан майже не реагує на добрі події
- прості дії вимагають непропорційно багато сил
- байдужість тримається тижнями попри зміни навколо
5 ознак, що втрата сенсу вже вимагає підтримки фахівця
- Стан тримається довше за кілька тижнів і не змінюється від обставин.
- Порушився сон: ви не засинаєте або просинаєтесь розбитими. Про це є окрема тема – проблеми зі сном.
- Звичні справи вимагають значно більше сил, ніж раніше, і зʼявляється апатія і постійна втома.
- Ви помічаєте, що звузилося коло контактів і майже немає до чого повертатися.
- Думки про завершення життя стають наполегливими. Це причина звернутися по професійну підтримку без відкладання.
Чи можна знайти сенс життя самостійно?
ⓘ
Частково так, але при виснаженні або депресивному стані пошук майже не рухається без підтримки фахівця.
Сартр сказав, що людство знайшло відповіді на багато запитань, окрім одного: «Як жити?»
Також про пошук сенсу життя мені подобається мультфільм «Душа», де головний герой бачить свій сенс у призначенні, професійній реалізації.
Стрічка гарно показує дійсний сенс життя. І в жодної людини я б не забрала цей момент відкриття сенсу власного життя. Це чудове істинне щастя.
Що робити, якщо зʼявляються думки про завершення життя
Що я можу тут сказати? Я віруюча людина, і перспектива потрапити у вічне пекло мене обтяжувала ще сильніше, ніж важке перебування на землі. Тому були тільки думки.
Але якщо ви відчуваєте, що готові до дій, обов’язково та негайно звертайтеся до психіатра. Ну, як мінімум, ви нічого не втрачаєте, якщо вже вирішуєте не жити це життя.
Візит до психіатра не принесе вам ще більшої шкоди, це точно. Це зробить ваше життя набагато спокійнішім, гармонійним.
Зараз в Україні відкрито багато Центрів ментального здоров’я, куди можна записатися через електронну систему повністю безкоштовно, де працюють гарні лікарі, які випишуть потрібну схему лікування.
Також не соромтеся звертатися за телефонами безкоштовної психологічної допомоги.
Чому при втраті сенсу життя важливо звернутися до психіатра
ⓘ
Психіатр стабілізує сон, тривогу й апатію, коли своїх сил на це вже не вистачає.
Це спеціаліст, який допомагає стабілізувати стан людини, яка погано спить, відчуває сильний страх чи тривогу, апатію, а також інші сильні емоції, з якими самостійно не може дати собі раду.
Спочатку можна звернутися до досвідченого психотерапевта, який при потребі направить вас до психіатра. Зараз співпраця психіатра та психотерапевта є нормальною практикою та дозволяє всебічно допомогти клієнту.
Як психотерапія допомагає знайти опору при втраті сенсу
ⓘ
Терапія допомагає розібрати, що саме зруйнувалося, і збудувати орієнтири, які витримають ваше життя.
З досвідченим психологом ви зможете разом дослідити, що саме з вами сталося, чому відбулася втрата сенсу життя, який сенс життя є саме у вас і що ви вкладаєте у це поняття.
Після сеансу психотерапії ви відчуєте, що з вами все добре, що вас розуміють та приймають такими, якими ви зараз є. Це дійсно необхідна підтримка у цей важкий період життя
В екзистенційному напрямі, у якому працює авторка, робота йде саме з питаннями свободи, вибору й відповідальності. Поруч існує логотерапія Віктора Франкла, де сенс розглядають як те, що людина знаходить у конкретних обставинах, а не отримує наперед. Обрати фахівця під цей запит можна на сторінці психолог при втраті сенсу життя.
Історія клієнтки qui.help
«Дуже вдячна пані Анні за прекрасні зустрічі та працю, після зустрічей появилася надія, та бажання робити щось далі. Атмосфера дуже комфортна та легка, що дає відчуття безпеки, та бажання працювати далі.»
Приклад ситуації
Одна з клієнток платформи описала свій досвід так: «Поруч з нею безпечно торкатись складних тем і говорити чесно. Відчувається професійність, глибина і повага до клієнта.»
Опори, які допомагають, поки сенс ще не знайдений
ⓘ
Поки відповідь про сенс не знайдена, опорою стають режим, тіло, кілька живих контактів і дрібні справи.
Пошук сенсу може тривати місяцями, і весь цей час людині потрібно на щось спиратися. Опори тут не про мотивацію, а про базові речі, які тримають людину в робочому стані. Найперша з них – сон і режим дня, бо на виснаженому тілі жодне питання про сенс не рухається.
Друга опора – тіло й рух, навіть у мінімальному обсязі. Третя – кілька контактів, у яких не потрібно вдавати, що все добре. Четверта – дрібні справи з видимим результатом, бо вони повертають відчуття власної дієвості, коли великі цілі здаються порожніми.
Окремо варто сказати про очікування. Легко чекати, що сенс повернеться так само раптово, як зник. Радше він збирається поступово, з рішень і спроб, і помічають його вже згодом. Про це ми докладніше писали в тексті про те, чому зникає інтерес до життя, і в матеріалі про кризу чверті життя. Якщо ж стан більше схожий на неможливість піднятися з ліжка, ніж на пошук орієнтирів, варто почати з психолога при депресії.
Запрошую до себе у психотерапію
ⓘ
Авторка консультує в екзистенційному підході, а частоту зустрічей узгоджують на першій консультації.
Запрошую до себе на психологічне консультування та терапію з питаннями втрати, пошуку сенсу життя, тривоги та страхів щодо нових симптомів, що з’являються у вашому організмі у зв’язку з цими труднощами.
Я працюю в екзистенційному підході консультування. Працюючи разом, я можу стати вашим провідником через власні питання, через ваш власний пошук сенсу життя.
Питання частоти консультування ми проговоримо на першій консультації та знайдемо прийнятний варіант для вас.
Запрошую людей, які хочуть зрозуміти більше про власний сенс життя, тривогу, страхи, пошук призначення, цінностей та орієнтирів.
Я маю рівень магістра психології та викладача психології, 4 роки сертифікації в екзистенційному напрямі, власний досвід безсоння, страхів, тривоги.
Маю 5,5 років щотижневої індивідуальної терапії, а також групових зустрічей та супервізій. Звертайтеся!
FAQ
Почніть не з пошуку відповіді, а з відновлення сил. Поки порушені сон і апетит, питання про сенс майже не рухається. Спершу варто стабілізувати режим, а вже потім розбиратися з орієнтирами. Якщо стан тримається тижнями, це причина звернутися до фахівця: підібрати його можна у каталозі психологів за темою сенсу життя.
Криза сенсу обертається навколо питання «навіщо», але сон, апетит і здатність діяти здебільшого збережені. При депресії страждають саме ці функції, і стан майже не реагує на добрі події. Два стани можуть іти разом, і тоді потрібна допомога з обома. Докладніше про затяжний спад ми писали в матеріалі про хронічну депресію.
Однієї норми немає: у когось це кілька тижнів, у когось значно довше. Тривалість більше залежить від того, чи є в людини підтримка й чи відновлені базові сили, ніж від самого питання про сенс. Як виглядає перебіг такої кризи, ми розібрали в тексті про те, як пережити екзистенційну кризу.
Іноді так, особливо коли вона звʼязана з конкретною життєвою зміною і людина поступово знаходить нові орієнтири. Але якщо стан тримається довго, супроводжується виснаженням і звуженням контактів, саме лише очікування зазвичай нічого не змінює. Тоді має сенс подивитися в бік фахівця, який прицільно працює з цим запитом, наприклад напрям екзистенційного аналізу.
Якщо основне питання про орієнтири й вибір, починають із психолога. Якщо порушені сон, апетит, є сильна тривога або апатія, з якими не вдається дати собі раду, потрібен огляд психіатра, і психолог сам скерує до нього. Ці два фахівці працюють разом, і це звична практика, а не ознака того, що стан вийшов з-під контролю. Послідовність нерідко саме така: спершу психіатр допомагає повернути сон і знизити тривогу, а вже потім у терапії стає можливо говорити про орієнтири й вибір. Тему тривоги окремо зібрано на сторінці роботи з тривогою.
Логотерапія - напрям, заснований Віктором Франклом, у якому сенс розглядають як те, що людина знаходить у конкретних обставинах свого життя, а не отримує наперед. Це один із підходів, які прицільно працюють із питанням сенсу. Фахівців цього напряму зібрано у розділі логотерапії.
Сон - одна з перших функцій, які реагують на тривалу тривогу й напруження. Через це виникає замкнене коло: без сну падають сили, а без сил стан тільки глибшає. Тому роботу нерідко починають саме зі сну. Матеріали й фахівців за цим запитом зібрано у темі проблем зі сном.
Найкорисніше - залишитися поруч і вислухати без оцінок і без спроб підбадьорити. Не варто переконувати людину, що в неї «все не так погано»: це радше закриває розмову. Якщо те, що ви чуєте, вас насторожує, найкорисніше, що можна зробити, - допомогти звернутися по професійну підтримку й не залишати людину з цим наодинці. Орієнтуватися в темі втоми й байдужості допоможе розділ апатії та втоми.
Так, після втрати відчуття сенсу часто зникає на певний час, і це очікувана частина горювання, а не окремий розлад. Питання в тому, чи є в людини підтримка й чи повертається поступово здатність до звичних справ. Роботу з такими запитами зібрано у темі горювання та втрати.
Зазвичай із того, щоб описати, що саме зруйнувалося і які опори зникли. Далі фахівець і клієнт разом дивляться, які орієнтири були чужими, а які справді свої. Це не швидкий процес, і частоту зустрічей узгоджують на першій консультації. Обрати фахівця можна на сторінці пошуку психолога.
