Сексуальна залежність — це не про високе лібідо

Є теми, про які люди не говорять чи навіть мовчать. Сексуальна залежність саме з цієї категорії.

Якщо вам відгукується слово «залежність», то, можливо, всередині живе суміш сорому, страху, заплутаності та запитання: «Що зі мною не так?»

Можу сказати: з вами все гаразд. Точніше, ви не погані, не розпусні, не «зламані».

Ви просто знаходитесь у точці, де психіка намагається впоратися з болем і напругою через сексуальну поведінку. І це не про силу бажання. Це про силу внутрішнього болю.

«Ми шукаємо іншого не лише для задоволення, а щоб заглушити внутрішній біль», — Жан Лапланш, психоаналітик.

Чому сексуальна залежність — це не просто «високе лібідо»?

Ви думаєте: якщо людина часто хоче сексу, значить, вона «надто темпераментна»? Але залежність — не про темперамент.

«Те, що здається надлишком бажання, часто є порожнечею, яка прагне бути заповненою», — Андре Ґрін, психоаналітик.

У сексуальній залежності людина не обирає сексуальний контакт — вона тікає в нього. Не тому, що дуже хоче, а тому, що не може інакше.

Секс, порнографія, флірт, переписки та зустрічі стають способом зняти напругу, заспокоїти тривогу, заглушити самотність, впоратися з емоціями, з якими складно бути наодинці.

«Справжня залежність починається там, де людина вже не керує своїм бажанням», — Жак Лакан, психіатр та психоаналітик.

Ознаки сексуальної залежності

Як зрозуміти, що це вже залежність, а не просто активне сексуальне життя?

Орієнтовні маркери:

1. Втрата контролю. Ви не планували дивитись порно — і все ж дивитеся. Не планували писати комусь, щоб знайти контакт, але пишете. Ніби вас веде щось сильніше за вас.
2. Повторюваність поведінки, яка шкодить. Обіцяєте собі «більше не буду» — і все повторюється.
3. Почуття сорому після сексуальних дій. Після «полегшення» приходить провина, огида до себе, відчуття, що ви щось зруйнували.
4. Таємність. Приховування історії чату, листувань, акаунтів, витрат, брехня партнеру — не через бажання приватності, а через страх бути викритим.
5. Секс заспокоює сильні емоції. Стрес — порно. Самотність — переписки. Тривога — зустріч. Нудьга — мастурбація. Сум — новий партнер.
6. Порушення якості життя. Під загрозою робота, стосунки, сон, гроші, здоров’я.

Психоаналітик Жан Лапланш писав, що залежності — це «спроба саморегуляції там, де психіка не витримує власної інтенсивності». І так воно і є.

Чому виникає сексуальна залежність?

Причини ніколи не лежать на поверхні. Це не тому, що «слабкий характер» чи «немає волі».

Часто за цим стоять:

1. Ранні травми або емоційний голод. Недостатність тепла, підтримки, прийняття. Секс стає замінником близькості.
2. Неможливість бути з емоціями. Багато моїх клієнтів описують це так: «Я не знаю, що робити з відчаєм, соромом, самотністю. Тоді я шукаю секс — хоча насправді хочу тепла».
3. Травма покинутості. Коли є страх, що тебе знову залишать, виникає імпульсивність у пошуку контакту.
4. Сором і роздвоєність щодо сексуальності. Хтось виріс у суворих сім’ях, де секс був «гріхом». Потім внутрішній розкол веде до компульсивних дій.
5. Невміння будувати стосунки. Секс здається простішим, ніж емоційна близькість.

«Сексуальність — це мова тіла. І залежність з’являється там, де ніхто не слухав слова», — Франсуаза Дольто, психоаналітикиня.

Наслідки для життя і стосунків

Сексуальна залежність як один із видів поведінкових залежностей може виглядати як «бурхливий темперамент», але всередині вона завжди ранить.

Руйнує повільно, але боляче:

• Розриви стосунків, втрата довіри партнера.

• Депресивні стани.

• Низька самооцінка, емоційна ізоляція.

• Проблеми з роботою та фінансові втрати (сайти, зустрічі, подарунки, підписки).

• Відчуття «я живу подвійним життям».

Після «розрядки» завжди приходить провина. І чим більше провини, тим сильніше знову хочеться втекти у той самий сексуальний сценарій.

Це замкнене коло. Але його можна розірвати.

Що робити, якщо ви впізнаєте себе?

Перший крок — не карати себе. Ні сором, ні заборони, ні обіцянки «ніколи більше» не працюють. Це не питання сили волі.

Важливо:

1. Визнати проблему без самопокарання: «Так, я бачу, що контролю стало менше».
2. Помітити емоції, які запускають поведінку. Що було перед тим, як ви відкрили порно чи написали комусь? Самотність? Страх? Тиск?
3. Обмежити доступ — це не про покарання. Блокування сайтів, таймери, відмова від певних чатів — це турбота про себе.
4. Звернутися до спеціаліста. Там, де поведінка стала способом виживання, потрібна інша людина, яка може бути поруч і витримати.

До яких спеціалістів звертатися?

Найкраще працюють:

• Психоаналітичні терапевти, які працюють з травмою, соромом, залежностями;
• Психотерапевти та сексологи зі спеціалізацією у сексуальних залежностях;
• Психіатри, особливо якщо є супутня депресія, ОКР, сильна тривога.

«Залежність — це хворобливе прагнення любові, одягнене у форму компульсії», — Патрік Меллан, психоаналітик.

У терапії ми й працюємо з тим прагненням.

Як допомагає психотерапія?

У роботі з сексуальною залежністю важливо не лише «припинити негативну поведінку». Це поверхневий рівень.

Терапія торкається:

• Джерела того болю, від якого ви тікали в сексуальні дії.
• Тієї частини особистості, яка жила у тіні.
• Навчання витримувати емоції. Не втікати в дію, а проживати в контакті з іншим.
• Питання близькості. Багато залежних людей бояться справжньої близькості більше, ніж усіх своїх імпульсів.

І найважливіше, у терапії поступово з’являється внутрішній простір. Замість імпульсу з’являється вибір.

Запрошую на консультацію

«Якщо ви впізнаєте себе — знайте: ви не самі й не “зіпсовані”. Сексуальна залежність — це крик психіки про допомогу. Його можна почути, можна розібрати, можна полегшити. І можна вийти з цього кола», — Лариса Завгородня, психологиня.

У моїй практиці я працюю з людьми, які переживають:

• неконтрольовану сексуальну поведінку;
• залежність від порнографії;
• руйнівні любовні сценарії;
• таємні подвійні стосунки;
• імпульсивні сексуальні дії, що викликають сором.

Моя позиція — без осуду. Мені важливо, щоб вам було безпечно говорити те, що ви ніколи нікому не говорили.

Ми рухаємося у тому темпі, який вам підходить. Працюємо не лише з поведінкою, а з тим, що за нею стоїть: з болем, самотністю, травмами, дефіцитом любові.

Запрошую:

• Тих, хто втомився боротися наодинці.
• Тих, хто хоче повернути контроль.
• Тих, кого виснажує сором.
• Тих, хто хоче побудувати здорові стосунки замість таємних сценаріїв.

Моя кваліфікація:

• Психотерапевт у психодинамічному та психоаналітичному підході.
• Член Українського Психоаналітичного Союзу (UPU).

Практикую з дорослими, працюю з темами залежностей, травм, повторюваних сценаріїв.