Готові до змін на краще?
Знайти психологаШтормом піднімається пісок з дна моря, і в мутній воді важко щось побачити. Так і з емоціями.
Коли людина захоплена сильними емоціями, тоді погано працює критичне мислення, що зумовлено роботою головного мозку (а саме лімбічної системи і неокортексу).
Лімбічна система (емоційний мозок) відповідає за виживання, сприймає інформацію і передає її в мислячу частину – неокортекс. А це нова кора, яка робить нас людиною розумною.
Тож бути в полоні емоційних реакцій, не керувати своїм життям? Чи розвивати свідомість, і бути автором власного життя, тобто користуватись тим, що дала нам еволюція – мисленням і свідомістю? Тут може допомогти емоційна регуляція. Але спочатку про емоції.
Які бувають емоції?
Є декілька класифікацій емоцій. З часів Арістотеля налічують шість основних емоцій: радість, здивування, сум, гнів, страх і огиду.
К. Ізард, американський психолог, один із провідних дослідників емоцій у XX столітті, вважав, що існує 10 базових (фундаментальних) емоцій, які є вродженими, універсальними для всіх людей і лежать в основі складніших емоційних переживань:
Це цікавість, радість, здивування, гнів, сум, огида, зневага, страх, сором та провина.
- Цікавість → стимулює навчання, дослідження, фокус.
- Радість → підтримує соціальні зв’язки, винагороджує.
- Здивування → короткочасна реакція на новизну, сприяє обробці інформації.
- Сум → сигналізує про втрату, допомагає адаптуватися до змін.
- Злість/гнів → реакція на перешкоду чи загрозу, мобілізує до дії.
- Огида → захищає від небезпечного, отруйного, неетичного.
- Зневага → соціально-культурна емоція, що сигналізує моральне неприйняття.
- Страх → сигнал небезпеки, мобілізація для виживання.
- Сором → пов’язаний із соціальними нормами, самосвідомістю.
- Провина → стимулює відновлення стосунків, усвідомлення відповідальності.
Також можна перелічити ще «позитивні» почуття:
- кохання
- радість
- задоволення
- інтерес та ентузіазм
- щастя та веселощі
- безтурботність
- хвилювання
- зацікавленість
І «негативні»:
- страх
- ненависть
- гнів
- презирство
- спустошеність
- сором
- відраза
- сум
- злість
- заздрість
- смуток
- самотність
- меланхолія
- образа
Але памʼятайте, що взагалі-то хороших і поганих емоцій не існує. Всі емоції хороші, бо є здоровою реакцією на щось і для чогось. Тому повертаємось знову до того, що головна задача – зрозуміти чому я це відчуваю і для чого.
Для чого нам емоції?
Ізард підкреслював, що наші емоції:
- Є вродженими (а не лише наслідком виховання),
- Мають унікальні вирази обличчя,
- Включають фізіологічні зміни,
- Є адаптивними — допомагають людині виживати, взаємодіяти й розвиватися.
Наприклад, «негативні» емоції служать еволюційним цілям, спонукаючи нас діяти таким чином, щоб підвищити шанси на виживання і допомогти рости і розвиватися як особистості.
Психологи, що працюють із цією темою
Хочете обговорити це з психологом?
Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.
- Гнів – стимул боротися з проблемами
- Страх – дозволяє вберегти від небезпеки
- Очікування – допомагає дивитися в майбутнє і планувати
- Несподіванка – зосередитися на нових відчуттях
- Радість – нагадати, що для нас дійсно важливо
- Смуток – з’єднати з тими, кого любимо
- Довіра – спілкуватися з людьми, які допомагають
- Відраза – відмовитися від того, що шкідливо для здоров’я.
Як розуміти свої емоції?
Допоможе саморефлексія.
Навчіться аналізувати причини ваших почуттів, що спонукало до реакцій, і як хотілось би все-таки відреагувати. Для цього збережіть собі наступні питання :
- Що я відчуваю? (тут можна скористатись табличкою зі списком емоцій)
- Що викликало такі почуття?
- Які думки супроводжують ці почуття?
- Як я реагую на ці емоції і почуття ?
- На що з минулого це схоже?
- Чи корисно мені зараз це?
В будь-якої емоційної реакції є причина. Часто це якісь думки, які були викликані певним тригером. Але прикол в тому, що думки, це лише думки, і часто до реальності не мають ніякого відношення.
Часто це просто емоційний досвід з минулого, який пригадався під дією тригера. І розтригерившись, ми починаємо проживати емоційний досвід минулого там, де то не потрібно більше.
Тому корисно добре вчитись свідомо реагувати на подразники, щоб не пропустити важливий момент життя через хибні емоційні реакції.
Детальніше про емоцію страху
Страхи – це природна реакція психіки, що включається завдяки інстинкту самозбереження. Включається страх завдяки мигдалеподібному тілу в головному мозку.
Люди, які не відчувають страху, мають проблему з мигдалеподібним тілом або відсутність інстинкту самозбереження (соціопатію).
Але страху буває надто багато. Невиправдано багато. Більшість страхів пов’язані зі страхом смерті, але інколи бачимо зовсім іншу картину.
Пропоную техніку, за допомогою якої можна самостійно попрацювати над своїм страхом.
- Виберіть страх, який вас турбує.
- Придумайте образ свого страху. Звір, предмет, пора року, природне явище. Із чим асоціюється?
- Уявіть цей образ. Розгляньте його. Як виглядає. Чому так? Прислухайтеся до тих відчуттів, що у вас виникають. Чому саме цей образ ви наділили своїм страхом?
- Подумайте про те, що цей страх ви зараз тримаєте в руках, або якось контактуєте. Який він? Що відбувається у цей момент з вами? Як із цим страхом ви можете домовитися? Чи можете ви його якось змінити?
- Від чого він вас оберігає, захищає, рятує цей страх? А у чому він вам допомагає?
Далі, дайте відповідь на запитання:
- Що для мене було найважливішим у цій роботі?
- Що мене злило чи було неприємним?
- Які мої конкретні дії для опрацювання страху?
Приходьте на консультації до психолога, щоб краще зрозуміти свої емоції — не приглушувати, а чути. Адже наші емоції — це навігатор до себе.
