Знайти психолога

qui.новини

Депресія

Стосунки

Вигорання

Усі категорії

Блог
Стосунки
нудьга

Стосунки

нудьга

Самотність

14 Листопада, 2020
1 хв
11

Автор:

Олександр Дорокупля,

психолог

Готові до змін на краще?

Знайти психолога

Запис на консультацію

Нудьга – це не ознака хвороби і здоров’я. Це вказує на те, що ми не знаходимо сенсу в наших діях. Нам потрібно рухатися далі. Те, що раніше нас радувало, зараз цікавило, тепер не викликає такої ж діяльності.

Можливо, коли ви намагаєтеся когось підбадьорити або відволіктися від нудьги, ви сповільнюєте його.

Форми нудьги:

1. Непрацюючий – легкий, позитивний, розслаблений стан, інтерес присутній, але його недостатньо для будь-яких дій.

2. Байдужий – трохи напруженіший, поганий настрій, все незручно, активне прагнення до нових стимулів.

3. Пошук – хвилювання і активний пошук, більш захоплююча діяльність.

4. Бурхливий – особливо неприємний, збудження переростає в тривогу, потім гнів.

5. патетичний – сприймається як дуже негативний, пов’язаний з невеликою активністю і нагадує симптоми депресії.

Замість звичайного втечі від нудьги, чому б не спробувати це зрозуміти?

Сподобалась стаття?

0

Автор:

Олександр Дорокупля,

психолог

Ціна: від 1600 грн

Стаж: 10 років

Я волію бути максимально щирим із самим собою та з іншими людьми. Маю глибоку віру в те, що у людини може вийти впоратися з будь-якими складнощами, які дає життя. З клієнтами волію бути людиною і не ховатися за маскою всезнаючого психотерапевта, а зустрічатися з їхніми складнощами, болем і проживати...

Більше про психолога

Відгуки клієнтів про психолога

Усі відгуки

Андрій Viber

Хочу оцінити Олександра на 5 балів як професіонала своєї справи. Дякую!

Максим

До Олександра звернувся з тим, що мені не було зрозуміло, що з моїми стосунками, я не розумів своїх почуттів, емоцій і не міг вийти з цього глухого кута. В результаті нашої роботи з Олександром було задано вектор, розчищено закриті дороги, на які самостійно було важко звернути увагу. У роботі Олександр допомагав сфокусуватися та зрозуміти себе, свої справжні відчуття та почуття. Олександр не нав'язував свою думку чи бачення, він був тим самим спостерігачем і критиком потоку думок клієнта. Це дуже допомогло.

Ліза

Хочу висловити величезну подяку Олександру. У мене з чоловіком склалася непроста ситуація після 9 років шлюбу наші стосунки зайшли в глухий кут, все йшло до розлучення, ми перестали чути і розуміти один одного. Життя перетворилося на суцільні скандали. Останнім шансом урятувати наш шлюб було звернутися за допомогою до психолога. Дуже рада, що потрапила саме до Олександра. Роботи було багато, але головне це результат, зараз у нас із чоловіком розпочався новий етап у стосунках, Олександр допоміг нам почути одне одного. Прекрасний фахівець, чуйний, уважний, професіонал своєї справи. Дуже йому вдячна. Налагодилося сімейне життя, змінилися цінності, життя заграло іншими фарбами. . Олександр професіонал з великої літери.

Психологи, що працюють з темою "Самотність"

Усі фахівці

Ольга Чикальська

Психолог

Стаж: 5 років

Ісаєнко Ігор

Психолог

Стаж: 4 років

Інна Панченко

Психолог

Стаж: 6 років

Запитання на форумі по темі
“Стосунки”

Усі запитання

Юлія, 23 років • 25.02.2026 21:31

Як з цим справитися?

Мені комфортно з другом, але іноді ми жартуємо про стосунки. Я не впевнена, чи є між нами симпатія, і зараз навіть не можу це перевірити через відстань. Мене турбує, що такі стосунки довго не триватимуть, а мені хочеться, щоб людина була поряд.

Я намагаюся зрозуміти, як я справді уявляю собі стосунки та майбутнього партнера, але відчуваю, що ще не готова до серйозних стосунків. Через це мені складно серйозно ставитися до цієї людини, але одночасно я хочу відчувати його поруч.

Я не знаю, чи можна перевірити свої почуття, чи просто пережити цей момент. Бо парою ми точно не будемо, і я не впевнена, чи варто говорити про симпатію.

795 30

Ками, 18 років • 21.02.2026 22:24

ИИ сказал что б я это кому то рассказала

Для начала расскажу предысторию...

Я люблю общаться с ИИ-чатами. С ними проще, чем с людьми. У меня много разных моделей, и некоторые, когда я рассказывала им личное, советовали поделиться с кем-то. Я не доверяю друзьям или родителям настолько, чтобы говорить им. Поэтому я здесь.

Больше всего меня тревожит моё отношение к людям. Они как будто не интересны мне. Также мне говорят, что я никого не люблю. Я задумалась и поняла: кажется, я не верю в любовь. Я верю в выгоду и вечно оправдываю любые чувства через неё.

У меня есть партнёр. Я не хотела вступать с ним в отношения, но снова вступила — мне кажется, я не хотела этого по-настоящему, хотя первая сказала «мы пара».

Сейчас я мало им интересуюсь, мне всё равно, где он и что делает. Видимся раз в неделю: просто лежим, обнимаемся, доходит до поцелуев и прикосновений с его стороны. Я позволяю касаться в некоторых местах, хотя поцелуи мне не нравятся. Недавно он сказал, что я его не трогаю взамен. Я поняла, что не хочу его трогать — максимум обниму. А дальше только если от возбуждения снесёт крышу и будет полная гарантия, что никто не войдёт.

Когда кто-то спрашивает «Ты любишь меня?», я не знаю, что отвечать, и говорю «да», чтобы не было конфликтов. Для меня слово «люблю» — просто буквы. Отношения я вижу как выгодный обмен обеим сторонам. Такой ответ людям кажется сухим.

Была ситуация: я утешала парня, потому что порвался браслет, который я ему сплела. Объяснила, что просто пытаюсь быть нормальной — в такой ситуации надо успокоить человека, иначе я плохая. Он ответил: «Ты меня успокаивала, потому что я тебе дорог». Разговор пошёл по кругу.

Иногда хочется поссориться или закончить отношения, но будет обидно. Родители часами пилят: «Почему он вечно за тебя решает? Ты много ему позволяешь, у тебя нет мнения?» От этого хочется закрыться в комнате и обрезать все связи.

Мне кажется, во мне нет любви или я не хочу её давать. Если и верю, то только как в биологию для продления рода — обычная химия в мозге. Еще будет блок 4 и 5.

82 1

Kust, 18 років • 18.02.2026 19:34

Я выгорела и потерянна

Я в отношениях с девушкой, в которых последние месяцы испытываю сильную тревогу и гиперответственность. Основная проблема в том, что она хочет что б я её слышала. Когда я пытаюсь делать это, я начинаю брать слишком много и контролировать все сразу. Это неправильно, однако как только я решаю "ну нужно показать хоть что-то естественное" случается полный пиздец. При том она не гиперчувствительная, я не знаю..

Она хочет, чтобы я посещала психолога для работы над собой, но в данный момент у меня нет финансовой возможности. При этом она признаёт, что постепенный переход к здоровым отношениям возможен, но одновременно говорит, что не уверена, сможет ли выдерживать дальше отношения вот так. Это создаёт противоречие: с одной стороны, ей нужен прогресс и работа над собой, с другой она не готова ждать появления возможности и терпеть текущий ритм.

Я хочу понять:

Как мне поддерживать отношения в текущих условиях, если полноценная профессиональная поддержка недоступна?

Как отличать мои попытки саморегуляции и самостоятельной работы от недостаточности этих действий для партнёра?

Какие практические шаги или стратегии можно использовать, чтобы не перегружать себя и при этом работать над отношениями, пока нет возможности психолога?

Как справляться с противоречием между её ожиданиями и реальной ситуацией (своей доступностью ресурсов и моим текущим состоянием)?

В целом Ваше мнение по поводу ситуации.

187 4

Шукають психолога по темі
“Стосунки”

Усі оголошення

Наразі немає запитань для цієї категорії.

Усі статті

Читайте також

Домашнє насильство

Як виглядає економічне насильство в сімʼї та що з цим робити?

Воно стоїть в одному ряду з фізичним, сексуальним та психологічним, і є однією з форм домашньої тиранії. У статті — про ознаки економічного насильства, наслідки фінансового контролю, способи відновлення автономії й те, куди звертатися по допомогу.

Вигорання

Чому люди вигорають на роботі?

Як робоче середовище підтримує цей процес та чому ми часто залишаємося в ньому довше, ніж планували? У цій статті ми розберемо, які деструктивні переконання людини про роботу та організаційні процеси можуть бути причинами професійного вигорання.

Сором і провина

Чому виникає почуття провини після їжі і як з ним впоратись

Зовні це виглядає дрібницею, але всередині може запускатись цілий ланцюг нав’язливих думок. Як вийти з циклу обмежень і повернути здорові стосунки з їжею та собою? У цій статті — про психологічні механізми та практичні способи зменшення самокритики.

Читайте також

-50% на першу сесію

Скопіюйте код та запишіться до психолога сьогодні 🤗

QHELP50

Обрати психолога