Міфи про психологів і психотерапію.

Популярність всього, що пов’язано з психологією, величезна і існує велика кількість «популярної» літератури з психології. Але чи вірне наше уявлення про цю професію?

При цьому будь-яке явище, що набуває такого масштабу, найчастіше втрачає свою глибину. Після прочитання популярних книжок на кшталт «Психоаналіз в коміксах», багато, наприклад, новоспечені студенти психіатричного факультету дуже дивуються, що все набагато складніше і що психологія, по суті, є наукою, і не так просто, як здається.

Психолог також не зовсім те, що показують у фільмах, особливо в американських. Давайте розвіємо деякі міфи про психологів.

1. Так чи інакше психолог має справу з «ненормальними» людьми. Звичайна, здорова людина не піде до психолога.

Один з найпопулярніших міфів.

Перш за все психолог, за визначенням, займається здоровими людьми, які мають певні труднощі, проблеми. З психічними розладами займається лікар, психіатр. Це медична спеціалізація. Психолог, який не має медичної освіти, не має права лікувати, або призначати ліки.

Що стосується підрозділу, психолога і психотерапевта, то це не так очевидно. Однак можна сказати, що психотерапевт займається більш складними випадками, глибокою психологічною травмою та особистими проблемами. Психотерапія передбачає більш глибоку і довготривалу роботу, під час якої внутрішній світ клієнта може значно змінитися.

Психолог радше радить, займається особливими випадками, дає рекомендації (наприклад, психолог разом з клієнтом може розробити перелік прийомів, які допомагають розслабитися або, навпаки, зосередитися і т.д.). Проте в нашій країні поки що цей поділ є досить умовним. Так, і робота, яка почалася як консультація, може перерости в серйозну і тривалу психотерапію.

2. «Психоаналітик» і «психолог» — це одне й те саме.

Міф походить з іноземних фільмів.

Насправді ці слова не є синонімами. Психоаналіз – це лише один із напрямків у психології зі своїми принципами та специфікою роботи. Це робота психоаналітика, яку ви спостерігаєте, коли бачите, як людина лягає на диван і починає говорити про себе. До речі, диван, хоча традиційно вважається атрибутом психоаналізу, не завжди використовується сучасними психоаналітиками.

Крім психоаналізу, в психології є ще кілька напрямків (підходів), в рамках яких можуть працювати психологи: психологія гесталя, когнітивна психологія, екзистенційна психологія тощо. Кожен підхід має свої принципи, способи роботи тощо.

3. Завдання психолога – якнайшвидше зрозуміти проблему клієнта, дати правильні поради, і для цього, звичайно, він повинен мати великий життєвий досвід.

Певною мірою це також залежить від підходу, в якому працює PSI, але все ж можна стверджувати, що завдання психолога не давати поради. Загалом, психолог не повинен розуміти проблему клієнта і вирішувати її. Він повинен допомогти людині, створити для неї умови, щоб зробити це самостійно – розібратися, прийняти рішення.

Ніхто не може знати найкраще рішення своєї проблеми краще, ніж сама людина, але занадто багато заважає їй знайти її. Тож завдання спеціаліста – створити оптимальні умови для роботи клієнта з самим собою. І ця робота непроста.

Сприйняття психолога як чарівника, який вирішить усі проблеми, є одним із найстійкіших міфів. Тому наш народ так ще любить всіляких екстрасенсів та інших магів – за обіцянку всього відразу.

Що стосується життєвого досвіду, оскільки психолог не дає поради, то він не повинен бути самим собою в тих же ситуаціях, що і клієнт. Навпаки, це може скоріше завадити: психолог може почати переносити власну проблему на проблему клієнта. Якщо говорити про досвід, то досвід вирішення проблем буде кориснішим, так чи інакше, як володіння цим механізмом.

4. У психолога не повинно бути проблем, інакше який він психолог і як може допомогти іншим?!

Психолог не є Богом. Він точно та сама людина. У нього можуть бути проблеми і можуть бути. Єдине, що потрібно від хорошого спеціаліста, це усвідомлювати свої проблеми, тримати їх під контролем, щоб вчасно відстежити їх, якщо його проблеми починають заважати ефективної роботи з клієнтом. Для цього в хорошому сенсі психолог повинен періодично проходити персональну психотерапію. Також хороший фахівець повинен постійно вдосконалювати свій рівень знань у галузі психології та психотерапії.

5. Хороший психолог після короткого спілкування складає психологічний портрет співрозмовника.

Завдання психолога – не зрозуміти життя клієнта, а допомогти йому розібратися у власному житті. Психолог не ставить діагнозів, це робить психіатр. Тому що у нього просто немає такого завдання – якось визначити проблему клієнта або тип його особистості. Таке підвішування етикеток, можна навіть сказати, видає просто не найкращий спеціаліст. Адже саме по собі присвоєння людини до певного типу чи визначення якогось рівня мало що дає вирішити реальну проблему.

Та й не плутайте психолога з ясновидцем, екстрасенсами, чарівником чи дідом Мопос. Часто, коли я чую такі прохання: ви бачите людину вперше чи вдруге, а він, знаючи вашу професію, просить розповісти йому про нього. У таких випадках я зазвичай відповідаю, що я психолог, а не екстрасенс.

6. Кожна людина є психологом, лише деякі мають диплом, а хтось ні.

Якщо зарахувати душевні розмови на кухні як психологічну допомогу, то може … і, напевно, в розмові хороших друзів є елементи психологічної роботи. Якщо, звичайно, це інструкція на кшталт «Порада мудрого друга».

Однак специфіка роботи спеціаліста в тому, що він робить це свідомо, глибше розуміє процеси, що відбуваються під час взаємодії, і тому контролює цей процес. У цьому сенсі його робота більш ефективна, професійна.