Емоційне вигорання у жінок

Мабуть, багатьом жінкам знайоме це відчуття, коли зранку прокидаєшся й уже немає сил.

Ніби поспала достатньо, лягла вчасно, а прокинувшись — відчуваєш втому. Внутрішнє виснаження, яке неможливо просто «пересилити». І далі треба вставати, збиратися… виконувати те, що здається нескладним: підготуватися до роботи, розв’язати дрібні справи.

Але все це вдається вкрай важко, а попереду — цілий день. І навіть улюблена донедавна робота перестає приносити задоволення.

Не вистачає сил і мотивації зробити щось для себе. І ніби час є, і можливості теж… Але просто «зробити крок» здається непосильним. Записатися в салон, зробити зачіску, зустрітися з подругою, сходити з дітьми в улюблене місце, або навіть дістати красиву сукню та одягнути її, щоб розбавити буденність. Але тут бракує натхнення і енергії.

Це і є вигорання! Неприємне відчуття внутрішнього дискомфорту, коли навіть прості радощі стають важкими.

Отже, що таке вигорання? Що спричиняє цей стан? Як наше тіло посилає сигнали, що щось іде не так?

Симптоми вигорання у жінок

• Часті головні болі
• Відсутність настрою
• Сонливість
• Відсутність апетиту
• Те, що раніше приносило радість і задоволення, тепер уже не радує.
• У мене так мало енергії, що бракує сил навіть на найпростіші речі.
• Постійна втома, відчуття виснаження
• Бажання коли-небудь виспатись.
• Іноді складається враження, що світ живе без мене, а я ніби десь поза ним.

Чому жінки вигорають?

У який момент життя складається так, що дії — або їхня відсутність — призводять до цього складного й виснажливого стану?

Може, причина у великій кількості обов’язків?

У зміщенні фокуса з власних потреб на потреби інших?

У звичці ігнорувати себе, знецінювати своє «Я» та перебільшувати вплив зовнішніх факторів?

А, можливо, все разом. Так, найчастіше це саме поєднання різних причин, які поступово «підточують» сили.

Якщо придивитися глибше, то однією з перших причин стає рутина. Обов’язки мами, які важко делегувати, щоденні робочі завдання, що вимагають своєчасного виконання, очікування зовнішнього світу: будь красивою, успішною, ідеальною. І на все це накладаються ще інші ролі та відповідальності.

Де ж узяти сили й час на все?

А головне — де в цьому просторі знайти себе? Ту справжню, без вимог і ярликів, без нескінченних «треба» й «мушу».

Де віднайти власний простір, час для своїх бажань, маленьких радощів і просто для відпочинку?

І найважливіше питання: як навчитися обирати себе, коли постійно звучить голос обов’язків?

Відповідь водночас проста і складна: потрібно «розвернутись» до себе, своїх потреб, мрій, бажань. Згадати, що колись тебе щось так сильно надихало чи радувало. Коли востаннє тобі було легко й невимушено? Коли ти була просто собою — без ролей і масок?

Важливо заглянути всередину, відчути, що дійсно робить тебе щасливою. Як це — обирати себе у потрібні моменти життя?

Складність у тому, що звичка, усталені патерни, зручність і страх змін заважають. Навіть найважчі рішення ми часто приймаємо заради того, щоб нічого не змінювати. Лінь, страх перед новим — усе це тримає нас у звичному ритмі.

І ось питання: як у звичний момент, коли важко, обрати себе? Не підлаштуватися під когось, відмовити, сказати «ні»? І що скажуть інші? А якщо розчаруються, засудять, назвуть поганою мамою, дружиною, колегою чи подругою?

Обирати себе — це справжня розкіш. Це щось дуже недоступне, привілейоване, але надзвичайно важливе.

Як я можу собі допомогти: знайти ресурс і наважитися діяти?

Усвідомлення — це вже перший крок до змін. Я відчуваю, що щось у моєму житті не так, мені це не подобається, і я хочу щось змінити, хоча ще не до кінця розумію, що саме робити, на що звернути увагу і з чого почати.

На ці питання дуже допомагають відповіді фахівців — психологів, терапевтів, тих, хто глибоко вивчає людську психологію, взаємодії, причини та наслідки вчинків і рішень.

Фахова підтримка людини, якій ви довіряєте, справді дає результати.