Я психолог та психотерапевт. Допомагаю людям знайти та полюбити себе, побудувати стосунки, які будуть радувати та надихати, прийти до наповненого та гармонійного життя

У цю професію я прийшла усвідомлено, спочатку як клієнт (у пошуках саме того, в чому зараз допомагаю людям) і поступово розвиваючи та зміцнюючи свій талант, інтерес та радість від того, чим зараз займаюся професійно.

Мені 45 років, люблю подорожувати та читати книги, люблю красу: природу, мистецтво, людей. Красу зустрічей, які можуть відбутися між душами людей. Красу того "дива", яке рано чи пізно відбуваються в терапевтичній роботі, коли людина "оживає", знаходить вихід із здавалося б безвихідного.

З повагою і дбайливістю приймаю історії та переживання, які мені приносять на терапевтичні зустрічі.

Чому саме заявлені мною теми викликають у мене професійний інтерес? Я добре відчуваю та розумію клієнтів у цих темах, бо сама особисто в той чи інший період життя проживала щось подібне. І мені знайомі відчуття глухого кута і безсилля, побоювання довірити свої переживання іншій людині (психотерапевту) та проходження шляхів виходу.

Я мама дитини, яка дорослішає, тому я знаю, якими переживаннями може супроводжуватися материнство, скільки тривог, ноші відповідальності, сорому і провини може переживатися поряд з різними проявами дітей і як може бути пов'язаний стан мами та сімейної системи зі здоров'ям і поведінкою дитини. І з іншого боку, мені також знайомо, наскільки сильними можуть бути установки та негласні посили, отримані від сімейної системи, і як буває складно почати жити своїм власним життям, йти своїм власним шляхом, будувати здорові відносини, не обтяжені переживаннями, які можуть несвідомо переноситися з сім'ї та оточення.

Мій особливий професійний інтерес викликають чоловічо-жіночі стосунки. Спостерігаючи за відносинами батьків, знайомих, зіштовхуючись з різними ситуаціями у своєму особистому житті, я ставила питання «Яке місце займаю у відносинах», «Де брати ресурси при проходженні криз», «Що тримає стосунки, коли в них некомфортно і що з цим робити », «Як підтримувати вогонь в інтимному житті в тривалих відносинах», «Чому люди живуть разом, але не можуть по-справжньому зустрітися і зблизитися», «Як проходити через страхи відносин», «Як так виходить, що при спробах почати нове життя буває, що приходиш до того ж, від чого хотів піти».

На шляху вирішення таких своїх питань я виконала велику, але дуже благодатну роботу з пошуку себе, розкриття своїх почуттів, самоцінності, у дозволі собі того, що заборонялося роками та багато чого ще.

Запрошую всіх, кому виявилося щось співзвучне з описаного мною, щось торкнуло чи надихнуло, до спільної роботи.

Відділення чужих смислів, інтересів та переконань від своїх, розуміння про себе, свої почуття, усвідомлення та зміцнення своїх кордонів – ті цінні навички, які я отримувала у процесі терапії.

Я стала набагато впевненішою в собі, у мене підвищилася самооцінка. Я переглянула свій погляд на чоловічо-жіночі стосунки. Я займаюся тим, що я люблю.