Сьогодні, 3 вересня, приблизно о 19:28, у мене стався серйозний конфлікт із батьками.

Спочатку мама мене кликала, але я її не почув. Я був у будинку й не ігнорував її навмисно. Я не зрозумів, що вона мене кличе і що саме відбувається. Коли вона почала кричати, я злякався. Також я почав переживати, що її крик можуть почути інші люди і що вони можуть погано про мене подумати або відвернутися від мене.

Я хотів заспокоїти ситуацію й тому намагався зробити «шшш», щоб стало тихіше. Після цього я пішов у кімнату, зачинив двері на ключ і залишився сам. Я хотів просто взяти паузу та заспокоїтися, а не покарати когось мовчанням.

Потім я намагався поговорити з батьком що той намагався відкрити двері, і пояснити, що я хотів саме взяти паузу. Я сказав приблизно: «Якщо я відкрию, ти не будеш злим» і пояснив, що хотів спокійно все розповісти.

Батько сказав, що якщо я не відкрию двері, то зламає їх. Я відкрив двері. Після цього він зайшов і почав мене бити по обличчю. Я пам'ятаю приблизно чотири удари, хоча в моменті мені здалося, що їх могло бути чотири–шість.

Я прямо сказав: «Не бий мене». Я просив його не бити мене, але він мене не послухав.

Також батьки говорили, що розіб'ють мій телефон.

Я не хотів завдавати нікому зла. Я не чув маму навмисно і не хотів провокувати конфлікт. Коли ситуація загострилася, я хотів узяти паузу, заспокоїтися та потім усе пояснити.

Зараз я хочу зрозуміти, як правильно пережити цю ситуацію, як реагувати на страх і крик під час конфліктів, як встановлювати безпечні межі та що робити, якщо подібне повториться.

Для мене важливо, щоб психолог допоміг мені розібрати цю ситуацію без звинувачення себе за те, що я не почув маму, і водночас допоміг зрозуміти, як мені діяти безпечніше надалі.

Хто не розумів, ось що відбулося: Мама сказала, що чужий пес роздер курча. Сам я цього не бачив і спочатку не почув, що мама мене кликала.

Тато каже що я хочу поговорити з тобою.

Я намагаюся пояснити йому що я не чув.

Це (я опишу на описі чи де ви зможете побачити тут.)