Почуття провини перед дитиною
Доброго дня !
Маю таку ситуацію, 8 місяців назад народила немовля. Завжди була біля неї, з нею , годую грудьми. Але тепер стався такий момент, що я почала усвідомлювати, що я зробила їй дуже мало фото у перші місяці і тепер це дуже болить( поганий ракурс, темно). Особливо болить що я довго їй носила шапочку та антицарапки і відповідно на усіх фото вона у них, тобто немає дитинки де в неї голі ручки, голівка. Мене дуже це болить і повертає назад, хочеться усе змінити. Приходить усвідомлення чому я не додумалась зняти ці предмети і ці фото тригерять. Болить дивитись на фото інших мам і розуміти що вони все зробили гарно а у моєї із за моєї неуважності тепер не буде таких гарних фото та відео.
Думка мене зʼїдає, тобто вона як навʼязлива і не дає нормально жити тут і зараз .
Хочеться повернути час назад і все змінити. Маю почуття провини перед дитиною. Соціальні мережі та інші люди , які мають гарні фото викликають біль і плач. Не можу я прийняти цей факт. Можливо щось порадите, або підкажете що зі мною . Дякую !
Відповіді
5Доброго дня! Вы дуже втомлені та виснажені через турботу за своїм немовлям. Тому і з'явилися нав'язливі думки та багато провини.
Взагалі, материнство з немовлям є надзвичайно виснажливим: фізично, психологічно, морально. В цей період жінка менше спить, не має часу на себе, є багато тривоги та відповідальності за дитину ; гормональні зміни. Втома поступово накопичується і к 9 місяцям ми часто спостерігаємо у жінок такі прояви як вигорання, посилення депресивних переживань, нав’язливі думки, порушення сну та харчової поведінки (забуває поїсти або переїдає), соматизацію, тобто загострення хронічних захворювань або появу нових.
Нав’язливі думки, ще їх називають обсесії, є достатньо розповсюдженим симптомом в цей період. Вони можуть викликати бажання робити певні (компульсивні) дії для зняття тривоги: перевіряти, чи дихає немовля, його температуру, надмірне миття рук, стерилізацію предметів, складати речі немовля певним чином та інше.
Ваш стан піддається корекції. Але потрібно обов’язково звернутись до психолога/психотерапевта.
Різні психотерапевтичні підходи по-різному працюють з нав’язливими думками. У психоаналітичному підході вважається, що нав’язливі думки виникають через переживання, які були неприйнятними (для людини або суспільства) і тому людина їх витиснила. Після роботи з переживаннями думки проходять, покращується якість життя жінки. І дуже важливо, що краще почуватиметься дитина.
Покращити ваш стан реально, тривога зменшиться і ви зможете отримувати більше задоволення від материнства. Все вийде)
Вітаю! Дуже хочеться вас підтримати Даринко!
Те, що ви описуєте, свідчить, що ви чудова мама, яка піклується про свою дитину.
Та, нав'язливі думки, які "з'їдають", можуть розказати про вас дуже багато....
Запитайте себе:
В чому ви завинили перед собою?
Де ви втрачаєте себе?
Що ви собі не дозволяєте? Або перестали дозволяти, коли з'явилась дитина?
Чи маєте достатньо підтримки від інших?
За що хочеться себе похвалити?
Як можете себе підтримати самостійно?
Навіть, відповівши хоча б на ці запитання, зможете повернути фокус уваги, подивитись у свій біль і знайти підказки усередині себе.
Також допоміжною буде терапія.
Обіймаю серденьком! Бажаю успіху!
Вітаю, у вас є шанс зробити зараз фото, таке, про яке мрієте ви, для себе і спільної памʼяті, у соціальних мережах- такі фото, були є і будуть- кращі, зі світлом і т д
Не змінює того факту, що в перші дні після пологового ви робили все що могли, і робите це зараз - без ідеального ракурсу
Материнство - вцілому без ідеального ракурсу
Зрештою, думаю і у вас в дитинстві таких фото немає- тим не менше ви любите свою малечу.
Все ще буде.. можливо у вашій памʼяті, а не у інста… ростіть здорові
Добрий день!
Дуже прикро що ви зараз в такому стані, співчуваю вам ❤️ В материнстві часто доводиться стикатися з дуже непростими почуттями. Для дитинки в такому віці найголовніше - це формування базової безпеки поруч із мамою, а це мамина турбота і піклування. Схоже що ви це їй даєте. Ви написали, що завжди з нею поруч, годуєте грудьми. Це все що потрібно малечі в цьому віці.
В інстаграмі у інших людей все може виглядати ідеально, але насправді це тільки картинка, яку нам хочуть показати. Чужі фото можуть тригерити з декількох причин. Можливо у вас очікування від материнства не співпали з реальністю. Я сама мама і мені здається що до цього неможливо бути готовою повністю. Або можливо ви виснажені, не маєте достатньо часу для себе, здається що нічого не встигаєте, не вистачає підтримки, а в інстаграмі «ідеальні мами з ідеальними дітьми і їхніми фото».
Коли дитинка ще така крихітка, то мамам потрібна підтримка і турбота близьких людей, адже мами часто ставлять на перше місце дітей, а про свої потреби забувають.
Ви вже дуже хороша мама і це все що потрібно вашій дитині в цьому віці ❤️
Добрий день.
На той час ви виробили такі фото, бо так у вас виходило.
Люди фотографують, насамперед для себе, для приємних спогадів. Не для хизування у соц сетях.
Добре, що є такі приємні спогади.
А над незадовільністю у сьогоденні можна працювати у терапії.
Запрошую до співпраці, працюю у методі позитивної терапії за Пезешкіаном.
Добре було б розібратись, що ще у вас є у житті. Що можна додати. Розширити зону счасливих моментів.