logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 26.08.2024
  • 01.01.1970
  • 3 хв
  • 76

Жити своє життя

Вікові кризи Підліткова психологія Самовизначення Саморозвиток
Вікові кризи Підліткова психологія Самовизначення Саморозвиток
Жити своє життя

 

В якийсь момент свого життя, можна опинитися в ситуації де чужого може стати більше аніж свого. Чужих зацікавлень, чужих інтересів, чужих способів жити. І можна йти за цими чужими інтересами, за чужими бажаннями, але тоді може виникнути відчуття що щось не так, відчуття штучного, відчуття роздратування, розгубленості, адже так мало вас в цьому. 

Можна очікувати що хтось – друг, сусідка, колега по роботі, дасть тобі чіткі інструкції як жити це життя. Але це будуть їхні інструкції, які можуть бути добрі для них. Але не обов’язково для Вас. Це їхні сценарії життя, вони виробили їх із свого власного досвіду, своїх цінностей і переконань. Якщо їх просто скопіювати і перекласти на себе, вони можуть не спрацювати, адже Ти інший/інша. Із своїми інтересами, переконаннями, цінностями, чутливістю, баченням світу. Але спочатку щоб зрозуміти, що у тебе є ти, із своєю інакшістю (дивися попереднє речення), потрібно пізнати, дослідити себе. 

Який ти є? Що насправді ти любиш? Що тобі подобається? Які у тебе власні погляди на певні речі? І це може бути страшно, страшно пізнавати себе, досліджувати, робити щось виходячи із своїх бажань, а не скопійованих (чи нав’язаних). Може бути страшно, хвилююче, робити саме свій вибір, адже і відповідальності за нього набагато більше і не вийде сказати, що хтось це він-вона винен/винна, бо так сказав/cказала роботи, а я послухав/послухала. 

Призначити себе головною людиною у своє життя, стати на свою власний персональний шлях не просто, але при цьому у Вас точно не виникне відчуття, що Ви не живете своє власне життя, яке буде сповнене вашими радостями, вашими досягненнями, вашими виборами, вашим способом долати труднощі (великих чи маленьких). Бути, а не здаватися.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

 

Звісно, варто зазначити, що ми можемо приміряти чужі сценарії життя на себе, чужі вчинки чи вподобання. Так ніби шукати в них підказки, куди мені слід рухатися? Але тоді слід спитати себе, а що я відчуваю в цей момент, якщо я роблю саме так як моя подруга, мій колега, мій сусід? Як мені це? Чи це саме те що мені хочеться? Чи це про мене? Чи ці вчинки передають мою особистість і чи так я б хотіла/хотів взаємодіяти із світом? Яким людиною, яким чоловіком, якою жінкою мені хочеться бути?

На вміння чути себе і робити щось виходячи із власних бажань та інтересів, може піти також не мало часу. Це може не вдаватися одразу. Потрібно буде продертися крізь хащі чужих Треба і Мусиш, які так часто могли лунати в житті і які треба просіювати та шукати де ж моє  «Я » загубилося в цьому, куди зникло?

Особливих труднощів може зазнати особа, котра починає свій самостійний шлях: наприклад, раніше вона проживала з батьками, тож часто, більшість остаточних рішень, могло бути прийнято ними. Також в підлітковий час, є тяжіння до злиття, до того щоб бути схожим на інших і виділятися є певною мірою небезпечно. Треба бути схожим на групу, щоб група тебе прийняла. Пізніше, якщо людина опиняється в сприятливому середовищі (відсутність авторитарних осіб, які на тебе тиснуть і контролюють, або ж здатність долати цей тиск) вона може пробувати проявляти себе по різному. Або  ж  вона лише вчиться проявлятися, намагається. На те щоб зробити щось нове, чи по-новому, потрібно також багато часу. І звісно довгий-довгий шлях пізнавання себе (особливо якщо раніше чомусь, з певних причин, не можна було виражати себе).

Особливих труднощів може зазнати особа, котра починає свій самостійний шлях: раніше вона проживала з батьками, тож часто, більшість остаточних рішень, часто, могло бути прийнято батьками. А також в підлітковий час, є тяжіння до злиття, до того щоб бути схожим на інших і виділятися є певною мірою небезпечно. Треба бути схожим на групу, щоб група тебе прийняла. Пізніше, якщо людина опиняється в сприятливому середовищі (відсутність авторитарних осіб, які на тебе тиснуть і контролюють, або ж здатність долати цей тиск) вона може пробувати проявляти себе по різному. Або є ж лише вчиться проявлятися, намагається. На те щоб зробити щось нове, чи по-новому, потрібно також багато часу. І звісно довгий-довгий шлях пізнавання себе (особливо якщо раніше чомусь, з певних причин, не можна було виражати себе).

Сподобалась стаття? 👉

Леонора  Оксютович
icon Автор:

Леонора Оксютович,

психолог

Ціна: від 1000 грн

Стаж: 5 років

Привіт, мене звати Леонора, я сертифікований гештальт-терапевт, магістр психології, завершена спеціалізація "Кризи і травми" Гештальт-терапія метод що допомогає у розумінні та переживанні своїх почуттів, думок та дій, допомагає зосередитися на усвідомленні своєї поведі...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Аноним
Аноним, 20 років 30.08.2026 05:27
Дівчина любить мене, але хоче розійтися через стосунки на відстані

Мені 20 років, з дівчиною ми разом близько 4 років. Перші 2 роки були разом, останні 2 роки — на відстані. Зараз я чекаю на паспорт, після його отримання одразу хочу купити квиток і приїхати до неї. Тобто наша зустріч уже реально близько.

Проблема в тому, що дівчина дуже втомилася від відстані. Вона вже кілька разів хотіла розійтися, але водночас каже, що любить мене, називає мене ласкаво, пише «я тебе дуже сильно люблю», ми нормально спілкуємося, жартуємо, сміємося, вона ділиться зі мною своїм життям. Сексуальний потяг теж є.

Вона каже, що їй важко не тільки через саме відстань, а й через постійне очікування нашої зустрічі. Вона боїться, що після двох років ми зустрінемося і зрозуміємо, що вже не підходимо одне одному. Іноді вона каже, що якщо розійтися зараз, їй стане легше, тому що не доведеться більше чекати й переживати.

У неї часто стан «я не знаю». В один момент вона каже «я тебе люблю», а в інший — «я втомилася», «нічого не хочу», «хочу все закінчити». Потім через деякий час знову спілкується зі мною як завжди, ніби нічого не сталося.

Ми вже брали паузу, потім вирішили не розходитися й поки спробувати вирішити ситуацію. Я намагаюся на неї не тиснути. Пропонував їй сходити до психолога/терапевта, тому що вона сама каже, що їй дуже важко і вона не знає, чого хоче, але вона не хоче йти.

Мені самому теж зараз важко. Окрім ситуації з дівчиною, вдома батько щодня п'є. Я сказав їй про це не для того, щоб вона мене жаліла, а просто щоб вона знала, що в мене теж зараз непростий період.

Я дуже її люблю і хочу зберегти ці стосунки, але ці постійні гойдалки мене вже сильно вимотують. Я не розумію, як правильно поводитися: підтримувати її, дати більше простору, просто чекати зустрічі чи вже сприймати її слова про розставання як остаточне рішення.

373 19
Аня
Аня, 38 років 29.08.2026 14:19
Розлучення, втрата усього_життя з нуля

Я розлучилася з чоловіком.

І саме складніше зараз для мене.

Коли я приводжу доньку до нього і її забираю, це бачити втрачений простір, який будувався мною 10 років.

Дитячу кімнату, в яку я вкладалась усі ці роки.

Мебл іграшки, постіль, книжки, подушки, все що в середині.

І все там

Чоловік офіційно не працює, сенсу подавати на аліменти немає.

Ми домовились що будемо ділити витрати 50/50

Я витратила 100% підготовлюючи дитину до школи та зимового періоду.

Мені нема

є де жити, тому я орендую житло на яке йде мої 40% заробітної платні.

Сьогодні приходжу за його частиною, а він узяв і дав не усю суму, коментуючи.

Я колись купував вітаміни дитині а ти не платила, тому тобі дирка від бублика.

Я рахую кожну тисячу, щоб якось нормально існувати і я розраховувала на ці гроші і тут все по-валилося.

Треба вирішувати від чого відмовлятися.

Важко бачити, що людина живе в достатку, там де я вклала 3тю частину свого життя, ще так себе поводить.

Хочеться скрутитися бубликом, сховатися в куточок і плакати в цей момент.

Немає навіть сил з ним сваритися.

Ми ще офіційно не розведені. Хотіли через нотаріальний договір, де все це пропишимо. Та я не хочу кожного місяця клянчити у нього ці гроші і думати, дасть він їх мені чи не дасть.

Що цей нотаріальній договір дає?

Розлучитися і подати на аліменти, це 1700 грн від нього так як він безробітний і ризик що тата моєї доньки забере ТЦК (він чахле і пратівне, довго не проживе в армії)

Що робити?

266 17
Вікторія
Вікторія, 18 років 19.08.2026 15:54
Не умею общаться с людьми

Здравствуйте!Мне 16 лет и я совершенно не умею общаться с людьми.Если раньше эта проблема преследовала меня лишь в жизни(в Интернете со сверстниками я вполне комфортно общалась),то теперь трудности имеются и там.Не могу себе даже объяснить,с чем это связанно.Просто хочу что-то написать и всё.Сразу появляется учащённое сердцебиение,дрожат и потеют руки(прямо как сейчас,ахахах),а мысли только о самом худшем исходе.Долгое время мне казалось,что я этот внутренний кризис переборола.Я перешла на дистант после истерики в первый же школьный день и перестала на что-либо надеяться и какой-либо коммуникации старалась тщательно избегать(понимаю,что это плохо и проблему не решает),но недавно произошли некоторые вещи.Первая-я готовлюсь к НМТ и решили всех учащихся подобавлять в чаты.Выйти оттуда нельзя-пробовала.И вот вроде бы мне около плевать на то,что люди там коммуницируют,шутят,все такие замотивированные,яркие,целеустремлённые,а я...Ну,это тема для отдельного вопроса-если вкратце,то мама меня засунула в 11-й класс,хоть я сама всячески от этого отнекивалась,и профессию выбрала тоже за меня(не осуждаю,я амёба и идиотка,которую интересует примерно ничего).Так вот.Я даже радуюсь за них,что они нашли друг друга,общаются,а в глубине души тоже так хочется,но не можется.И вторая-мне надо будет прийти в школу на репетицию 1 звонка.Со мной хочется пойти мой друг.Теперь моё волнение увеличивается сразу в два раза:я боюсь своих одноклассников и я боюсь своего же бро.Бро,который видел меня во всех состояниях абсолютно!Который,даже если я ни слова не скажу и буду молчать как рыба,не обидится!!!Это иррациональная тревога,но да,блин,это ужасно пугает.Я не знаю,как с этим бороться и как победить свой страх людей или,хотя бы,снизить уровень стресса.Есть какие-то методы?Подскажите.

209 8
Шукають психолога по темі
“”
Сергій
Сергій, 33 років 30.08.2026 19:06

Шукаю психолога для підтримучої терапії при параноїдній шизофренії(стан ремісії). Хворію 10 років. Маю вищу технічну освіту (КПІ) . Проживаю вже 5 років в сільській місцевості. Займаюся з батьками сільським господарством. Атмосфера в сім'ї напружена: батьки конфліктують щодня. Батьки все життя важко працювали. Три роки як зайнявся пасікою. Але як і з усіма попередніми роботами на яких я довго не затримувався, я відчуваю що мені це набридло і хочу позбутися пасіки. Я відчуваю мало радості від життя: увесь вечір проводжу в тік тоці, щоб якось відволіктися від реальності. Колись коли менше усвідомлював проблеми свого захворювання: переїзджав не в одне місто і влаштовувався на роботу. Правда мені важко виконувати в режимі постійного навантаження і високого стресу: вигорав і кидав. Багато читаю книг: намагаюся знайти відповіді на свої запитання і намагаюся щось змінити. Проте самооцінка надто низька, ще й батько тиран який постійно обзиває і принижує( як мене так і матір). Нажаль ніхто з мого оточення не може вже мені нічого порадити в моїй ситуації.

Сподіваюся знайти хорошого психолога тут. Такого що допоможе позбавитися обмежуючих установок і можливо допоможе покращити думку про себе. Сп

Психолог: Для себе Ціна до: 1200
39 4
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту