logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 26.08.2024
  • 01.01.1970
  • 3 хв
  • 84

Жити своє життя

Вікові кризи Підліткова психологія Самовизначення Саморозвиток
Вікові кризи Підліткова психологія Самовизначення Саморозвиток
Жити своє життя - ілюстрація

 

В якийсь момент свого життя, можна опинитися в ситуації де чужого може стати більше аніж свого. Чужих зацікавлень, чужих інтересів, чужих способів жити. І можна йти за цими чужими інтересами, за чужими бажаннями, але тоді може виникнути відчуття що щось не так, відчуття штучного, відчуття роздратування, розгубленості, адже так мало вас в цьому. 

Можна очікувати що хтось – друг, сусідка, колега по роботі, дасть тобі чіткі інструкції як жити це життя. Але це будуть їхні інструкції, які можуть бути добрі для них. Але не обов’язково для Вас. Це їхні сценарії життя, вони виробили їх із свого власного досвіду, своїх цінностей і переконань. Якщо їх просто скопіювати і перекласти на себе, вони можуть не спрацювати, адже Ти інший/інша. Із своїми інтересами, переконаннями, цінностями, чутливістю, баченням світу. Але спочатку щоб зрозуміти, що у тебе є ти, із своєю інакшістю (дивися попереднє речення), потрібно пізнати, дослідити себе. 

Який ти є? Що насправді ти любиш? Що тобі подобається? Які у тебе власні погляди на певні речі? І це може бути страшно, страшно пізнавати себе, досліджувати, робити щось виходячи із своїх бажань, а не скопійованих (чи нав’язаних). Може бути страшно, хвилююче, робити саме свій вибір, адже і відповідальності за нього набагато більше і не вийде сказати, що хтось це він-вона винен/винна, бо так сказав/cказала роботи, а я послухав/послухала. 

Призначити себе головною людиною у своє життя, стати на свою власний персональний шлях не просто, але при цьому у Вас точно не виникне відчуття, що Ви не живете своє власне життя, яке буде сповнене вашими радостями, вашими досягненнями, вашими виборами, вашим способом долати труднощі (великих чи маленьких). Бути, а не здаватися.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

 

Звісно, варто зазначити, що ми можемо приміряти чужі сценарії життя на себе, чужі вчинки чи вподобання. Так ніби шукати в них підказки, куди мені слід рухатися? Але тоді слід спитати себе, а що я відчуваю в цей момент, якщо я роблю саме так як моя подруга, мій колега, мій сусід? Як мені це? Чи це саме те що мені хочеться? Чи це про мене? Чи ці вчинки передають мою особистість і чи так я б хотіла/хотів взаємодіяти із світом? Яким людиною, яким чоловіком, якою жінкою мені хочеться бути?

На вміння чути себе і робити щось виходячи із власних бажань та інтересів, може піти також не мало часу. Це може не вдаватися одразу. Потрібно буде продертися крізь хащі чужих Треба і Мусиш, які так часто могли лунати в житті і які треба просіювати та шукати де ж моє  «Я » загубилося в цьому, куди зникло?

Особливих труднощів може зазнати особа, котра починає свій самостійний шлях: наприклад, раніше вона проживала з батьками, тож часто, більшість остаточних рішень, могло бути прийнято ними. Також в підлітковий час, є тяжіння до злиття, до того щоб бути схожим на інших і виділятися є певною мірою небезпечно. Треба бути схожим на групу, щоб група тебе прийняла. Пізніше, якщо людина опиняється в сприятливому середовищі (відсутність авторитарних осіб, які на тебе тиснуть і контролюють, або ж здатність долати цей тиск) вона може пробувати проявляти себе по різному. Або  ж  вона лише вчиться проявлятися, намагається. На те щоб зробити щось нове, чи по-новому, потрібно також багато часу. І звісно довгий-довгий шлях пізнавання себе (особливо якщо раніше чомусь, з певних причин, не можна було виражати себе).

Особливих труднощів може зазнати особа, котра починає свій самостійний шлях: раніше вона проживала з батьками, тож часто, більшість остаточних рішень, часто, могло бути прийнято батьками. А також в підлітковий час, є тяжіння до злиття, до того щоб бути схожим на інших і виділятися є певною мірою небезпечно. Треба бути схожим на групу, щоб група тебе прийняла. Пізніше, якщо людина опиняється в сприятливому середовищі (відсутність авторитарних осіб, які на тебе тиснуть і контролюють, або ж здатність долати цей тиск) вона може пробувати проявляти себе по різному. Або є ж лише вчиться проявлятися, намагається. На те щоб зробити щось нове, чи по-новому, потрібно також багато часу. І звісно довгий-довгий шлях пізнавання себе (особливо якщо раніше чомусь, з певних причин, не можна було виражати себе).

Сподобалась стаття? 👉

Леонора  Оксютович
icon Автор:

Леонора Оксютович,

психолог

Ціна: від 1000 грн

Стаж: 5 років

Привіт, мене звати Леонора, я сертифікований гештальт-терапевт, магістр психології, завершена спеціалізація "Кризи і травми" Гештальт-терапія метод що допомогає у розумінні та переживанні своїх почуттів, думок та дій, допомагає зосередитися на усвідомленні своєї поведі...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Андрій
Андрій, 18 років • 11.10.2026 17:50
Дереалізація

Вітаю! Я хочу отримати пораду з приводу дереалізації. Перший приступ дереалізації почалися ще з дитинства , коли мені було 10 років. Як я пам'ятаю , відчув для себе вперше невідоме відчуття нібито я не з цієї планети. Але з невідомої мені причини чим доросліше я ставав , тим більше вона в мене проявлялась.

Рік тому назад я пережив панічну атаку через своє здоров'я , і з того моменту у мене відчуття , що нібито вона хронічна? Тоді в мене ще була депрессія, і дуже сильний страх смерті , але з часом я впорався з цим і думав , що дереалізація також піде. Але , на жаль , я досі відчуваю її , і насправді це заважає відчувати життя (до речі, з моменту панічної атаки , я перестав відчувати емоції так, як раніше).

І ось моє питання : як я можу сприяти тому, щоб впоратись з нею?

Я був у психолога , психотерапевта та психіатра. Психолог сказав, що мені краще звернутися до психотерапевта. На жаль, з психотерапевтом я не зміг цілком попрацювати , тому що у мене не дуже багато грошей(. Психіатр призначив ліки , але я не в змозі їх пити через те , що я боюся, що в мене змінитися особистість , наскільки би це не був дурний страх.

Я чув основне , що кажуть про неї , що її треба прийняти, але в мене це не виходить(.

Заздалегідь дякую!

390 10
Лев
Лев, 20 років • 06.10.2026 16:07
Чи підтримують психологи універсальні й категоричні заключення

Добрий день. Я іноді цікавлюся психологією як наукою й мене цікавить таке питання: чи можна казати такі слова як «це назавжди», «ніколи не зміниться» «це статично» в психології, зокрема в стосунках між людьми, їх сприйняття. Наприклад, «не мій смак», «не моя людина» або якщо спілкування стабільно викликає дискомфорт та напруження, якщо це все, наприклад, вже дійсно декілька років дуже стійко. Короче кажучи, в загальному про відчуття та специфічні почуття до конкретних людей — чи можна казати тут щось про назавжди? Бо, мені здається, що психологія як наука не повинна оперувати такими категоріями, адже все ж таки вона керується емпіричними доказами, які мають обмеження, а також критерій Поппера. Також, почуття і ці аспекти, котрі я назвав, являють собою динаміку, наскільки я знаю. З іншого боку, я також чув, що деякі психологи дійсно так кажуть, але навіщо? Чи дійсно вони знають щось, що є статичним в психіці й сприйнятті людини? Типу, можливо є певні закономірності, статичні дані, клінічна вибірка і т.д? Проте ж це все не є доказом назавжди, тим паче коли статистика, закономірності не можуть прямо розповсюджуватись на індивідуальні особливості людини, а клінічна вибірка, наче, має також обмеження (психолог може бачить тільки тих, у кого це змінилося/не змінилося протягом сенсу, а не впродовж всього життя). Чи це може бути способом направити клієнта на дію, тобто на прагматизм, а не онтологічний аспект? Буду щиро вдячний за відповідь

321 8
Шукають психолога по темі
“”
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту