logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 12.07.2022
  • 01.01.1970
  • 3 хв
  • 126

Тут і зараз! Поруч нема того, хто може тебе зрозуміти, підтримати? Тоді ця стаття для тебе.

Депресія Емоції та почуття Нав'язливі думки Стосунки
Депресія Емоції та почуття Нав'язливі думки Стосунки
Тут і зараз! Поруч нема того, хто може тебе зрозуміти, підтримати? Тоді ця стаття для тебе. - ілюстрація

Привіт. Ти маєш цілий рій думок, якими забитий твій внутрішній мозковий буфер довгострокової та короткострокової пам’яті? У тебе немає сил звільнити частину буфера, щоб відфільтрувати сміття та викинути його зі своєї голови? Тобі хотілося б почати реально оцінювати ситуацію, та й навколишній світ, у тому числі? Час від часу ти зустрічаєшся з людьми – як близькими, так і ні. Ти з ними спілкуєшся, щось говориш, про щось мовчиш і тебе моментами або завжди бісить все, що вони роблять і говорять. Накопичується дуже багато недомовленості, невисловленості, яка паралельно накладається на інформаційне негативне тло того, що відбувається. У тебе відчуття, що окрім тебе самого ніхто не зрозуміє, та й ти не хочеш нічого нікому доводити, розповідати – це твій внутрішній світ, і він нікого не стосується. Однак, можу тобі точно сказати, що якщо ти не живеш на безлюдному острові, то твій внутрішній світ не може бути лише твоїм, тому що він сформувався виключно завдяки тому, що ти перебуваєш у соціумі, що ведеш діалоги з людьми, ти слухаєш і вбираєш інформацію, яка валиться на тебе з усіх боків, яку ти частково фільтруєш, а частково дозволяєш їй заходити в себе без фільтрації, тому що немає сил на те, щоб все логічно продумати і розкласти на відповідні полички в голові. Ти не один точно, але щоб тобі стало легше зрозуміти себе, хоч ти можеш і не думати про це, щоб тобі захотілося спілкуватися у гарному настрої зі своїми дітьми, зі своїм чоловіком/дружиною, зі своїми рідними та близькими, тобі потрібно зробити перезавантаження мозку , так би мовити, і прибрати зайвий інформаційний вантаж, який заважає тобі жити і дихати на повні груди, в оточенні коханих і рідних людей. Якщо ти не готовий звалити частину вантажу на оточуючих або близьку людину, то спробуй провести терапію з самим сомою. Дуже сподіваюся, що ти знайдеш у собі сили і відкриєш щось нове у собі та для себе.

Отже, поїхали у світ свого внутрішнього простору. 

1. Знайди для себе особистий час (мінімум 1:00).

2. Усамітнися. Таким місцем може бути порожня квартира, офіс, салон особистого авто, ліс, берег річки тощо.

3. Увімкни диктофон (якщо є внутрішні сили, то включи відеозапис, спрямувавши фронтальну камеру на себе).

4. Почни говорити все, що в тебе зараз на душі, все, що накопичилося, все, що залишилося не висловленим з останньої зустрічі з кимось або за багато зустрічей та років.

5. Будь справжнім, дай собі право бути слабким, бути вразливим, дозволь помилятися, дай право на помилку, повторюй одне й те саме, зніми всі маски з лиця: кричи, матюкайся, стер, плач, смійся, говори пошепки. Роби все, чого вимагає твоя душа та тіло. Можеш висловлювати те саме, під запис, але в різних інтерпретаціях.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

6. Важливо це підняти з надр своєї душі все назовні і дати собі почути себе. Нормально, якщо боляче. Якщо дуже боляче, значить ти потрапив туди, ти йдеш у правильному напрямку – заходь у цей біль і говори, говори, говори. Якщо нестерпно боляче, до тілесних відчуттів, – зроби паузу, зупинись та натисни стоп-запис. Значить не треба поки зараз смикати те, що сильно болить. Через день-два знову намагайся зайти в цей біль.

7. Після висловленого всього і натискання кнопки “стоп”, випий склянку теплої води та видихни. 8. Зроблений запис одразу не прослуховуй та не видаляй, навіть якщо дуже захочеться.

9. Важливо і потрібно прослухати запис особисто не раніше, ніж за добу. Можна, навіть корисно, переслуховувати запис кілька разів, роблячи перерву у часі (день, тиждень, місяць, рік). При записі і при прослуховуванні всього, що ти висловив, у тебе буде підніматися буря емоцій, яка поступово виходитиме з тебе, проте потім, тобі ставатиме емоційно та душевно все легше і легше.

10. Якщо відчуваєш, що сам не справляєшся з переробкою свого матеріалу – звернися до найближчої і рідної людини, яка може тебе прийняти такою, якою ти є, яка готова почути тебе і розділити з тобою всі твої переживання та емоції.

11.  Якщо відчуваєш, що готовий попрацювати з профільним фахівцем – звернись до нього.

А я до твоїх послуг, у тому числі ????

Сподобалась стаття? 👉

Світлана Музика
icon Автор:

Світлана Музика,

психолог

Ціна: від 2000 грн

Стаж: 15 років

👌🏻Формат зустрічі: оnline/offline Якщо ти зараз читаєш ці рядки, це означає, що в тобі вже є сміливість подбати про себе або про свою дитину. Моя роль — бути поруч у цьому процесі. Без тиску, без осуду, без вимог бути “зручним” чи “правильним”. Працюю з підлітками, молоддю та дорослими, які переж...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Олена
Олена, 31 років • 23.10.2026 13:53
Втрата, жаль

Уже майже рік мене зсередини з’їдає сильний жаль за першими місяцями життя моєї донечки. Після пологів у мене була депресія, і цей період став для мене дуже важким.

З пологового будинку в мене залишилося лише одне фото. За перші майже пів року життя донечки маю дуже мало фотографій та відео. Не фотографувала її в гарному одязі, часто одягала в шапочки та рукавички, не знімала важливі моменти, які вже ніколи не повторяться.

Тоді я навіть не задумувалася про це, а тепер не можу собі пробачити. Постійно порівнюю себе з іншими мамами, а їхні фото та відео викликають у мене сильний біль і тугу. Мені здається, що я власними руками втратила найцінніші спогади про свою дитину. Ці думки буквально з’їдають мене зсередини й не дають повноцінно радіти материнству та життю.

Уже 3 місяці приймаю антидепресанти, пів року проходжу КПТ, але жаль нікуди не зникає.

Скажіть, чи може це бути наслідком депресії або проявом іншого психологічного розладу? Чи це природний, але настільки сильний материнський жаль, який мучитиме мене все життя? Буду вдячна за відповідь.

393 22
Крапка
Крапка, 18 років • 21.10.2026 06:33
Втрата себе

Від коли я почала зустрічатися з хлопцем я почала жити тільки ним і все було добре поки він не почав щей жити своє життя, я зрозуміла що він ще має інші справи і почались нав'язливі думки що йому на мене все одно, що він мене не любить і це переросло в параною, постійно сльози і я зрозуміла що якось стала залежна від нього якщо він напише то все добре а якщо ні то в мене все погано. Він дуже хороший хлопець я не хочу його втрачати але я розумію що так більше не можна, я справді сама все псуюю своїми істериками і параноями, в мене є бажання щоб він завжди був біля мене і завжди думав про мене але це не нормально я розумію, в житті радість приносить тільки він і все, і тут я зрозуміла що він зовсім ні до чого а я просто втратила себе. Не знаю що робити тепер, мені якось його так бракує і все одно не можу відпустити його і почати жити своє життя(ми разом 1 рік) і я знаю що він мене любить але мені якось цього не достатньо.

271 17
Tanya
Tanya, 19 років • 19.10.2026 15:36
В мене хронічна фагофобія

Привіт! Хочу попросити поради в психологів або в людей,які стискалися з фагофобією.

Зимою,2024 року в мене виник страх ковтання після неприємного випадку, коли я не змогла нормально проковтнути булку й злякалася, що можу вдавитися. Відтоді я почала надмірно контролювати процес ковтання. Це було в важкий період адаптації до нового життя, переїзд в інше місто, університет,життя без батьків.

Спочатку мені було складно ковтати власну слину, я лягала в 7 щоб розпочався новий день ,щоб це все по скоріше закінчилося, я не їла дві неділі, кожна спроба щось зʼїсти виникало паніку та безсилля. Зараз я можу їсти будь що(окрім рідких продуктів), проте проблема є досі. Вона протікає хвилями, я намагалась відслідковувати коли цей стан погіршується але ні перенавантаження,стрес чи поганий день на це не впливає , буває часом ковтаю нормально досить, буває як зараз - не дуже,я почала постійно прислухатися до своїх відчуттів. Навіть коли я дивлюся відео, граю в телефоні або займаюся чимось іншим, під час ковтання все одно можу помітити цей процес, і він починає здаватися мені дивним або неприродним. Через це я починаю задумуватися про ковтання, тривожитися й контролювати його ще більше.Іноді виникає напруження в горлі, а ввечері проблема може посилюватися.Я розумію, що надмірна увага до цього процесу може посилювати тривогу, але мені складно перестати себе контролювати. Хочеться просто їсти й пити, не аналізуючи кожен ковток. Мені вже набридло бути в такому стані, ці постійні качелі ,то нормально то знову все пішло…

Я зверталася до психолога,но нічого про фобію я й не почула, постійні питання які взагалі не стосуються моєї проблеми. Я хочу просто ДОПОМОГИ саме від фобії,мені вже нічого не важливо. Я не маю купу грошей щоб оплачувати дорогих психологів, я не знаю куди і до кого звертатися,продовжую далі жити з цим страхом, і вже змирилась що він назавжди

Хочу поради, як покращити стан , і послухати людей які цей шлях пройшли )

205 7
Шукають психолога по темі
“”
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту