logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 12.07.2022
  • 3 хв
  • 101

Тут і зараз! Поруч нема того, хто може тебе зрозуміти, підтримати? Тоді ця стаття для тебе.

Депресія Емоції та почуття Нав'язливі думки Стосунки
Депресія Емоції та почуття Нав'язливі думки Стосунки
Тут і зараз! Поруч нема того, хто може тебе зрозуміти, підтримати? Тоді ця стаття для тебе.

Привіт. Ти маєш цілий рій думок, якими забитий твій внутрішній мозковий буфер довгострокової та короткострокової пам’яті? У тебе немає сил звільнити частину буфера, щоб відфільтрувати сміття та викинути його зі своєї голови? Тобі хотілося б почати реально оцінювати ситуацію, та й навколишній світ, у тому числі? Час від часу ти зустрічаєшся з людьми – як близькими, так і ні. Ти з ними спілкуєшся, щось говориш, про щось мовчиш і тебе моментами або завжди бісить все, що вони роблять і говорять. Накопичується дуже багато недомовленості, невисловленості, яка паралельно накладається на інформаційне негативне тло того, що відбувається. У тебе відчуття, що окрім тебе самого ніхто не зрозуміє, та й ти не хочеш нічого нікому доводити, розповідати – це твій внутрішній світ, і він нікого не стосується. Однак, можу тобі точно сказати, що якщо ти не живеш на безлюдному острові, то твій внутрішній світ не може бути лише твоїм, тому що він сформувався виключно завдяки тому, що ти перебуваєш у соціумі, що ведеш діалоги з людьми, ти слухаєш і вбираєш інформацію, яка валиться на тебе з усіх боків, яку ти частково фільтруєш, а частково дозволяєш їй заходити в себе без фільтрації, тому що немає сил на те, щоб все логічно продумати і розкласти на відповідні полички в голові. Ти не один точно, але щоб тобі стало легше зрозуміти себе, хоч ти можеш і не думати про це, щоб тобі захотілося спілкуватися у гарному настрої зі своїми дітьми, зі своїм чоловіком/дружиною, зі своїми рідними та близькими, тобі потрібно зробити перезавантаження мозку , так би мовити, і прибрати зайвий інформаційний вантаж, який заважає тобі жити і дихати на повні груди, в оточенні коханих і рідних людей. Якщо ти не готовий звалити частину вантажу на оточуючих або близьку людину, то спробуй провести терапію з самим сомою. Дуже сподіваюся, що ти знайдеш у собі сили і відкриєш щось нове у собі та для себе.

Отже, поїхали у світ свого внутрішнього простору. 

1. Знайди для себе особистий час (мінімум 1:00).

2. Усамітнися. Таким місцем може бути порожня квартира, офіс, салон особистого авто, ліс, берег річки тощо.

3. Увімкни диктофон (якщо є внутрішні сили, то включи відеозапис, спрямувавши фронтальну камеру на себе).

4. Почни говорити все, що в тебе зараз на душі, все, що накопичилося, все, що залишилося не висловленим з останньої зустрічі з кимось або за багато зустрічей та років.

5. Будь справжнім, дай собі право бути слабким, бути вразливим, дозволь помилятися, дай право на помилку, повторюй одне й те саме, зніми всі маски з лиця: кричи, матюкайся, стер, плач, смійся, говори пошепки. Роби все, чого вимагає твоя душа та тіло. Можеш висловлювати те саме, під запис, але в різних інтерпретаціях.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

6. Важливо це підняти з надр своєї душі все назовні і дати собі почути себе. Нормально, якщо боляче. Якщо дуже боляче, значить ти потрапив туди, ти йдеш у правильному напрямку – заходь у цей біль і говори, говори, говори. Якщо нестерпно боляче, до тілесних відчуттів, – зроби паузу, зупинись та натисни стоп-запис. Значить не треба поки зараз смикати те, що сильно болить. Через день-два знову намагайся зайти в цей біль.

7. Після висловленого всього і натискання кнопки “стоп”, випий склянку теплої води та видихни. 8. Зроблений запис одразу не прослуховуй та не видаляй, навіть якщо дуже захочеться.

9. Важливо і потрібно прослухати запис особисто не раніше, ніж за добу. Можна, навіть корисно, переслуховувати запис кілька разів, роблячи перерву у часі (день, тиждень, місяць, рік). При записі і при прослуховуванні всього, що ти висловив, у тебе буде підніматися буря емоцій, яка поступово виходитиме з тебе, проте потім, тобі ставатиме емоційно та душевно все легше і легше.

10. Якщо відчуваєш, що сам не справляєшся з переробкою свого матеріалу – звернися до найближчої і рідної людини, яка може тебе прийняти такою, якою ти є, яка готова почути тебе і розділити з тобою всі твої переживання та емоції.

11.  Якщо відчуваєш, що готовий попрацювати з профільним фахівцем – звернись до нього.

А я до твоїх послуг, у тому числі ????

Сподобалась стаття? 👉

Світлана Музика
icon Автор:

Світлана Музика,

психолог

Ціна: від 1450 грн

Стаж: 15 років

👌🏻Формат зустрічі: оnline/offline Якщо ти зараз читаєш ці рядки, це означає, що в тобі вже є сміливість подбати про себе або про свою дитину. Моя роль — бути поруч у цьому процесі. Без тиску, без осуду, без вимог бути “зручним” чи “правильним”. Працюю з підлітками, молоддю та дорослими, які переж...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Viktoriia
Viktoriia, 26 років 19.07.2026 23:48
Втрата вагітності

Як впоратися з втратою вагітності?

Пройшло 15 днів фізично нічого не болить, тільки дуже порожньо на душі, це була очікувана друга вагітність, але нажаль народила на 19 тижні, думаю що я в цьому винна не достатньо щось зробила, не додивилася за собою за своїм здоровʼям, не можу відпустити що щось можливо було вдіяти, единиф факт який дає сили жити далі, маленька дитина. Бажання як найшвидше во становити здоровʼя та завагітніти знову, чи є нормальним це бажання одразу після втрати завагітніти, таке враження наче тобі чогось не вистачає. Душу гріє той факт що дитині дала імʼя, зробила свідоцтво про народження, та поховала, навіть провела з ним золотий час 2 години, потримала його на руках та маю фото на памʼять. Чи ж якісь правила скорботи, не плачу кожен день, але на вечір накриває шо він має бути ще зі мною , а його вже немає, чи Є нормальна така реакція 😖❤️‍🩹

325 15
Elvira
Elvira, 30 років 19.07.2026 21:20
Чи потрібно звертатись до психіатра?

Мені потрібна допомога, тому що вже тривалий час близько 8 місяців я я не можу впоратися з однією темою, яка повністю займає мої думки.

Після народження дитини та низки стресових подій у мене з’явилася дуже сильна зацикленість на фотографіях і відео доньки, особливо її перших місяців життя. Я справді зробила менше фотографій і відео, ніж хотіла, і тепер не можу перестати про це думати. Я постійно повертаюся до думок про те, що могла фотографувати більше, могла зробити це якісніше, могла по-іншому одягати дитину або зберегти більше спогадів.

Я можу багато разів прокручувати в голові одні й ті самі ситуації, аналізувати їх, шукати, що можна було зробити інакше, і звинувачувати себе. Хоча я розумію, що минуле вже неможливо змінити, мозок ніби не дозволяє відпустити цю тему.

Мене особливо тригерять фотографії та відео інших дітей, немовлята приблизно того ж віку, а також власні фото доньки. Це викликає сильний жаль, смуток, почуття провини та думки, що я недодала своїй дитині важливих спогадів.

Раніше до цього додавалася сильна тривога. Зараз тривога стала меншою, але залишилися нав’язливі думки, постійне повернення до цієї теми, смуток і глибоке відчуття втрати. Через це мені важко повноцінно насолоджуватися материнством і жити теперішнім.

Я хочу зрозуміти, який це може бути розлад, чи можуть мої симптоми відповідати післяпологовій депресії, обсесивно-компульсивному розладу або іншому стану, і яке лікування буде для мене найефективнішим.

Моя головна мета — перестати бути постійно “застряглою” в минулому, прийняти те, що вже сталося, перестати нескінченно себе звинувачувати й знову отримувати радість від життя та материнства.

629 26
Darina 333
Darina 333, 29 років 12.07.2026 13:04
Почуття провини перед дитиною

Доброго дня !

Маю таку ситуацію, 8 місяців назад народила немовля. Завжди була біля неї, з нею , годую грудьми. Але тепер стався такий момент, що я почала усвідомлювати, що я зробила їй дуже мало фото у перші місяці і тепер це дуже болить( поганий ракурс, темно). Особливо болить що я довго їй носила шапочку та антицарапки і відповідно на усіх фото вона у них, тобто немає дитинки де в неї голі ручки, голівка. Мене дуже це болить і повертає назад, хочеться усе змінити. Приходить усвідомлення чому я не додумалась зняти ці предмети і ці фото тригерять. Болить дивитись на фото інших мам і розуміти що вони все зробили гарно а у моєї із за моєї неуважності тепер не буде таких гарних фото та відео.

Думка мене зʼїдає, тобто вона як навʼязлива і не дає нормально жити тут і зараз .

Хочеться повернути час назад і все змінити. Маю почуття провини перед дитиною. Соціальні мережі та інші люди , які мають гарні фото викликають біль і плач. Не можу я прийняти цей факт. Можливо щось порадите, або підкажете що зі мною . Дякую !

361 8
Шукають психолога по темі
“”
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту