Готові до змін на краще?
Знайти психологаВи відчуваєте постійний страх конфлікту та осуду, страх негативної реакції, гніву від інших людей, неприйняття чи втрати стосунків?
Маєте постійне почуття провини або сорому? Маєте внутрішнє напруження, через необхідність «бути зручним» та передбачати реакції інших?
Це і є ознаки, що ви не можете (зауважте: не не хочете) постояти за себе.
Чому нам важко постояти за себе?
Наше життя проходить у контакті з іншими людьми й, на жаль, так стається, що в певний період нашого життя ми ще не знаємо, як краще, щоб з нами поводились інші. Або люди дійсно навмисно чи ненавмисно «проламують» наші кордони.
У період формування нашого «Я» у дитинстві інші люди — близькі та/або соціум — могли поводитися з нами жорстоко та неемпатійно, не визнавали наших потреб. Під час такої взаємодії у нас «стирається» відчуття власних меж.
Ми не знаємо та не відчуваємо суті нашого «Я». Нам важко зрозуміти: хто я, який(а) я, чому саме так зі мною.
Які ще можуть бути ознаки невміння захистити власні кордони?
З часом накопичуються образи та фрустрації. Невміння відстояти кордони та свої почуття стає хронічним і, на превеликий жаль, повертається до нас «шипами», якщо сказати метафорично.
Наша психіка не витримує цього тиску та, звісно, реагує більш агресивно, ніж нам властиво, або навіть стається емоційний зрив.
І в такі моменти, навіть якщо ви поставите перед собою запитання «Чому зі мною так?» чи «Що саме для мене є неприйнятним?», то відповісти собі на це буде дуже важко саме через те, що внутрішні межі та внутрішня структура є прозорими та невидимими для нас самих.
Саме через знецінення базових потреб, відчуттів, емоцій, а також через постійну критику, у людини, яка тільки починає формуватись, виникає страх осуду, конфліктів та відкидання.
Як психотерапія допомагає навчитися захищати свої межі
Зазвичай я починаю працювати з таким станом клієнта, коли під час роботи бачу його наявність, а також коли сам клієнт формує чіткий запит щодо цього.
Отже, ми спокійно та методично починаємо напрацьовувати алгоритми: «Як зі мною не можна поводитись іншим». Далі паралельно опрацьовуємо: «Як можна та як я хочу, щоб зі мною поводились інші».
Обов’язково вчимось відчувати та відстежувати свій власний стан, тобто уникати тілесних, ментальних та сенсових дисоціацій.
Також однією з перших цілей роботи є навчання, як себе хвалити, як турбуватись про себе, як ввічливо, але достатньо наполегливо, захищати себе та власні інтереси.
Чи мала я як людина проблеми з власними межами?
У цій частині мені хочеться почати волати — одночасно від горя, яке я пережила, не вміючи відстоювати себе, та від щастя. Від щастя, що я все ж навчилась це робити.
Пройшовши нелегкий шлях, вже у достатньо зрілому віці я «розвернулась» обличчям до себе. В мене дійсно були великі проблеми з власними кордонами.
Психологи, що працюють із цією темою
Хочете обговорити це з психологом?
Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.
Я постійно намагалася догодити іншим людям, щоб отримати їх похвалу. Постійно вибачалась. Якщо в мене щось запитували, я відповідала: «Дякую». На що чула у відповідь: «За що дякуєш? Скажи чітко: так чи ні». Тобто я не давала чіткої відповіді «так» чи «ні». Я просто не вміла цього робити.
Відчувала цей постійний, нав’язливий, виснажливий та паралізуючий страх, що на тебе якось не так дивляться. Тебе не так сприймають, тебе критикують…
І, звісно, куди ж без емоційно агресивних сплесків, коли мій емоційний глечик був переповнений емоціями. Наче немає в чому звинувачувати людей, тому що вони бачили, що зі мною можна так себе поводити. І вони поводили себе ось так не добре.
Наразі на сьогодні я на них уже не тримаю зла. Тому що розумію, що контакти з іншими — це і моя відповідальність. Тільки я вирішую, як мені добре та як зі мною можна контактувати.
«Фактично, вище я вже описала саме мою методику, як я працюю із цим запитом, тому що працюю в гуманістично-психодинамічному методі Позитивної психотерапії.
Методі, який, на перший погляд, легкий і простий, але насправді він дійсно про Людину з її глибинами, проблемами та можливостями — можливостями для розвитку власних здібностей, власних бажань, власних мрій», — Лариса Шумейко, психологиня
Запрошую на консультацію
Якщо вам знайомі ознаки, які я описувала вище у цій статті, запрошую вас у короткострокову або й довгострокову, якщо це необхідно, терапію.
Запрошую у цікавий, іноді болісний, але загалом позитивний шлях до себе. До СЕБЕ, де кожна літера є великою та визнаною. Цей шлях не про егоїзм, не про порушення кордонів інших людей. Це шлях про дбайливе співіснування з іншими людьми.
Я є магістеркою практичної психології, психотерапевткою у методі Позитивна психотерапія. Дійсною членкинею Всесвітньої Асоціації Позитивної Психотерапії, постійною відвідувачкою вебінарів із підвищення кваліфікації у нашому методі, супервізій та особистої терапії.
Маю великий досвід роботи з розладами особистості, депресивними станами, виснаженням, суїцидальними думками та намірами.
Основною спеціалізацією маю роботу з нейровідмінними людьми з розладом дефіциту уваги та/або гіперактивності та розладом аутистичного спектра.
Наразі працюю наживо у місті Бровари з підлітками й дорослими та онлайн по всьому світу. Досвід роботи 8 років.
