Страх осуду та критики: як не боятися бути собою?

Страх критики та осуду базується на природній потребі людини подобатись оточенню, але це стає проблемою, коли для людини це єдиний орієнтир, чи у вірному напрямку вона рухається. І тоді, людина готова відмовитись від себе, своїх ідей та бажань, тільки щоб уникнути критики або задовольняти очікування інших і бути прийнятою.

У кожної людини є ідеальне уявлення про себе, якою вона «має» бути. Воно базується на установках, які закладали нам з дитинства батьки або важливі для нас дорослі.

В дитинстві у вас немає самооцінки, ви визначаєте себе через реакцію та оцінки ззовні: від мами, тата, бабусі. І для того, щоб бути у безпеці та мати достатньо контакту для виживання (біологічна потреба), ви мали відповідати тому образу, який від вас очікували, задля прийняття, схвалення та любові.

Як це впливає на подальше життя?

Протягом дорослішання дитина бере зовнішні вимоги та оцінки у внутрішню модель, бо це досвід у якому вона має визначеність і розуміння, що необхідно робити.

Вагомою частиною дорослішання є відділення від батьківських переконань та формування власних, створення опори в собі та послаблення важливості думки оточення. Але внаслідок різних обставин цей етап може бути пропущений, і тоді вже доросла людина продовжує керуватись тим механізмом, який був закладений раніше.

Як поступово дозволяти собі бути собою

Треба дізнаватись себе, наче при знайомстві з іншою людиною, бо ви добре знаєте, як вас оцінюють інші, але для того, щоб послабити вплив цього, варто сформувати своє уявлення про себе, свої бажання, речі, які подобаються та приносять радість, та події, які засмучують.

Не категоризуйте свої емоції, не забороняйте собі їх проявляти. Кожен стан потрібний і нормальний, дозвольте собі в ньому бути.

Усвідомте, що критика — це не катастрофа

Навіть попри те, що ви або ваша робота комусь не подобається, ви визначаєте, що вона означає для вас і ким ви є.

Наприклад, партнер говорить, що йому не подобається твій спосіб вирішувати конфлікти. Ти не сприймаєш це як атаку, а як спосіб зрозуміти, що це означає для нього.

Робити помилки — нормально

Саме вони створюють досвід та вчать розуміти себе, набуваючи нові моделі поведінки.

Наприклад, погоджуючись вийти на роботу у свій єдиний вихідний, ви відчуваєте що робите краще для інших, а не для себе. Після цієї ситуації ви краще розумієте, де саме ваші особисті кордони. Наступний крок — їх відстоювати.

Найкраще, що ви можете зробити для того, щоб не боятись осуду, це мати можливість постояти за себе. Вчіться чинити опір деструктивній критиці, ставити під сумнів думки інших, вчіться бачити що там, за цією реакцією.

Наприклад, родичі кажуть про віддалену роботу: «Це несерйозно, займися чимось нормальним». Ви розумієте, що це звучать їх страхи ризикувати, і все одно продовжуєте робити те, що важливо вам.

«Памʼятайте, що ваш розвиток не є наслідком критики та тиску на себе, а відбувається всупереч цьому. Подумайте, як ви можете сприяти цьому. Як ви відчуваєте підтримку, достатність, розуміння і зробіть це для себе», — Яна Барановська, психологиня

Як психотерапія допомагає впоратись зі страхом осуду

Психотерапія — це спосіб подолати страхи, набути новий досвід в безпечних умовах, а також опрацювати травматичні події минулого та зняти з себе вантаж відповідальності за дії інших стосовно вас.

Приклад: «Мама карала мене за неідеальні бали не тому, що це було ставленням до мене, а тому, що таким чином я не підтверджувала її образ ідеальної матері та це її зачіпало».

Запрошую на консультації

Часто те, що з нами сталось в дитинстві — це не наслідок наших дій, а неспроможність інших впоратись зі своїм станом, проєктуючи це на нас.

Терапія допоможе позбутись навʼязаних сценаріїв та реалізовувати свої істинні бажання.

Запрошую на психологічні сесії тих, хто втомився відповідати очікуванням інших і хоче почати жити обираючи себе.