Готові до змін на краще?
Знайти психолога
Любов, визнання і поцінування ходять між людьми кривими доріжками – одні не вміють висловити, а другі давно не вірять словам.
«Незграбно, штучно і неприродньо» – такими словами описують люди свої спроби сказати іншим щось приємне. З ще більшим соромом і страхом стикаються вони тоді, коли щось приємне, достойне, хороше або упаси боже, з любов’ю потрібно сказати… про себе. Тут уста і язик ціпеніють, ноги холонуть, на лобі виступає піт.
На сцені з’являється Внутрішній Критик, циклопічних розмірів. Говорить якимсь чужим, злим голосом: «Про себе не можна так казати, так не годиться». Або: «Я не маю права хвалитись». Або неживим тоном: «Навіщо це все? Все одно нічого не вийде».
Одне з сумних відкриттів психотерапії у тому, що нам не потрібні інші люди, щоб затикати нам рот. Ми непогано навчились робити це собі самі.
І коли це усвідомлюєш, не головою, а всім єством, то стикаєшся з силою-силенною почуттів: злістю, сумом, провиною, безпорадністю, гнівом.
Так починається дорога до самоцінності. Через забутий і непогамований біль, через сум і втрачений час, через гнів і ненависть, але і з ростками любові, сміливості і уваги.
'%3e%3cpath%20d='M15.2273%207.5C14.0818%207.5%2013.0727%208.08333%2012.5%209C11.9273%208.08333%2010.9182%207.5%209.77273%207.5C7.97273%207.5%206.5%209%206.5%2010.8333C6.5%2014.1389%2012.5%2017.5%2012.5%2017.5C12.5%2017.5%2018.5%2014.1667%2018.5%2010.8333C18.5%209%2017.0273%207.5%2015.2273%207.5Z'%20fill='white'/%3e%3c/g%3e%3cdefs%3e%3cclipPath%20id='clip0_1435_3795'%3e%3crect%20width='13'%20height='13'%20fill='white'%20transform='translate(5.5%205.5)'/%3e%3c/clipPath%3e%3c/defs%3e%3c/svg%3e)
