Психолог в м. Харків - Євген Хо...

Індивідуальна терапія - 1200 грн.
Парна терапія - 1200 грн.
Сімейна терапія - 1200 грн.

Стаж 16 років із запитами: Депресія та апатія, Розлуки та втрати, Самотність, Страхи та фобії

Харків , Київський район, вулиця Ярослава Мудрого, 33а

Я не можу сказати, що психологія мене змінила, швидше допомагає звільнитися від змін нав'язаних суспільством, його страхами, невіглаством, ритуалами та стереотипами. Всім тим, що заважає розвиватися особистості людини. Але я не можу сказати, що досягнув просвітління і контролюю кожен вчинок. Іноді я спонтанний, іноді усвідомлений, іноді роблю дурниці, іноді те, що може не варто було робити. Але психологія переконала мене в тому, що треба залишатися чесним самим із собою у будь-якій ситуації.

Доброго дня! Я надаю допомогу понад 10 років, і щоразу намагаюся знайти до людини індивідуальний підхід. Я використовую багатофакторну діагностику, намагаючись врахувати кожен із факторів впливу на особистість людини – виховання, соціальні умови, психічні травми, біологія, когнітивні ірраціональні настанови, поведінкові стереотипи, спадкові особливості, вплив тіні, колективне та особистісне несвідоме. Приступаючи до лікування, я завжди намагаюся зрозуміти, де причина хвороби, а де симптом, і якщо можна усунути першоджерело, то зробити це найбільш швидким і екологічним способом.

Зазвичай вони звучать так:
У мене таке враження, що я ходжу по колу, як «день бабака».
Я постійно підлаштовуюсь під когось.
В мене низька самооцінка.
Я не розумію, що мені робити у житті.
Мені нічого не хочеться робити.
Мене все дістало.
У мене начебто все добре – сім'я, діти, робота, але іноді мені хочеться зістрибнути з даху.
Мені вже скоро тридцять, а в мене нічого немає.
Я постійно нариваюся/ходжу краєм/ екстремально вожу машину…
Я не хочу жити.
Мені вже скоро 30-45 років, а я все ще живу з батьками.
У мене в дитинстві була ситуація, про яку я нікому не розповідав/ла. Але мене це не турбує, навіщо це обговорювати, адже це вже у минулому.
Я не можу розмовляти спокійно з батьками, вони мене просто дістали.
Мої батьки мають величезний вплив на мене.
Моя маленька дитина мене просто не слухається.
Я постійно маю їх обслуговувати.
Що мені робити, розлучається чи ні?
Ми перестали бути близькими людьми.
Я не маю жодного бажання після роботи їхати додому.
Він/вона мене весь час контролює.
Він/вона мене дратує.
Він/вона мене не розуміє.
У попередніх відносинах мені змінили/ мене покинули і я боюся, що це повторитися знову.
Його/її батьки/родичі нам не дають нормально жити.
Я вже не розумію, хто ми один для одного.
Я не знаю, чи варто зберігати ці стосунки?
Схоже, я живу з аб'юзером.
Навіщо мені взагалі стосунки?
Ніколи не розумів цих жінок/чоловіків.
Я боюся, що дитина виросте без батька.
Чому в мене той самий сценарій стосунків?
Я не можу порозумітися в жодному колективі.
Я не мав друзів.
Немає людей, які дивилися б на світ так само як і я.
Люди чомусь мене ігнорують.
Я хочу бути гарним/добрим і правильним/правильним.

У мене ні на що не вистачає часу.
Я стільки працюю, а він нічого не робить.
Я кручусь як білка в колесі, а в сім'ї мене не шанують.
Навіщо ви це пояснюєте, я вже й так усе зрозумів, це ви мене не можете зрозуміти.
Вони не хочуть мене слухати.
Якщо я зупинюся весь наш світ звалиться.
Чому так довго.
Я не можу залишитися без діла, мені потрібно весь час бути чимось зайнятим.
Мені страшно.
У мене так добре, що я навіть не знаю, чому до вас прийшов/прийшла.
Я щодня радію життю, з головою у мене все добре, ось тільки уві сні сильно стискаю зуби.
Я такий щасливий, поясніть, чому він/вона не можуть почуватися поряд зі мною щасливими.
Коронавірус – це чудово, нарешті вони отримають що заслужили.
Схоже, що в цьому світі я єдиний знаю, як правильно жити, як мені адаптуватися в цьому божевільні.
Це вже третя робота, де працюють одні ідіоти, що мені потрібно буде шукати четверту?
А ви бачили цих чиновників, вони постійно хочуть забрати мої гроші.
Усі ці лікарі купили дипломи за батьківські гроші, я їм уже давно не довіряю.
Мене все бісить.
Я почуваюся як робот.
Таке враження, що між мною та навколишнім світом скляна стіна.
Я ніби в болоті.
Мене нічого не захоплює.
Друзі мені стають байдужими.
У суспільстві я сміюся, але насправді я вже забув коли тішився востаннє.
Я постійно не висипаюся, а мої колеги по роботі мене дратують.
Я вже давно не займалася / займався улюбленою справою - малюванням, музикою, танцями ... / риболовля, похід, страйкбол ...
Мої тренування перестав приносити задоволення
Мене перестали радувати подарунки/свята/купівлі.
У мене немає жодної надії

Університет ім. Каразіна.
Символдрама.
Ознайомчі курси з:
Гештальт терапії.
Тілесно-орієнтованої терапії.
Психоаналіз.