Вітаю!
Не вимагайте від себе одразу багато, ви в новій для себе країні, будуєте життя фактично з нуля, і почуватись так цілком типово. Це дуже багато змін і навантаження для однієї людини. Те, що час від часу малюєте це чудово, можна спробувати цей негативний стан спробувати виражати на папері, коли вже взагалі нестерпно.
Ви пишете, що «нічого не маєте». Але зараз, можливо, важливіше запитати не «що в мене є?», а «чого мені зараз найбільше не вистачає?» Людей поруч? відчуття безпеки? дому? нормального відпочинку? можливості поговорити з кимось без необхідності вдавати, що все нормально?
Ми всі рано чи пізно можемо опинитися в стані, коли вже не розумієш, що з тобою відбувається і куди рухатися далі. І звернутися по допомогу в такий момент - це не слабкість і не ознака того, що ти «не впорався з дорослим життям». Іноді нам просто потрібна людина, з якою можна розібрати весь цей клубок, не залишаючись із ним наодинці, або хоча б просто виговоритись.
І якщо є якісь обставини, через які звернення по допомогу зараз здається вам недоступним, все одно напишіть — думаю, ми зможемо знайти комфортний варіант.
