Вітаю! Іноді сама вимога «насолоджуватися життям», особливо в контексті, який цьому не дуже сприяє, може створювати додаткову напругу. Ніби до всього, що відбувається, додається ще й думка: «Я маю проживати цей час якось - бути енергійною, радіти, не втрачати жодної миті». Але сумний настрій, апатія чи відсутність бажання щось робити не обов’язково означають, що ви недостатньо позитивно мислите або «не вмієте жити моментом». Іноді за цим можуть стояти потреби чи почуття, для яких поки мало місця. Наприклад, злість на обставини, розчарування, що частина молодості проходить на такому фоні, або горювання за тим, що відкладається або відбувається не так, як хотілося. Цим почуттям теж потрібне місце. Але часом ми самі можемо їх знецінювати, не хотіти когось обтяжувати своїми скаргами, боятися, що ці почуття нас затягнуть та намагатися швидше «переключитися» на позитивне. І тоді замість того, щоб почути, що з нами відбувається, і доторкнутися до цих переживань, ми їх намагаємося уникнути. Терапія - це якраз місце для зустрічі зі складними почуттями в безпечному середовищі.
Для багатьох це виглядає незвично, ми розуміємо. Але у психотерапії/консультуванні передплата — це стандарт професійної етики, що забезпечує стабільність процесу.
Чіткі фінансові межі створюють безпечний простір, де обидві сторони поважають час та зусилля одна одної.
Радимо почитати більше про психологічні та організаційні причини передплати у статті.
