Заборони в стосунках
Привіт, таке запитання про стосунки. Маю відносити з партнером 4 роки, все влаштовує є один спектр який мене постійно насторожує і не дає спокою. У партнера є свої заборони щодо мене, наприклад (червоний колір помади, одяг по фігурі без нього не можна носити, вести активно соцмережі, подорожувати без нього і тд) чи такі заборони є нормальними? Я намагалася говорити з ним про це, що тут немає нічого такого, що це ніяк не впливає на відносини, але погано впливає на моє життя, на що він каже що якщо я буду це порушувати то стосунків не буде.
Відповіді
9Анастасія, Ви пишите, що в стосунках все влаштовує але є певні заборони з його боку щодо в Вас. Задайте собі питання: звідки у інший людині з'явилось право щось Вам забороняти чи дозволяти. Ви в стосунках, але він же Вам не батько/мати, а така ж людина як і Ви. І чи не виглядає його слова про завершення стосунків як певний шантаж і маніпуляція. На чому тоді грунтуються ваги стосунки?
Те, що ви описуєте, не є здоровими домовленостями у стосунках. Це прояви контролю та обмеження вашої свободи.
Партнер має право висловлювати свої почуття, побоювання чи невдоволення, але не встановлювати правила, за якими вам дозволено жити, одягатися, подорожувати чи проявляти себе.
Особливо насторожує ультиматум: «Якщо порушиш — стосунків не буде». Це спосіб впливати на вашу поведінку через страх втратити стосунки.
Я б запропонувала вам замислитися над одним запитанням: скільки себе, своїх бажань і свободи ви готові віддавати, щоб зберегти ці стосунки?
У здорових стосунках є місце для двох особистостей, а не лише для правил одного партнера.
Настю, я б теж насторожилася. Червона помада, одяг по фігурі, соцмережі, подорожі-ви описуєте звичайні бажання, за які погрожують розривом. Це контроль, і вашеневдоволення цілком зрозуміле.
Він може ревнувати, хвилюватися, говорити про свої почуття. Але це не дає йому права вирішувати, що ВАМ носити й куди їздити...
Якщо вже намагалася поговорити й пояснила, що від цих обмежень погано, а у відповідь почула: «Порушиш-розійдемося». Тут складно знайти якісь чарівні слова, щоб пояснити ще краще. Важливо, чи готовий він узагалі враховувати вас.
Я б запитала себе: «Якщо ці заборони залишаться, чи хочу я так жити далі? На що я погоджуюся лише зі страху його втратити?»
Чотири роки разом — вагома частина життя. Розумію, чому страшно ставити ці стосунки під питання. Але вашї бажання теж мають вагуНе потрібно заслужити право бути собою, виконуючи всі його умови.
Вітаю, Анастасіє. Як на мене, у партнерських стосунках люди орієнтуються на домовленості, а заборони - це щось ієрархічне))
Я б пропонувала досліджувати, де межі норми саме для вас: наскільки вам підходить такий формат стосунків, де партнер ставить умови "або так, або ніяк", контролює те, як ви виглядаєте і чим ділитеся на особистих сторінках у соцмережах.
Запрошую вас в особисту терапію або разом з партнером у парну☺️
Важливо не лише зрозуміти, де проходять ваші особисті кордони, а й відчути, де саме ви починаєте відмовлятися від себе заради збереження стосунків.
Червона помада, одяг, у якому ви почуваєтеся привабливою, можливість подорожувати самостійно — це не просто побутові дрібниці. Це частина вашого самовираження, свободи та права самостійно обирати, якою бути і як жити.
У стосунках важливо мати простір для себе, не втрачаючи близькості з іншою людиною.
Запрошую вас у терапію, де ми зможемо дослідити, де проходять ваші особисті кордони, чого ви насправді хочете і як зберігати себе у стосунках, не відмовляючись від власної ідентичності заради того, щоб вас любили.
Возможно, вам было бы полезно уделить этой теме немного больше пространства и внимания. Исследовать, что происходит с вами в этих отношениях, где ваши собственные желания, потребности и границы. Если почувствуете, что вам нужна такая поддержка, я буду рада сопровождать вас в этом процессе.
Дякую, що поділилися своєю історією. Я правильно розумію, що вас турбує саме те, наскільки такі обмеження та правила у стосунках є прийнятними? Чи, можливо, вам важливо краще зрозуміти, що стоїть за такою поведінкою партнера і як вам бути з цим у ваших стосунках?
Вітаю! Заборони у стосунках досить розповсюджена тема. Як психолога, мене також цікавить погляд на цю ситуацію і вашого партнера. Бо під забороною може ховатись: низька самооцінка самого партнера, досвід зради чи навіть абʼюз, як самоствердження.
Що можете робити ви? Запрошувати партнера до парної терапії. Якщо партнер не хоче, то йдіть сама і працюйте про ваші стосунки. Так чи інакше це вплине на них. Можливо, з часом, вам вдасться «проговорити» з партнером його побоювання та переконання. Або ж ви вирішите, що такі стосунки не для вас.
Звучит так, що для вас це не є прийнятним, або вам не ок, бо наврядчи б тоді ви тут питали. Тож якщо двоє домовились і обом добре, це вважається нормою. Якщо одному не ок, то це вже можна розцінювати як не норму.