Я незнаю я виховувати дітей
Із появою другої дитини я думаю, що незправляюся із старшою. З чоловіком першої дитини не живемо разом. Для старшої лишилося мало часу щоб побути разом, я постійно відкладаю її та її потреби на другий план. Що робити?
Відповіді
2Доброго дня. Так, діти - це завжди не просто, не залежно від віку. У вас 2 дитини та вони живуть разом із вами? Хто ще допомогає із дітьми? Яка різниця у віці та вони мають різних батьків/ родичів? Чи, взагалі, хочеться спілкуватись із старшою, або є якісь неприємні відчуття (ви маєте право не тільки на відчуття любові але й на неприємні відчуття). Візьміть допомогу психолога
Христино, те, що ви взагалі ставите це питання — вже говорить, що ви небайдужа мама. Погані мами зазвичай не переживають, що «не справляються».
З появою другої дитини ресурс природно розпорошується. Це не означає, що ви стали менш люблячою — це означає, що фізично і емоційно вас зараз менше на всіх. А старша дитина, особливо якщо ще є роздільне проживання з її батьком, може гостріше реагувати на зміну уваги.
Те, що ви відкладаєте її потреби — швидше не про байдужість, а про втому і перевантаження.
Що можна зробити практично:
Ввести хоча б 15–20 хвилин «тільки для старшої» щодня без телефону і без молодшої (навіть якщо це просто розмова чи спільна гра).
Озвучувати їй: «Я тебе люблю. Мені важливо з тобою побути. Зараз мені складно, але ти для мене важлива».
Не намагатися бути ідеальною — дітям важливіше відчуття тепла, ніж ідеальний розподіл часу.
І ще важливо: ви не тільки мама. Ви жінка, яка, ймовірно, теж втомлена і потребує підтримки. Без вашого ресурсу нічого не працюватиме стабільно.
Якщо відчуваєте провину або страх, що «втрачаєте зв’язок» зі старшою — це можна обережно пропрацювати. Я працюю з темою материнського вигорання і складних сімейних змін.МЗапрошую на консультацію — допоможу розкласти це без самозвинувачення. 💛